§ 3. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом

Суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання справи, з метою підготовки її до розгляду, вчиняє комплекс процесуальних дій, передбачених ст. 301 ЦПК. Для забезпечення апеляційного розгляду справи суддя-доповідач з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі; визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює; з’ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; з’ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами; вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує питання, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, щодо вжиття заходів забезпечення позову; виконує інші дії, пов’язані із забезпеченням розгляду.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів. Дійшовши висновку щодо вчинення усіх необхідних підготовчих дій, готовності справи до розгляду, колегія суддів призначає справу до розгляду. За необхідності колегія вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій.
ЦПК містить норму, що встановлює строк призначення справи до розгляду в апеляційному судді, відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦПК, справа має бути призначена у розумний строк, але не пізніше п’ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.
Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним судом здійснюється за правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, передбаченими для апеляційного провадження (ч. 1 ст. 304 ЦПК). Так, у призначений для розгляду справи час головуючий відповідно до ст. 163 ЦПК відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься. На практиці ж він оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення (ухвалу), якого суду підлягає розгляду. Така деталізація хоча й прямо не передбачена ЦПК, а вироблена судовою практикою, є досить важливою, оскільки ще до доповіді судді-доповідача, усі присутні зали судового засідання одержують інформацію про справу, що розглядатиметься. Після оголошення головуючим справи, що розглядатиметься, секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з’явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з’явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі. Це дозволяє з’ясувати чи є необхідність у вчиненні наступних процесуальних дій, чи розгляд справи повинен бути відкладений. Суд встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.
Необхідно підкреслити, що процесуальні наслідки неявки в засідання суду апеляційної інстанції не співпадають з наслідками неявки осіб, які беруть участь у справа, у суді першої інстанції. Це зумовлено специфікою завдань, що стоять перед судом першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Особи, які беруть участь у справі, не зобов’язані з’являтись на слухання справи, але повинні бути повідомлені про час її слухання для того, щоб вони могли реалізувати відповідні процесуальні права. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.
Якщо розгляд справи не відкладено та хто-небудь з осіб, які беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв’язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 164 ЦПК роз’яснює перекладачеві його права та обов’язки, попереджає під розписку про кримінальну відповідальність. Головуючий приводить перекладача до присяги, текст якої підписується перекладачем. Присяга, підписана перекладачем, приєднується до матеріалів справи.
В подальшому викликані у судове засідання свідки видаляються із зали судового засідання у відведене для цього приміщення. При цьому мають бути вжиті заходи щодо того, щоб свідки які допитані, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав. Це завдання не на головуючого, а на судового розпорядника.
Далі головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. У випадку, якщо заява про відвід була відхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.
Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.
Якщо у судове засідання викликався експерт, то йому роз’яснюються права та обов’язки. Він попереджається під розписку про кримінальну відповідальність, дає присягу.
Далі суд переходить до розгляду справи, який розпочинається доповіддю судді-доповідача. Зміст доповіді встановлений ч. 2 ст. 304 ЦПК. У ній зазначаються:
1) зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;
2) доводи апеляційної скарги;
3) межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Після доповіді головуючий повинен з’ясувати, чи підтримує особа, яка подала апеляційну скаргу, свої вимоги, чи не відмовляється вона від поданої апеляційної скарги та чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою. У суді апеляційної інстанції діє принцип диспозитивності, а тому позивач має право відмовитись від позову (ст. 306 ЦПК).
Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами за правилами, встановленими главою 4 розділу 3 ЦПК.
Закінчивши з’ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій послідовності, в якій вони давали пояснення. Апеляційний суд може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового засідання часу, який відводиться для судових дебатів. При цьому кожній особі, яка беру участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.
Після закінчення дебатів суд переходить до нарадчої кімнати для постановлення ухвали, ухвалення рішення. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.