Розділ VI Особливості правового регулювання відносин в окремих галузях господарювання Глава 23. Правова регламентація господарсько-торговельної діяльності - Страница 3
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Хозяйственное право - Гайворонський, Жушман Господарське право України

 

§ 3. Біржова торгівля

В умовах ринкової економіки такі господарські договори, як постав­ка, оптова купівля-продаж, міна та інші, можуть укладатися і на товар­них біржах.

Перші товарні біржі виникли ще в XV—XVI століттях в Італії, Гол­ландії, Англії, а щодо походження самої назви «біржа» існує кілька версій. Згідно з однією з них, ця назва походить від новолатинського «bursa» — шкіряний гаманець. І у французькій мові слово «bourse» та­кож означає гаманець, але й одночасно студентська стипендія.

За іншою версією, назва «біржа» пов'язується з ім'ям голландсько­го купця Ван дер Бурсе, який мешкав у бельгійському місті Брюгге і мав на своєму гербі зображення трьох гаманців. Місцезнаходження його будинку було зручним місцем для зібрання торгівців. Таким чином, цей будинок і став першою біржовою будовою.

Однак елементи біржової торгівлі повільно розвивалися поряд із караванною, а потім ярмарковою торгівлею. Остання особливо була поширена в Росії. На відміну від західноєвропейських країн, де біржа народилася як наслідок вільної ініціативи самоорганізованого купецтва, в Росії вона була заснована «по высочайшему повелению» Петра І в 1703 році. Створена на зразок «Нідерландського стандарту» Санкт-Петер-бурзька товарна біржа розташувалась у спеціально побудованому для неї будинку на Васильєвському острові. У Харкові були засновані кам'яно­вугільна та залізо-торговельна біржі, у Москві — скотопромислова і м'ясна, у Мінську — лісова, на півночі України — хлібні.

Як свідчать літературні джерела1, в післяреволюційний період (в 1920—1930 рр.) біржі були органами державного регулювання ринків в умовах багатоукладної економіки. Учасниками бірж в основному були державні підприємства. В подальшому біржі перетворилися на гро­мадські установи, утворені за типом асоціацій.

В умовах згортання непу, визначення курсу на жорстку централі­зацію в управлінні народним господарством послідовно проводилася лінія на ліквідацію бірж. Завершена вона була в 1927 році. Біржі були повністю ліквідовані.

Відроджуватися в Україні біржі почали з прийняттям Закону Укра­їни від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу»2. До правового регулю­вання біржової торгівлі належать і відповідні норми Господарського кодексу України та інших нормативних актів.

Згідно зч. 1. ст. 279 ГКУкраїни, товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, визначенні товарних цін, вивчає, упоряд­ковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Таким чином, товарна біржа є інфраструктурою ринкової економіки і їй притаманні функції самого ринку, такі як посередницька, ціноутво-рювальна, регулююча, сануюча та інформаційна.

Свою діяльність товарна біржа здійснює за принципами рівноправ­ності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, а також застосування вільних (ринкових) цін.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Щодо правового статусу товарної біржі — це юридична особа, яка має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах бан­ку, печатку і діє на засадах самоврядування і господарської самостійності на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновни­ками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників1, їх обо­в'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Стаття 280 ГК України визначає права та обов'язки товарної біржі.

Товарна біржа має право:

1) встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

2)   встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

3)   встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та
біржових правил;

4)   створювати підрозділи біржі й затверджувати положення про них;

5)   розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандар­ти і типові контракти;

6)   укладати угоди з іншими біржами;

7)   видавати біржові бюлетені;

8)   вирішувати інші питання, передбачені законом.

Поряд з правами на товарну біржу покладаються певні обов'язки, а саме:

1)   створення умов для проведення біржової торгівлі;

2)   регулювання біржових операцій;

3)   регулювання цін на товари, що допускаються до обігу на біржі;

4)   надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інфор­маційних та інших послуг;

5)   забезпечення збору, обробки і поширення інформації, що сто­сується кон'юнктури ринку.

Особливістю правового становища біржі є те, що в самій біржовій торгівлі біржа участі не бере, вона тільки її організує. Ніяких угод під час торгів вона не укладає. В торгівлі беруть участь члени біржі або броке­ри2, які діють від свого імені і за свій рахунок. Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу вітчизняні та іноземні підпри­ємства і підприємці.

Біржовою операцією визнається угода, яка являє собою купівлю-про-даж, поставку чи обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі, між учасниками (членами або брокерами) біржі і яка подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Прикладом біржових угод є форвардні та ф'ючерсні угоди. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визна­чаються на майбутнє. Торгівля форвардними контрактами проводить­ся при поставці стандартного товару в майбутньому з оплатою протя­гом двох днів після укладення угоди.

Торгівля за ф'ючерсними контрактами проводиться з метою гаран­тованого збуту виробленої продукції. У цьому разі укладається угода на поставку продукції в майбутньому з оплатою після поставки за цінами, які складуться на момент переходу права власності. Особливістю ф'ючерства є можливість продавця зворотного його викупу за біржовим курсом у будь-який момент до закінчення строку, а покупця — вільно­го продажу ф'ючерса.

Основним документом, що регламентує порядок здійснення біржо­вих операцій, є Правила біржової торгівлі. Вони розробляються відпо­відно до чинного законодавства і затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим.

Правила біржової торгівлі регулюють, насамперед, строк та місце проведення біржових операцій, склад учасників торгів, сукупність ви­мог, що ставляться до учасників біржових торгів; порядок здійснення реєстрації біржових операцій та плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі.

Відповідно до Закону України «Про товарну біржу», на біржі заборо­няється: купівля-продаж товарів однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін; будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають за мету або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін; поширення неправдивих відо­мостей, що можуть потягнути штучну зміну кон'юнктури ринку.