Глава 6. Правове регулювання відносин суб'єктів господарювання щодо стандартизації та сертифікації
6.1. Відносини суб'єктів господарювання, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів
Закон України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 р. регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної влади, а також на відповідні громадські організації (ст. 2 Закону). Дія зазначеного Закону не поширюється на ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відповідними законами.
Стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.
Міжнародною є стандартизація, що здійснюється на міжнародному рівні і участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн.
Регіональною вважається стандартизація, що здійснюється на відповідному регіональному рівні й участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.
Національною називається стандартизація, що здійснюється на рівні однієї країни.
Орган стандартизації — це визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівні орган, що займається стандартизацією і основними функціями якого є розробка, схвалення чи затвердження стандартів.
Нормативним є документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття, як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови".
Консенсус — загальна згода, що характеризується відсутністю заперечень із суттєвих питань у більшості заінтересованих сторін і досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору.
Стандарт — документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.
Міжнародними та регіональними є стандарти, прийняті відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації.
Національними стандартами вважаються державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації та доступні для широкого кола користувачів.
Кодекс усталеної практики (звід правил) — документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.
Технічні умови — документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.
Технічний регламент — нормативно-правовий акт, який приймається органом державної влади і встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про стандартизацію" об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складові обладнання, системи, їх поєднання, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.
Мета стандартизації в Україні — забезпечити безпеку для життя і здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.
Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах (ст. 5 Закону України "Про стандартизацію"):
• забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробці стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;
• відкритості та прозорості процедур розробки і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;
• доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;
• відповідності стандартів законодавству;
• адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;
• пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;
• дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;
• участі в міжнародній (регіональній) стандартизації.
6.2. Організація стандартизації
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про стандартизацію" суб'єктами стандартизації є такі:
• центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;
• рада стандартизації;
• технічні комітети стандартизації;
• інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує, координує і здійснює діяльність з розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, поширення національних стандартів відповідно до Закону України "Про стандартизацію" і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації виконує такі основні функції:
• забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації;
• вживає заходів гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;
• бере участь у розробленні й узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;
• встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;
• вживає заходів з виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;
• співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;
• формує програму робіт зі стандартизації і координує її реалізацію;
• приймає рішення про створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження і порядок створення;
• організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;
• організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації може виконувати й інші функції та повноваження згідно з чинним законодавством.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації вносить подання до Кабінету Міністрів України щодо делегування повноважень стосовно організації розробки, схвалення, прийняття, перегляду та зміни національних стандартів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів центральному органу виконавчої влади в цій сфері діяльності (ст. 7 Закону України "Про стандартизацію").
У ст. 8 Закону України "Про стандартизацію" зазначається, що Рада стандартизації (далі — Рада) є колегіальним консуль-тативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України.
Персональний склад Ради та положення про неї затверджує Кабінет Міністрів України.
Основна мета діяльності Ради полягає в налагодженні взаємодії між виробниками, споживачами продукції та органами державної влади, узгодженні інтересів у сфері стандартизації, сприянні розвитку стандартизації.
Рада формується на паритетних засадах із представників органів виконавчої влади, центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, суб'єктів господарювання, Національної академії наук України, галузевих академій наук та відповідних громадських організацій. Діяльність Ради ґрунтується на засадах відкритості та гласності.
Основна функція Ради — вивчення, аналіз і розроблення пропозицій щодо вдосконалення діяльності у сфері стандартизації стосовно:
• створення технічних комітетів стандартизації та визначення напрямків їх діяльності;
• прийняття міжнародного, регіонального чи інших стандартів як національних;
• здійснення експертиз проектів технічних регламентів та інших нормативних документів з питань технічного регулювання;
• програм робіт зі стандартизації.
Рада має право:
• одержувати від органів виконавчої влади інформацію і матеріали з питань, що належать до її компетенції;
• залучати в разі потреби у встановленому порядку до роботи в Раді спеціалістів органів виконавчої влади, науково-дослідних установ та організацій;
• вносити пропозиції до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до її відання.
У ст. 9 Закону України "Про стандартизацію" зазначається, що центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації створює технічні комітети, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та узгодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.
Технічні комітети стандартизації формуються з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці й фахівці.
Організаційне забезпечення діяльності технічних комітетів здійснюють їх секретаріати.
Положення про технічні комітети затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації.
Технічні комітети стандартизації не можуть мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією, перелічені у ст. 10 Закону України "Про стандартизацію", а саме Центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та їх об'єднання, відповідні громадські організації, які мають право у відповідних сферах діяльності та в межах встановлених законом повноважень з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи зі стандартизації, зокрема:
• розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встановлювати правила їх розробки, позначення та застосування;
• подавати до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації пропозиції щодо створення технічних комітетів стандартизації та розробки національних стандартів чи прийняття як національних стандартів міжнародних (регіональних) чи власних стандартів;
• представляти Україну у відповідних міжнародних та регіональних спеціалізованих організаціях зі стандартизації, виконувати зобов'язання, передбачені відповідними положеннями цих організацій;
• створювати і вести інформаційні фонди нормативно-правових актів та нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну;
• видавати і розповсюджувати власні стандарти, документи спеціалізованих міжнародних, регіональних організацій зі стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень цих організацій або відповідних договорів, а також делегувати ці повноваження іншим юридичним особам;
• інформувати центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації про роботи зі стандартизації за відповідними напрямками.
Заінтересовані особи мають право брати участь у сфері стандартизації, розглядати проекти розроблюваних національних стандартів і надавати розробникам відповідні пропозиції та зауваження до них.
Міністерство оборони України згідно з особливостями сфери оборони визначає порядок застосування стандартів для забезпечення потреб оборони України відповідно до покладених на нього функцій.