46. Антимонопольні заходи. Захист конкуренції. Експорт та імпорт товарів і послуг для державних потреб. Державне сприяння ЗЕД

Posted in Хозяйственное право - Господарське право України ( Н.О.Саніахметова )

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

 

46. Антимонопольні заходи. Захист конкуренції. Експорт та імпорт товарів і послуг для державних потреб. Державне сприяння ЗЕД


Суб'єкти ЗЕД зобов'язані дотримувати вимоги антимонопольно-го законодавства (Закони від 20.04.2000 р. “Про природні монополії”, від 11.01.2001 р. “Про захист економічної конкуренції” та ін.). Разом з тим, Закон про ЗЕД передбачає деякі особливості, обумовлені ЗЕД. Виключно уповноваженими Кабінетом Міністрів України суб'єктами ЗЕД здійснюється експорт і імпорт озброєнь, боєприпасів, військової техніки і спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів, технологій, обладнання, установок, спеціальних неядерних матеріалів і пов'язаних з ними послуг, джерел іонізуючого випромінювання, а також інших видів продукції, технологій і послуг, що в даний час використовуються при створенні озброєнь і військової техніки або складають державну таємницю України, обумовлену законами України; дорогоцінних металів і сплавів, дорогоцінного каміння; наркотичних і психотропних засобів; експорт творів мистецтва і стародавніх предметів з музейних фондів України. Встановлення в будь-якій формі державної монополії на експорт і імпорт інших видів товарів не дозволяється і може бути оскаржене в судовому порядку. Будь-які організації, у т.ч. державні, не мають права здійснювати функції, що прямо або побічно перешкоджають іншим суб'єктам ЗЕД вільно здійснювати ЗЕД, за винятком випадків, прямо зазначених у Законі про ЗЕД. Разом з тим, відповідно до Закону від 05.03.1998 р. “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, імпорт і експорт деяких товарів дозволяється тільки державним підприємствам або організаціям, спеціально уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України (наприклад, щодо етилового спирту — ст.14 Закону). Статтею 389 Господарського кодексу передбачено, що у випадку недобросовісної конкуренції до суб'єктів ЗЕД або їх іноземних контрагентів застосовуються санкції відповідно до закону про ЗЕД і інших законів. Недобросовісною конкуренцією у сфері ЗЕД виступають демпінговий і субсидований імпорт, а також зростаючий імпорт. Відповідно до Закону від 22.12.1998 р. “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” під демпінгом при імпорті в Україну розуміється ввезення на митну територію України товару за цінами, що нижче порівняльної ціни на подібний товар у країні експорту, коли таке ввезення заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару. Подібним товаром вважається в даному випадку ідентичний товар, подібний по всіх характеристиках. Порівняльною ціною є ціна подібного товару в країні експорту, яка практикується у звичайних торговельних операціях. У свою чергу, звичайними торговельними операціями вважаються умови і ділова практика, що були звичайними в торгівлі таким товаром, або товари, що мають подібні умови виробництва, продажу або збуту. Критерієм тут виступає демпінгова маржа — різниця між нормальною ціною товару при звичайних торговельних операціях між незалежними контрагентами в країні експорту. У цих випадках Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України порушується антидемпінгова процедура і за рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі проводиться антидемпінгове розслідування та приймаються антидемпінгові заходи, зокрема, у вигляді антидемпінгового мита.
Відповідно до Закону від 22.12.1998 р. “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, субсидованим імпортом є ввезення на митну територію України товарів, які користуються пільгами від субсидії, що надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару. При цьому під субсидією (нелегітимною субсидією) розуміється фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання подібного товару, в результаті якої суб'єкт господарсько-правових відносин країни експорту одержує пільги (прибуток). У цьому випадку порушується антисубсидіарна процедура, проводиться антисубсидіарне розслідування і застосовуються компенсаційні заходи, зокрема, у вигляді компенсаційного мита.
У випадках імпорту в обсягах та/або на умовах, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів (зростаючий імпорт), порушується і проводиться спеціальне розслідування і застосовуються спеціальні заходи, зокрема, застосовується спеціальне мито (Закон від 22.12.1998 р. “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”).
Органи виконавчої влади України та органи місцевого самоврядування мають право розміщувати, як правило, на конкурсній основі державні замовлення на виробництво, експорт і імпорт товарів серед суб'єктів ЗЕД. Суб'єкти ЗЕД приймають державні замовлення виключно на добровільних засадах на умовах і в обсязі, які визначаються договорами (контрактами), що укладаються між цими суб'єктами і державним (муніципальним) замовником. Основною процедурою у сфері державних закупівель є відкриті торги за участю суб'єктів господарської діяльності — резидентів і нерезидентів (ст.ст.1,14 Закону від 22.02.2000 р. “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”, Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 р. № 1469 “Про організаційні заходи для функціонування системи державних закупівель”). Проте при цьому іноземні суб'єкти господарської діяльності не користуються рівними правами із суб'єктами ЗЕД України. Якщо ж мова йде про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб, то нерезиденти взагалі не можуть брати участь у таких операціях, — виконавцями державних замовлень можуть виступати тільки суб'єкти господарської діяльності України (ст. 1 Закону від 22.12.1995 р. “Про поставки продукції для державних потреб”).
Держава застосовує різноманітні методи сприяння розвитку ЗЕД. Широко застосовуються податкові методи, наприклад, відстрочка сплати податку на додану вартість на імпортні товари (застосовувалася, наприклад, щодо світлих нафтопродуктів), впроваджуються механізми страхування експортних і кредитних ризиків (постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1280). З іншого боку, поступово згортаються неефективні форми державної підтримки, наприклад, гарантування іноземних кредитів урядом, субсидування експортної продукції і т.п.