94. Укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах

Posted in Хозяйственное право - Господарське право України ( Н.О.Саніахметова )

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

 

94. Укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах


Укладання господарських договорів на біржах, ярмарках і публічних торгах здійснюється відповідно до загальних правил укладання договорів на основі вільного волевиявлення сторін. Ці правила містяться в ст.ст. 179-82, 184 ГК України, а також у нормах ЦК України, що регламентують загальний порядок укладання договорів і загальні положення про угоди. Особливості укладання господарських договорів на біржах, ярмарках і публічних торгах закріплені в нормативно-правових актах, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків і публічних торгів.
Спеціальні правила діють при укладанні біржових угод (договорів), називаних біржовими операціями. У відповідності до ст. 15 Закону України “Про товарну біржу” від 10.12.1991р. біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності таких умов: 1) якщо вона являє собою купівлю-продаж, постачання або обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; 2) якщо її учасники — члени біржі; 3) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не пізніше наступного за її укладанням дня. Правилами біржової торгівлі, що приймаються загальними зборами членів біржі або біржовим комітетом, можуть бути передбачені різні види біржових угод. У Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. розрізняються форвардні, ф'ючерсні контракти та опціони, об'єднані узагальнюючим поняттям — деривативи. Положенням “Про вимоги до стандартної (типової форми) дерива-тивів ”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1999 р. № 632, затверджені типові форми форвардного, ф'ючерсного контрактів і опціону. На біржах укладаються також угоди з гарантією, угоди з кредитом, угоди з премією, угоди з правом продавця змінити кількість товару, що продається (поставляється) і інші договори. Правила біржової торгівлі і біржових торгів регламентовані ст. 281 ГК. Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі, яку здійснює реєстраційне бюро (палата) біржі. Угоди, укладені на біржі, не вимагають нотаріального посвідчення. Особливості укладання господарських договорів на біржі передбачені численними спеціальними нормативно-правовими актами. Наприклад, спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 03.04.1996 р. № 103/ 44/62 затверджені Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, що регулюють порядок здійснення біржових операцій щодо торгів сільськогосподарською продукцією, встановлюють правила поведінки учасників торгів, посадових осіб і працівників бірж, визначають зміст біржових угод і встановлюють гарантії їхнього виконання. Угоди з цінними паперами вільного обігу здійснюються на постійно діючому та організаційно-оформленому ринку — фондовій біржі, правовою основою діяльності якої є Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.07.1991 р. Державне регулювання ринку цінних паперів і господарських операцій з цінними паперами здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші органи державної влади.
Ярмаркова торгівля в Україні як організаційна форма встановлення комерційних зв'язків одержала досить широке розповсюдження. Ярмарок — це короткострокова виставка, яка регулярно повторюється у визначеному місці під традиційною назвою в обумовлений строк з метою вивчення попиту на товари і подальший їхній продаж. Під час проведення цього заходу учасники — юридичні і фізичні особи — демонструють свої товари, послуги, технології тощо з метою реалізації їх безпосередньо на ярмарку оптовому або роздрібному покупцеві і можливості укладання з ним відповідних договорів. Ярмарки підрозділяються на оптові і роздрібні. Укладання договорів на постачання товарів здійснюється безпосередньо на ярмарку. На ярмарку сторони можуть уточнювати умови раніше укладених договорів і асортимент товарів, що постачатимуться.
Договори на продаж (постачання) товарів на ярмарках укладаються по представлених підприємствами зразках і моделях товарів, а в окремих випадках — по каталогах, проспектах і інших матеріалах, що характеризують товари. Зразки товарів повинні мати ярлики з вказівкою найменування товару, стандартів або технічних умов. Зразки товарів відвантажуються (доставляються) на ярмарок підприємствами постачальниками за власний рахунок. Представники учасників ярмарки повинні мати належним чином оформлені повноваження для укладання договорів і узгодження специфікацій. Особливості проведення ярмарків регулює Положення “Про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1995 р. № 693. Спори, що виникають при укладанні договорів на ярмарках оптового продажу товарів, підвідомчі господарським судам України (лист Вищого арбітражного суду України від 08.05.1992 р. № 01-18/552 “Про підвідомчість спорів, що виникають при укладанні договорів на ярмарках оптового продажу товарів ”).
Публічними торгами (аукціоном) вважається: 1) спосіб продажу товарів з торгів у заздалегідь визначений час покупцеві, що запропонував найвищу ціну (простий аукціон); 2) система торгівлі цінними паперами, кредитними ресурсами за допомогою брокерів на фондовій біржі; 3) розпродаж. Цей спосіб укладання договорів застосовується, наприклад, при укладанні договорів приватизації державного майна. Сутність зазначеного способу полягає в тому, що договір укладається організатором торгів з особою, що виграла торги. Таким способом може бути укладений будь-який договір, якщо інше не випливає з його суті. Деякі договори про продаж майна або майнового права можуть бути укладені тільки шляхом проведення торгів. Публічні торги можуть проводитися у формі аукціону або конкурсу. Такою, що виграла торги на аукціоні, визнається особа, яка запропонувала найбільш високу ціну, а за конкурсом — особа, яка за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувала кращі умови.
