2.2.   Прогнозування та планування економічного розвитку

Державне прогнозування економічного і соціального розвитку — є науково обґрунтованим передбаченням напрямів розвитку країни, окре­мих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбут­ньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параме­трів економічного і соціального розвитку. Прогноз економічного і со­ціального розвитку є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стра­тегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої і виконав­чої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів.

Державне планування економічного і соціального розвитку Украї­ни — це науково обґрунтоване формування взаємоузгодженої комплекс­ної системи заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв’язання проб­лем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного еко­номічного зростання.

Здійснення державою економічної стратегії і тактики у сфері гос­подарювання спрямовується на створення економічних, організаційних та правових умов, за яких суб’єкти господарювання враховують у сво­їй діяльності показники прогнозних і програмних документів еконо­мічного і соціального розвитку. Учасники державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України — органи державної влади, які розробляють, затверджують і здійснюють прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку, а саме: Кабінет Міністрів України, уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні орга­ни виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи вико­навчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Кон­ституції України розробляють і затверджують програми соціально- економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно- територіальних одиниць та здійснюють планування економічного і соціального розвитку цих одиниць.

Правовою основою державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України є Конституція України, Закон України «Про державне прогнозування та розроблен­ня програм економічного і соціального розвитку України», інші за­кони України та підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

У Законі України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»¹ від 23 березня

1999  р. визначаються правові, економічні та організаційні засади фор­мування цілісної системи прогнозних і програмних документів еконо­мічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової части­ни загальної системи державного регулювання економічного і соціаль­ного розвитку держави. Законом встановлюється загальний порядок розроблення, затвердження та виконання зазначених прогнозних і про­грамних документів економічного і соціального розвитку, а також права та відповідальність учасників державного прогнозування та роз­роблення програм економічного і соціального розвитку України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державне прогнозування та роз­роблення програм економічного і соціального розвитку України» основ­ними принципами, на яких базується державне прогнозування та роз­роблення програм економічного і соціального розвитку України, є:

1)   принцип цілісності, який забезпечується розробленням взаємо- узгоджених прогнозних і програмних документів економічного і соці­ального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць на коротко- та середньостро- ковий періоди;

2)   принцип об’єктивності, який полягає у тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку України розробляються на основі даних органів державної статистики, уповно­важеного центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також звітних даних із офіційних видань Національного банку України;

3)  принцип науковості, який забезпечується розробленням прогноз­них і програмних документів економічного і соціального розвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методології та використан­ням світового досвіду в галузі прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку;

4)   принцип гласності, який полягає в тому, що прогнозні та про­грамні документи економічного і соціального розвитку є доступними для громадськості. Інформування про цілі, пріоритети та показники цих документів забезпечує суб’єктів підприємницької діяльності необхід­ними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності;

5)  принцип самостійності, який полягає в тому, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного і соціального роз­витку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Прогно­зування та розроблення програм економічного і соціального розвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

6)  принцип рівності, який полягає в дотриманні прав і врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності;

7)  принцип дотримання загальнодержавних інтересів, який полягає в тому, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядуван­ня повинні здійснювати розроблення прогнозних і програмних доку­ментів економічного і соціального розвитку виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної по­літики та економічної безпеки держави.

Прогнозні та програмні документи економічного і соціального роз­витку — документи, які відповідають вимогам законодавства України щодо документів і відображають прогнози та програми економічного і соціального розвитку.

Система прогнозних і програмних документів економічного і со­ціального розвитку складається з:

-   прогнозів економічного і соціального розвитку України на серед­ньо- та короткостроковий періоди;

-   Державної програми економічного і соціального розвитку Украї­ни на короткостроковий період;

-  прогнозів економічного і соціального розвитку Автономної Респуб­ліки Крим, областей, районів та міст на середньостроковий період;

-   програм економічного і соціального розвитку Автономної Респуб­ліки Крим, областей, районів та міст на короткостроковий період;

-   прогнозів розвитку окремих галузей економіки на середньостро- ковий період;

-   програм розвитку окремих галузей економіки.

Основними формами державного планування господарської діяльності є Державна програма економічного та соціального розвитку України, Дер­жавний бюджет України, а також інші державні програми з питань еконо­мічного і соціального розвитку, порядок розробки, завдання та реалізація яких визначаються законами про державні програми, а саме Законами України: «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки»^[9] від 23  червня 2004 р.; «Про Національну програму сприяння розвитку мало­го підприємництва в Україні»^[10] від 21 грудня 2000 р.; «Про Загальнодер­жавну програму розвитку водного господарства»^[11] від 17 січня 2002 р.;

Постановами Верховної Ради України: «Про Концепцію розвитку рибного господарства України»^[12] від 13 липня 2000 р. № 1885-III; «Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України»^[13] від 13 липня 1999 р. № 916-XIV;

Постановами Кабінету Міністрів України: «Про Концепцію функ­ціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України» від 16 листопада 2002 р. № 1789; «Про Державну програму розвитку промисловості на 2003-2011 роки» від 28 липня 2003 р. № 1174; «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002­2010 роки» від 28 грудня 2001 р. № 1801; «Про Концепцію розвитку зв’язку України до 2010 року» від 9 грудня 1999 р. № 2238; «Про за­твердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» від 21 липня 2006 р. № 1001;

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України: «Про схвалення Концепції розвитку автомобільної промисловості та регулювання рин­ку автомобілів у період до 2015 року» від 3 серпня 2006 р. № 452-р; «Про схвалення Концепції розвитку системи кредитної кооперації» від

7  червня 2006 р. № 321-р; «Про схвалення Концепції розвитку держав­ного внутрішнього фінансового контролю» від 24 травня 2005 р. № 158-р; «Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку Украї­ни до 2010 року» від 23 серпня 2005 р. № 369-р. тощо.