Тема 30. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ВЕКСЕЛІВ В УКРАЇНІ - Страница 3

Posted in Финансовое право - М.О. Мацелик Фінансове право України

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

 

30.3. Основні положення Уніфікованого закону

Переказний вексель. Такий вексель містить:

• назву "переказний вексель", яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

• безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

• найменування особи, яка повинна платити (трасат);

• зазначення строку платежу;

• зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;

• найменування особи, якій або наказу якої має бути здійснений платіж;

• зазначення дати і місця видачі векселя;

• підпис особи, яка видає вексель (трасант).

Документ без зазначених реквізитів не має сили переказного векселя, за винятком таких випадків:

• переказний вексель, строк платежу в якому не зазначений, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням;

• за відсутності особливої вказівки, місце, позначене поруч з найменуванням трасата, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання трасата;

• переказний вексель, у якому не зазначене місце його складання, вважається складеним у місці, позначеному поруч з найменуванням трасанта.

У переказному векселі, який підлягає оплаті за пред'явленням або у визначений час від пред'явлення, векселедавець може обумовити, що на вексельну суму будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною.

Юридичні властивості векселя і його обігу

Індосамент — це передавальний напис, жиро — особливий (спеціальний) передавальний запис на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи.

Будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Індосамент може бути вчинений навіть на користь трасата, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, або на користь трасанта, або на користь будь-якої іншої особи, зобов'язаної за векселем. Ці особи можуть реіндосувати вексель.

Якщо векселедавець помістив у переказному векселі слова "не за наказом" або будь-який рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.

Індосамент має бути простим і нічим не обумовленим. Будь-яка умова, що його обмежує, вважається ненаписаною.

Частковий індосамент є недійсним. Індосамент на пред'явника має силу бланкового індосаменту.

Ст. 20 Уніфікованого закону передбачено, що індосамент, вчинений після настання строку платежу, має ті самі наслідки, що й індосамент, вчинений до настання цього строку. Однак індосамент, вчинений після здійснення протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для опротестування, має наслідки звичайної простої цесії. Якщо протилежне не буде доведено, недатований індосамент вважається вчиненим на векселі до закінчення строку, встановленого для здійснення протесту.

Отже, вексель може бути переданий шляхом вчинення іменного або бланкового індосаменту і після здійснення протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для здійснення протесту (якщо вексель не був опротестований). Особи, які індосували вексель після здійснення його протесту в неплатежі та/або після закінчення строку для здійснення протесту, не несуть відповідальності перед набувачем векселя за виконання зобов'язання за векселем, але відповідають за дійсність переданої вимоги (ст. 519 ЦК). Інші зобов'язані за векселем особи мають право відповідно до ст. 518 ЦК висувати проти вимог векселедержателя ті заперечення, які вони мали проти особи (осіб), що їндосувала (індосуваля) вексель після його опротестування або після закінчення строку для здійснення протесту.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону ці правила застосовуються і щодо простого векселя. Застереженнями, що вклю-чаються у вексель з метою заборони передачі його шляхом індосаменту, є, зокрема, такі: "платити тільки такій-то особі", "платити такому-то, але не за його наказом", "без права індосування", "передача в загальноцивільному порядку".

За наявності таких застережень вексель слід розглядати як іменний цінний папір, права за яким передаються в порядку і з наслідками, встановленими для відступлення права вимоги — цесії (ч. 4 ст. 197, ст. 512—519 ЦКУ).

Відступлення права вимоги за векселем має бути оформлене письмово окремим документом (документами), складеним (складеними) цесіонарієм та цедентом відповідно до вимог ст. 207 ЦК. У цьому документі слід індивідуалізувати вексель, відступлення права за яким є предметом угоди про відступлення права вимоги. Якщо такої індивідуалізації немає, правочин про відступлення права вимоги не вважається таким, оскільки не містить умов стосовно того, яка вимога і на підставі якого векселя передається.

