Частина четверта Аграрне право зарубіжних країн Розділ XXIX АГРАРНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН - Страница 2
§ 2. Правове становище сільськогосподарського товаровиробника в умовах ринкових відносин
Аграрне право розвинених країн виходить з передумови перш за все тісного зв'язку сільськогосподарського виробництва з ринковими відносинами. Воно орієнтоване на нормальне функціонування приватної власності, перш за все на землю, засоби виробництва, на самостійність господаря, який раціонально використовує наявні можливості сільськогосподарського виробництва, на свободу підприємницької діяльності, економічну зацікавленість сільськогосподарського виробника, ціни і ринкову конкуренцію, захищену від монополізму з обмеженим державним регулюванням.
Усе це формує систему стимулів розвитку ринкового сільськогосподарського виробництва і ці положення рідко оспорюються. При можливості вільно розпоряджатися власністю і можливістю вільно реалізувати ці права, відбувається більш раціональний розподіл ресурсів, ніж при плановій економіці. Внаслідок цього виходить більш високий доход як сільськогосподарських виробників, так і в цілому національний доход і доход на душу населення.
Роль держави ефективно проявляється у створенні умов стабільного виробництва, заохочення довгострокових капіталовкладень, які дозволяють сільськогосподарському виробникові сподіватися на одержання вигоди від зроблених вкладів. Законодавство, яке застосовується для регулювання відносин, у цій системі виступає як додатковий регулятор використання альтернативних можливостей у тих випадках, коли наявних ринкових відносин недостатньо для забезпечення нормального розвитку сільськогосподарського виробництва. При цьому і наявність розвинених ринкових відносин не заперечує існування окремих сфер відносин, де повинно панувати законодавство з прямим регулюванням і його способами примусу, у тому числі і в економічних відносинах.
Забезпечення дотримання нормальних ринкових відносин базується на дотриманні умов нормальної конкуренції, де панують відносини попиту і пропозиції, і де до обов'язків держави входить підтримання тут нормальних умов. Разом з тим аграрне право виходить з передумови державного втручання у питання обмеження прав приватної власності, регулювання економічних процесів з метою найбільш ефективного з точки зору суспільства використання наявних можливостей і перш за все у тих випадках, коли ринок не може нормально функціонувати.
Що ж стосується регулювання чисто ринкових відносин, то в цій сфері правовий вплив на сільськогосподарські відносини найбільш значний. Йдеться про велику кількість законів і державних програм, які регулюють розвиток сільськогосподарських ринкових відносин. Основне регулювання тут стосується порядку встановлення цін на сільськогосподарську продукцію, закупівлю, збереження і упаковку сільськогосподарської продукції, стандартизацію і інспектування якості, особливо щодо продукції, яка швидко псується.
Слід зауважити, що істотно почав впливати на розвиток сільського господарства та становище фермера у кожній окремо взятій країні не тільки внутрішній ринок, а й вся політика загального ринку Європейського співтовариства з його новими стандартами і регулюванням цін та інших умов європейського сільськогосподарського ринку. Сучасна держава за рубежем намагається втручатися в аграрні відносини лише в тих випадках, коли порушується встановлений законодавством порядок або виникає загроза суспільної небезпеки. Останнім часом проблемам зарубіжного аграрного права присвячена монографія проф. Г. Ю. Бистрова.