Форма торгів визначається власником продаваного майна або власником реалізованого майнового права, якщо інше не передбачено законом.
У чинному законодавстві України відсутній єдиний правовий акт, що регулює порядок проведення публічних торгів. Внаслідок цього правові підстави проведення публічних торгів різноманітні. За допомогою публічних торгів спеціалізованими організаціями здійснюється реалізація заставного майна, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств і відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких знаходяться в державній власності — винятково з публічних торгів. В якості організатора торгів може виступати власник речі, власник майнового права або спеціалізовані організації.
Відповідно до Тимчасового положення “ Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 публічні торги з реалізації нерухомості уповноважене проводити спеціалізоване державне підприємство “Укр-спецюст”, яке створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 р. № 1270, основними завданнями діяльності якого є забезпечення належного зберігання вилученого державними виконавцями майна, організація і проведення його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах, аукціонах на комісійних та інших договірних засадах та інші спеціалізовані організації, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України, і визначені на тендерній (конкурсній) основі. Продаж з аукціонів (публічних торгів) закладеного майна, на яке відповідно до законодавства звернено стягнення, здійснюється на підставі Положення “Про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448. За допомогою публічних торгів здійснюється приватизація відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”; приватизація об'єктів незавершеного будівництва — відповідно до Положення “Про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, затвердженого наказом Фонду державного майна від 11.11.2000 р. № 1894 (в редакції наказу Фонду державного майна України від 05.04.2004 р. № 671); продаж основних фондів державних підприємств — відповідно до Положення “Про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю”, затвердженого наказом Фонду державного майна від 30.07.1999 р. № 1477 (в редакції наказу Фонду державного майна України від 29.03.2004 р. № 604). Крім того, з публічних торгів здійснюється продаж майна, що перейшло у встановленому порядку у власність держави відповідно до Порядку продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави, затвердженого наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі, Мінекономіки, Фонду державного майна від 31.12.1998 р. № 873/172/2453; продаж активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства, що регулюється Порядком продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства, затвердженим Наказом Міністерства економіки України від 07.06.2001р. №123.
Специфіка організації і проведення публічних торгів і відповідні особливості укладання господарських договорів на цих торгах містяться в ряді нормативно-правових актів, у тому числі: Постанова Кабінету Міністрів України “Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель” від 27.09.2000 р. № 1469; Положення “Про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю”, затверджене наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 р. № 1976; Порядок проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 26.06.2002 р. № 294; Порядок проведення позабіржових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2002 р. № 243; Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 р. № 42/5; Положення “Про порядок підготовки та проведення відкритих торгів”, затверджене Наказом Фонду державного майна України від 02.07.1998 р. № 1303; Порядок проведення аукціону за методом зниження ціни лота, затверджений наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000 р. № 1695 і ін.
Певну специфіку має процедура укладання господарських договорів на публічних торгах, що є способом торгівлі цінними паперами на Українській фондовій біржі. Наприклад, спільним наказом Голови Фонду державного майна України і Голови правління Української фондової біржі від 28.02.1996 р. затверджений Порядок проведення на Українській фондовій біржі, в її центрах і філіях торгів з продажу державних пакетів акцій підприємств, що приватизуються. В результаті проведення торгів між переможцем і організатором торгів встановлюється зобов'язання по укладанню відповідного договору. В рамках цього зобов'язання переможцю торгів належить право вимагати укладання з ним договору. Саме ж зобов'язання по передачі майна, виконанню робіт або наданню послуг виникає з юридичного складу: проведення торгів і укладеного на основі їх результатів договору. Оскільки договір у таких випадках укладається на основі проведення торгів, його дійсність залежить від дійсності проведених торгів. Якщо торги, проведені з порушенням правил, встановлених законом, будуть визнані судом недійсними за позовом зацікавленої особи, недійсним визнається і договір, укладений з особою, що виграла торги.
Правове регулювання укладання господарських договорів на публічних торгах здійснюється численними правовими актами, містить багато особливостей, необхідність прийняття до уваги яких диференційована в залежності від правових підстав організації і проведення публічних торгів, фактичної причини продажу майна, суб'єктного складу відповідного господарського договору, специфіки продаваного майна та інших чинників.