ТЕМА 12 ПРАВОВИЙ СТАТУС СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ Печать
Аграрное право - Ю.М.Крупка Аграрне право України

 

Поняття та загальна характеристика правового статусу сільськогосподарських кооперативів.

Порядок створення сільсь­когосподарського кооперативу та припинення його діяльності.

Членство у сільськогосподарських кооперативах.

Правовий режим майна сільськогосподарського кооперативу.

Органи уп­равління сільськогосподарського кооперативу.

Поняття та загальна характеристика правового статусу сільськогосподарських кооперативів. Правовий статус сільсько­господарських кооперативів урегульовано законами України «Про сільськогосподарську кооперацію» і «Про кооперацію».

Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» пе­редбачено, що сільськогосподарський кооператив — це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сіль­ськогосподарськими товаровиробниками на засадах добровільно­го членства та об'єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності в сільському господарстві та обслуговуван­ня переважно членів кооперативу.

Залежно від завдань і предмета діяльності сільськогосподар­ські кооперативи поділяються на виробничі та обслуговувальні.

До основних ознак виробничого сільськогосподарського ко­оперативу належать такі:

1)    засновниками і членами виробничого сільськогосподарсько­го кооперативу можуть бути тільки фізичні особи;

2)    обов'язковою є трудова участь членів у діяльності виробни­чого кооперативу;

3)    змістом його діяльності є спільне виробництво продукції сільського, а також рибного та лісового господарств;

4)    це одна із організаційних форм підприємництва, метою яко­го є отримання прибутку.

 

Обслуговувальним сільськогосподарським кооперативам влас­тиві такі ознаки:

1)    їх членами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи;

2)    основним змістом їх діяльності є обслуговування потреб сіль­ськогосподарського виробництва, переважно членів кооперативу;

3)    обов'язковою є участь членів у господарській діяльності ко­оперативу;

4)    вони не ставлять за мету отримання прибутку1.

Залежно від виду діяльності кооперативи поділяються на: пере­робні (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м'ясних, молочних, рибних продуктів тощо), за­готівельно-збутові (заготівля, зберігання, передпродажна обробка, продаж продукції тощо), постачальницькі (закупівля та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів тощо), сервісні (виконання транспортних, меліоративних, ремонтних, будівельних робіт, ветеринарне обслуговування тварин і племінна робота, надан­ня побутових, медичних, науково-консультаційних послуг та ін.).

Порядок створення сільськогосподарського кооперативу та припинення його діяльності. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперати­ву можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстро­вані в Україні. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Державну реєстрацію кооперативу здійснюють у порядку, пе­редбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Кооператив вважається створеним і набуває прав юри­дичної особи із дня його державної реєстрації. Кооператив має са­мостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в уста- , новах банків, печатку зі своїм найменуванням.

Статут кооперативу є основним правовим документом, що регу­лює його діяльність. У статуті зазначають: найменування коопера­тиву та його місцезнаходження; предмет і мета діяльності; поря­док вступу до кооперативу і виходу з нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад заснов­ників кооперативу; права і обов'язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі й оплати праці членів виробничого кооперативу та форми господарської участі членів обслуговувального кооперативу; розподіл доходів ко­оперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і ви­платами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу.

Статут кооперативу приймається засновниками на установчих зборах, зміни та доповнення до нього вносяться загальними збора­ми його членів. Повідомлення про зміни та доповнення до статуту надсилаються до органу, що зареєстрував кооператив, у тижневий термін із часу їх внесення.

Припинення діяльності сільськогосподарського кооперативу здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про сіль­ськогосподарську кооперацію» і статутом кооперативів. Коопера­тив може реорганізовуватися в підприємства інших форм господа­рювання за рішенням загальних зборів (засновників). З моменту реорганізації кооператив припиняє свою діяльність. У разі реор­ганізації кооперативу всі його права та обов'язки переходять до правонаступників.

Кооператив ліквідується за рішенням загальних зборів членів кооперативу або за рішенням суду.

Ліквідація кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною загальними зборами членів кооперативу, а в разі їх ліквідації за рішенням суду — ліквідаційною комісією, призначе­ною судом. Із дня призначення ліквідаційної комісії до неї перехо­дять повноваження з управління кооперативом. Ліквідаційна комісія у триденний термін із часу її призначення публікує інфор­мацію про ліквідацію кооперативу в одному з офіційних (загально­державному, регіональному) друкованих засобів масової інформації із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій. Ліквідаційна комісія проводить належну підготовчу й організацій­ну роботу, складає ліквідаційний баланс та подає його органу, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу. Повнота і досто­вірність ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудито­рами. Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бю­джетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно до вартості їхнього паю.

Ліквідація вважається завершеною, а кооператив — таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення органом державної реєстрації запису про його ліквідацію до державного реєстру.

Членство у сільськогосподарських кооперативах. Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а чле­нами обслуговуючого кооперативу — як фізичні, так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користу­ються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу. Членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Член кооперативу робить вступний і пайовий внески в порядку, визначеному статутом кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його схвалення визначається статутом кооперативу.

