Глава LIII НОТАРІАЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ (ОКРЕМІ НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ)

§ 1. Нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення безспірного права

§ 2. Нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення і засвідчення безспірних фактів

§ 3. Нотаріальні дії, спрямовані на надання виконавчої сили платіжним зобов’язанням і борговим документам

§ 4. Нотаріальні дії, спрямовані на зберігання спадкового майна та документів

 

 

§ 1. Нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення безспірного права

Згідно із законодавством про нотаріат нотаріусами видаються сві­доцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності на част­ку в спільному майні подружжя і свідоцтва про придбання будинків з прилюдних торгів.

Свідоцтво про право на спадщину — правовстановлювальний до­кумент, який офіційно і безспірно підтверджує наявність права влас­ності на майно, що переходить за спадком.

Для оформлення спадкових прав спадкоємці подають заяву про прийняття спадщини до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які подали заяву, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи. Показання свідків є недопустимими.

Спадкоємці, які не надали документів, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкування, або які пропустили строк для прийняття спадщини, за умови письмової згоди всіх інших спадкоєм­ців, що прийняли спадщину і надали докази у справі, можуть бути включені до свідоцтва про право на спадщину. Така згода спадкоємців оформлюється у вигляді письмової заяви. Видане свідоцтво про право на спадщину надалі може бути визнане недійсним лише в судовому порядку.

Нотаріус не вправі анулювати або відмінити видане свідоцтво.

Свідоцтво про право на спадщину видається і у випадку переходу спадкового майна до держави.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні по­дружжя видається на підставі спільної письмової заяви подружжя одному або кожному з них. При цьому нотаріус встановлює факт ре­єстрації шлюбу, час придбання майна, ознайомлюється з документами, які підтверджують право спільної власності на майно. У разі звернен­ня із заявою про видачу свідоцтва колишнього подружжя нотаріус, крім вказаних дій, перевіряє факт розірвання шлюбу.

За наявності доказів про придбання майна за період шлюбу нота­ріус видає одному з подружжя, яке пережило, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні в розмірі половини цього майна. У іншому разі розмір часток у спільному майні подружжя може бути визначений за їх згодою. При цьому подружжя має право відступити від правила рівності часток.

Про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя нотаріус робить відмітку у відповідному правовста- новлюючому документі.

При вчиненні даної нотаріальної дії згоди інших спадкоємців на ви­дачу одному з подружжя, яке пережило, такого свідоцтва непотрібно. Разом з тим нотаріус зобов’язаний попередньо повідомити спадкоємців на випадок можливого пред’явлення з їх боку доказів про те, що спад­кове майно не належить до спільного сумісного майна подружжя.

За наявності спору між подружжям, яке пережило, та іншими спад­коємцями нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва і пропонує спір про право вирішити в судовому порядку.

Свідоцтво про придбання арештованого чи заставленого майна з публічних торгів (аукціонів) видається набувачу у випадку придбан­ня ним з публічних торгів такого майна. Вказане свідоцтво оформлю­ється за місцезнаходженням майна. Якщо торги не відбулися, свідоцтво видається стягувачеві. Відповідно при вчиненні такої нотаріальної дії нотаріус встановлює факт продажу майна з публічних торгів (аукціону) або факт, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися. Це підтверджу­ється відповідно складеним державним виконавцем актом про прове­дені публічні торги, який затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, або складеним організатором аукціону (копією затвердженого суддею) актом про проведений аукці­он. Свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, видає нотаріус за місцем знаходження такого майна на під­ставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником началь­ника) органу державної виконавчої служби. Якщо публічні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відпо­відне свідоцтво про придбання такого майна стягувачеві на підставі складеного й затвердженого в установленому порядку акта із зазна­ченням того, що публічні торги (аукціон) не відбулися.

Якщо майно (свідоцтво) підлягає обов’язковій державній реєстра­ції, нотаріус вказує про це в тексті свідоцтва із зазначенням органу, який здійснює таку реєстрацію.