Глава 6. Правове регулювання відносин суб'єктів господарювання щодо стандартизації та сертифікації

Posted in Хозяйственное право - М.К. Галянтич Господарське право України

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

6.1. Відносини суб'єктів господарювання, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів

Закон України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 р. регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти гос­подарювання незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські орга­нізації (ст. 2 Закону). Дія зазначеного Закону не поширюється на ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти медич­ного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відпо­відними законами.

Стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підви­щення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Міжнародною є стандартизація, що здійснюється на міжна­родному рівні і участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн.

Регіональною вважається стандартизація, що здійснюється на відповідному регіональному рівні й участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або еконо­мічного простору.

Національною називається стандартизація, що здійснюється на рівні однієї країни.

Орган стандартизації — це визнаний на національному, регіо­нальному чи міжнародному рівні орган, що займається стандар­тизацією і основними функціями якого є розробка, схвалення чи затвердження стандартів.

Нормативним є документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх ре­зультатів. Цей термін охоплює такі поняття, як "стандарт", "ко­декс усталеної практики" та "технічні умови".

Консенсус — загальна згода, що характеризується відсутністю заперечень із суттєвих питань у більшості заінтересованих сторін і досягається в результаті процедури, спрямованої на врахуван­ня думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору.

Стандарт — документ, що встановлює для загального і бага­торазового застосування правила, загальні принципи або ха­рактеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості в пев­ній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі кон­сенсусу.

Міжнародними та регіональними є стандарти, прийняті відпо­відно міжнародним та регіональним органом стандартизації.

Національними стандартами вважаються державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації та доступні для широкого кола користувачів.

Кодекс усталеної практики (звід правил) — документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виго­товлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації об­ладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим доку­ментом.

Технічні умови — документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Технічний регламент — нормативно-правовий акт, який прий­мається органом державної влади і встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через поси­лання на стандарти чи відтворює їх зміст.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про стандартизацію" об'єк­тами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складові обладнання, системи, їх поєднання, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.

Мета стандартизації в Україні — забезпечити безпеку для життя і здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна та охоро­ни довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стан­дартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.

Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах (ст. 5 Закону України "Про стандартизацію"):

•    забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробці стан­дартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробни­цтві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено зако­нодавством;

•    відкритості та прозорості процедур розробки і прийняття стан­дартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

•    доступності стандартів та інформації щодо них для користу­вачів;

•    відповідності стандартів законодавству;

•    адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;

•    пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;

•    дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;

•    участі в міжнародній (регіональній) стандартизації.

 

6.2. Організація стандартизації

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про стандартизацію"  суб'єк­тами стандартизації є такі:

•    центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

•    рада стандартизації;

•    технічні комітети стандартизації;

•    інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує, координує і здійснює діяльність з розроблення, схва­лення, прийняття, перегляду, зміни, поширення національних стандартів відповідно до Закону України "Про стандартизацію" і як національний орган стандартизації представляє Україну в між­народних та регіональних організаціях із стандартизації.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації виконує такі основні функції:

•    забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації;

•    вживає заходів гармонізації розроблюваних національних стан­дартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандар­тами;

•    бере участь у розробленні й узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;

•    встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, пе­регляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;

•    вживає заходів з виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;

•    співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;

•    формує програму робіт зі стандартизації і координує її реалізацію;

•    приймає рішення про створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження і порядок створення;

•    організовує створення і ведення національного фонду норматив­них документів та національного центру міжнародної інфор­маційної мережі ISONET WTO;

•    організовує надання інформаційних послуг з питань стандар­тизації.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації може виконувати й інші функції та повноваження згідно з чинним законодавством.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації вносить подання до Кабінету Міністрів України щодо делегуван­ня повноважень стосовно організації розробки, схвалення, при­йняття, перегляду та зміни національних стандартів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів централь­ному органу виконавчої влади в цій сфері діяльності (ст. 7 Зако­ну України "Про стандартизацію").

У ст. 8 Закону України "Про стандартизацію" зазначається, що Рада стандартизації (далі — Рада) є колегіальним консуль-тативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України.

Персональний склад Ради та положення про неї затверджує Кабінет Міністрів України.

Основна мета діяльності Ради полягає в налагодженні взаємодії між виробниками, споживачами продукції та органами державної влади, узгодженні інтересів у сфері стандартизації, сприянні роз­витку стандартизації.

Рада формується на паритетних засадах із представників орга­нів виконавчої влади, центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, суб'єктів господарювання, Національної ака­демії наук України, галузевих академій наук та відповідних гро­мадських організацій. Діяльність Ради ґрунтується на засадах відкритості та гласності.

Основна функція Ради — вивчення, аналіз і розроблення про­позицій щодо вдосконалення діяльності у сфері стандартизації стосовно:

•    створення технічних комітетів стандартизації та визначення напрямків їх діяльності;

•    прийняття міжнародного, регіонального чи інших стандартів як національних;

•    здійснення експертиз проектів технічних регламентів та інших нормативних документів з питань технічного регулювання;

•    програм робіт зі стандартизації.

Рада має право:

•    одержувати від органів виконавчої влади інформацію і матеріали з питань, що належать до її компетенції;

•    залучати в разі потреби у встановленому порядку до роботи в Раді спеціалістів органів виконавчої влади, науково-дослідних установ та організацій;

•    вносити пропозиції до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до її відання.

У ст. 9 Закону України "Про стандартизацію" зазначається, що центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації створює технічні комітети, на які покладаються функції з роз­роблення, розгляду та узгодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

Технічні комітети стандартизації формуються з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До робо­ти в технічних комітетах стандартизації залучаються на добро­вільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарю­вання та їх об'єднань, науково-технічних та інженерних това­риств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних гро­мадських організацій, провідні науковці й фахівці.

Організаційне забезпечення діяльності технічних комітетів здійснюють їх секретаріати.

Положення про технічні комітети затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації.

Технічні комітети стандартизації не можуть мати на меті одер­жання прибутку від своєї діяльності.

Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією, перелічені у ст. 10 Закону України "Про стандартизацію", а саме Центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та їх об'єднання, відповідні громадські організації, які мають право у відповідних сферах діяльності та в межах встановлених законом повноважень з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і викону­вати роботи зі стандартизації, зокрема:

•    розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встанов­лювати правила їх розробки, позначення та застосування;

•    подавати до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації пропозиції щодо створення технічних комітетів стандартизації та розробки національних стандартів чи прий­няття як національних стандартів міжнародних (регіональ­них) чи власних стандартів;

•    представляти Україну у відповідних міжнародних та регіональ­них спеціалізованих організаціях зі стандартизації, викону­вати зобов'язання, передбачені відповідними положеннями цих організацій;

•    створювати і вести інформаційні фонди нормативно-правових актів та нормативних документів для забезпечення своєї діяль­ності та інформаційного обміну;

•    видавати і розповсюджувати власні стандарти, документи спе­ціалізованих міжнародних, регіональних організацій зі стандар­тизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень цих організацій або відповідних договорів, а також делегувати ці повноваження іншим юридичним особам;

•    інформувати центральний орган виконавчої влади у сфері стан­дартизації про роботи зі стандартизації за відповідними на­прямками.

Заінтересовані особи мають право брати участь у сфері стандар­тизації, розглядати проекти розроблюваних національних стандар­тів і надавати розробникам відповідні пропозиції та зауваження до них.

Міністерство оборони України згідно з особливостями сфери оборони визначає порядок застосування стандартів для забезпе­чення потреб оборони України відповідно до покладених на нього функцій.