Членство в кооперативі припиняється в разі: добровільного ви­ходу з кооперативу; припинення трудової участі в діяльності ви­робничого кооперативу; виключення у випадках і в порядку, ви­значених статутом кооперативу; несхвалення загальними зборами рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу; втрати членом кооперативу — юридичною особою свого статусу; смерті члена кооперативу; реорганізації та ліквідації кооперативу.

Основними правами членів кооперативу є участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах коопера­тиву, право обирати і бути обраним в органи управління коопера­тивом (для членів кооперативу — юридичних осіб ці права реалізу­ються їх повноважними представниками); користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат — частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами; одержан­ня частки доходу на пай (додатковий пай); одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визначені статутом коопе­ративу.

Основними обов'язками членів кооперативу є дотримання ста­туту та виконання рішень загальних зборів і правління коопера­тиву. Члени кооперативу беруть участь у господарській діяль­ності обслуговуючого кооперативу в обсязі, що становить більшу частину річного обороту діяльності, яка кооперується.

У кооперативах усіх видів допускається асоційоване членство. Асоційованими членами можуть бути фізичні чи юридичні особи, які визнають його статут і зробили пайовий внесок в утворення та розвиток кооперативу. Асоційовані члени кооперативу мають пра­во дорадчого голосу, а також на отримання частки доходу на свій дай. У разі ліквідації кооперативу його асоційовані члени мають першочергове право на отримання свого майнового внеску та від­повідних часток доходу і повернення їх земельних ділянок у нату­рі (на місцевості).

Правовий режим майна сільськогосподарського кооперативу.

Правовий режим майна сільськогосподарського кооперативу ви­значено законами України «Про власність», «Про сільськогоспо­дарську кооперацію», ГК і ЗК України.

Законом України «Про власність» і ГК України передбачено, що кооперативи є суб'єктами права колективної власності. За Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» кооператив є влас­ником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, ви­готовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та ілшої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також іншо­го майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Право власності на землю може набуватися кооперативом шляхом внесення до пайового фонду земельних ділянок його за­сновниками та членами, а також придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами відповідно до ЗК України.

Для здійснення господарської та іншої діяльності кооператив за рахунок власного майна формує відповідні майнові фонди. Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включають­ся. Порядок формування та розміри неподільного фонду встанов­люються статутом. Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.

Земля кооперативу складається із земельних ділянок, нада­них кооперативу в користування або придбаних ним у власність. Право кооперативу на землю зберігається і в разі входження його до складу кооперативного об'єднання. За претензіями кредиторів звернення стягнення на земельні ділянки, надані кооперативу в користування, не допускається.

Кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов'язаннями кооперативу тільки в межах пайового майнового внеску. Коопера­тив не несе відповідальності за зобов'язаннями членів кооперативу.

У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за ба­жанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки — в натурі (на місцевості). Термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперати­ву, при цьому термін отримання паю не може перевищувати двох років, а відлік цього терміну починається з 1 січня року, що нас­тупає після моменту виходу (виключення) з кооперативу.

Органи управління сільськогосподарського кооперативу. Уп­равління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності ко­оперативу.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори. До органів управління належать: правління кооперативу, спостереж­на рада, ревізійна комісія.

Загальні збори вирішують найважливіші питання діяльності кооперативу (вносять зміни і доповнення до статуту, приймають нормативні документи кооперативу, обирають голову кооперати­ву та членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ревізора), можуть обирати членів спостережної ради тощо).

Правління кооперативу вирішує питання поточної діяльності кооперативу, не віднесені до компетенції загальних зборів. Воно обирається загальними зборами членів кооперативу, до складу якого входить не менш як 10 членів на термін, що не перевищує З років. Якщо ж кількість членів сільськогосподарського коопе­ративу є меншою від зазначеної, загальні збори обирають голову, який виконує функції правління.

Спостережна рада кооперативу здійснює контроль за діяльністю правління кооперативу. Спостережна рада утворюється за умови, якщо кількість членів кооперативу становить не менш як 50 осіб.

Для контролю за фінансово-господарською діяльністю коопе­ративу обирається ревізійна комісія (ревізор). У кооперативі, до складу якого входить менш як 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор.

Запитання для самоконтролю

1.  Яке місце в агропромисловому комплексі займають сільськогосподарські кооперативи?

2.  Які специфічні ознаки сільськогосподарських кооперати­вів Ви знаєте?

3.  Які види сільськогосподарських кооперативів передбаче­но законодавством України?

4.  Які умови створення сільськогосподарських кооперативів передбачено законодавством?

5.  Якою має бути кількість членів сільськогосподарського кооперативу?

6.  З якого моменту сільськогосподарський кооператив уважається створеним?

7.  На підставі якого документа діє сільськогосподарський ко­оператив?

8.  Які вимоги ставляться до членів сільськогосподарського кооперативу?

9.  Які джерела формування власних коштів сільськогоспо­дарського кооперативу передбачено законодавством?

10. Які органи управління сільськогосподарського кооперати­ву Ви знаєте?