Особа, що обґрунтовує належність їй права вимоги правочином про відступлення цього права, укладеним нею і/або будь-ким з її попередників, має надати письмові докази укладання такого правочину, якщо його не оформлено на векселі чи на додатковому аркуші (алонжі). Вчинення напису про відступлення від права вимоги на векселі або на додатковому аркуші (алонжі) не є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 18 Уніфікованого закону, якщо індосамент містить застереження "валюта до отримання", "на інкасо", "за дорученням" або будь-яке інше, в якому йдеться про просте доручення, держатель векселя може здійснювати всі права, що випливають із переказного векселя, але індосувати його він може тільки в порядку передоручення.

Відповідно до цього особа, яка отримала вексель на підставі передорученого індосаменту, має право висунути вимогу про платіж, отримати платіж, вчинити протест у випадку неплатежу.

Однак слід враховувати, що особа, яка отримала вексель з індосаментом, наданим у порядку передоручення, може звернутися до суду з вимогою про примусове стягнення за векселем лише за наявності спеціального доручення індосанта, що надає йому право на здійснення таких процесуальних дій від його імені.

Ст. 15 Уніфікованого закону визначено, що індосант відповідає за акцепт і за платіж, якщо не обумовлено протилежне.

Акцепт векселя — напис платника на переказному векселі про згоду на оплату. Переказний вексель може до настання строку платежу бути пред'явлений векселедержателем або навіть просто особою, у якої вексель знаходиться, для акцепту платнику за місцем його проживання.

Акцепт зазначається на переказному векселі: у вигляді слова "акцептований" або будь-якого іншого рівнозначного підписується платником. Простий підпис платника, зроблений на лицьовій стороні векселя, має силу акцепту.

У разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання, крім випадків, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону.

Згідно з цією статтею особи, проти яких подано позов за переказним векселем, не можуть протиставляти вимогам держателя заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах із трасантом або з попередніми держателями, якщо держатель при придбанні векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику. На свої особисті відносини з іншими особами, у т. ч. з попередніми векселедержателями, боржник може посилатися лише в тому разі, коли векселедержатель при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду боржнику, тобто якщо він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання.

Наявність обставин, що свідчать про недобросовісність власника векселя, доводиться особою, проти якої подано позов. Зобов'язана за векселем особа звільняється від платежу, якщо доведе, що кредитор, який пред'явив вимоги, знав або мав знати на момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь.

Строк платежу. Переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу:

• за пред'явленням;

• у визначений строк від пред'явлення;

• у визначений строк від дати складання;

• на визначену дату.

Переказні векселі, що містять інші строки платежу або передбачають оплату частинами, є недійсними.

Якщо строк платежу за переказним векселем настає у встановлений законом неробочий день, то платіж не можна вимагати раніше наступного робочого дня. Так само всі інші дії, які стосуються переказного векселя, зокрема пред'явлення для акцепту і протест, можуть бути здійснені лише у робочий день.

Якщо будь-яка з цих дій повинна бути здійснена протягом визначеного строку, останній день якого настає у встановлений законом неробочий день, то такий строк продовжується до першого робочого дня, який настає після закінчення зазначеного строку.

Проміжні неробочі дні зараховуються при обчисленні строків.

Строки, встановлені законом або визначені договором, не включають день, у який починається їх перебіг.

Не допускається застосування будь-яких, не встановлених законом або судом, пільгових строків.

Переказний вексель строком за пред'явленням оплачується при його пред'явленні. Він має бути пред'явленим до платежу протягом одного року від дня його складання. Векселедавець може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами (ст. 34 Уніфікованого закону).

Строк для пред'явлення відраховується з дати складання векселя. Якщо у векселі строком "за пред'явленням" зазначено, що він не може бути пред'явлений до платежу раніше визначеної дати, строк для його пред'явлення до платежу відраховується з цієї дати.

У разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а за непред'явлення до платежу простого векселя — за винятком векселедавця (ст. 53, 78 Уніфікованого закону). Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (ст. 38, 53, 78 Уніфікованого закону).