§ 6. Правове регулювання

банківського рахунка

 

Банківські рахунки — це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.01 банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам — інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Ці особи мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору та за згодою цих банків для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом — власником рахунка. За договором банківського рахунка його власник зобов’язаний зберігати кошти в банку і розпоряджатись ними відповідно до встановлених правил, а банк зобов’язаний забезпечити зберігання коштів, а також здійснення операцій по зарахуванню та списанню коштів. Договір банківського рахунка є двостороннім, консенсуальним (набуває чинності з моменту досягнення згоди по всіх істотних умовах договору), як правило оплатним (клієнт оплачує послуги банку, банк оплачує користування коштами на рахунку). Локальні нормативні акти банку, наприклад Правила ведення рахунків, є обов’язковими для клієнта тільки у тому разі, якщо клієнт дав на це згоду в договорі.

Виокремлюють такі види банківських рахунків: поточний — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і для здійснення всіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків належать: бюджетні рахунки, які відкриваються підприємствам, установам, організаціям, що утримуються за рахунок бюджетів; рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або рішеннями Кабінету Міністрів України; карткові рахунки (картрахунки), які відкриваються для розрахунків з допомогою платіжних карток; депозитні (вкладні) — рахунки, які відкриваються банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору; рахунки для акумуляції коштів для виїзду на лікування за кордон; рахунки виборчого фонду; рахунки для формування статутного фонду господарського товариства; рахунки за угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи; кореспондентські рахунки — рахунки, що відкриваються банку для здійснення розрахунків, які виконує за дорученням та за рахунок цього банку той банк, в якому відкриваються ці рахунки.

При цьому рахунки можуть бути відкриті в національній або іноземній валюті.

Документи на відкриття всіх банківських рахунків підприємств особисто подають до банку особи, які мають право першого та другого підписів.

Для відкриття поточних рахунків і поточних бюджетних рахун­ків підприємства (а також колективних сільськогосподарських підприємств, товариств споживчої кооперації, політичних партій, громадських та релігійних організацій) подають установам банків такі документи: а) заяву на відкриття рахунка встановленого зразка; б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію (крім бюджетних установ та організацій); в) копію зареєстрованого статуту (положення), крім установ та організацій, які діють на підставі законів. Підприємства, що діють на підставі лише установчого договору, замість статуту надають копію установчого договору; г) копія документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік; ґ) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів; д) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України; е) копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; є) документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків.

Орендні підприємства, крім вищезазначених документів, подають копію договору оренди, посвідчену нотаріально.

Військові частини, установи, підприємства та організації Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України та інших органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, можуть мати в установах банків поточні бюджетні рахунки для готівкових виплат та поточні рахунки в разі здійснення військовою частиною господарської діяльності.

Відкриття поточного бюджетного рахунка здійснюється установою банку на підставі наданого військовою частиною (установою) дозволу на відкриття рахунка і підтвердження дозволу, одержаного установою банку безпосередньо від фінансового органу, що виділяє бюджетні кошти, а також заяви про відкриття рахунка і картки із зразками підписів та відбитком печатки.

Юридичні особи — нерезиденти (юридичні особи, зареєстровані за законодавством іншим, ніж законодавство України) відкривають у національній валюті рахунки двох типів — рахунок типу «Н» та рахунок типу «П». Рахунок типу «Н» відкривається некомерційним особам: а) іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями; б) представництвам юридичних осіб — нерезидентів, установам, які представляють інтереси юридичних осіб — нерезидентів в Україні і не займаються підприємницькою діяльністю на території України; в) представ­ництвам іноземних банків; г) організаціям та установам, які згідно з чинними міжнародними договорами України та законодавством України залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги; ґ) військовим частинам Чорноморського флоту Російської Федерації, що дислокуються на території України.

Рахунок типу «П» відкривається уповноваженим банком постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

Спеціалізовані установи ООН для відкриття поточного рахунка в національній валюті подають заяву про відкриття рахунка і картку із зразками підписів. Режим цього рахунка не обмежується ніяким фінансовим контролем, правилами чи мораторієм будь-якого роду відповідно до Конвенції ООН «Про привілеї та імунітети спеціалізованих установ».

Фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, рахунок відкривається на їх ім’я за умови надання паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Для відкриття рахунка в установу банку подаються: а) заява про відкриття поточного рахунка встановленого зразка; б) копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності; в) копія документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік; г) довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України; ґ) картка із зразками підписів; д) копія документа, що підтверджує реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності як платника соціальних страхових внесків.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Банки відкривають поточні рахунки суб’єктам підприємницької діяльності протягом 10 календарних днів після отримання
банком повного пакета документів на відкриття рахунків.

Фізичним особам (у тому числі приватним нотаріусам, адвокатам, патентним повіреним) банки відкривають поточні рахунки на підставі заяви, документа, що посвідчує особу (паспорта або документа, що його замінює), договору про відкриття та обслуговування рахунка між установою банку і громадянином; картки із зразками підписів.

Рахунки виборчих фондів відкриваються за заявою кандидатів у депутати, довірених осіб кандидатів у депутати, уповноважених осіб політичних партій або виборчих блоків партій після їх реєстрації відповідними виборчими комісіями. До заяви додається рішення про їх реєстрацію відповідною виборчою комісією та картка із зразками підписів.

Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються фізичним та юридичним особам на підставі документа, що посвідчує особу, договору про відкриття вкладного рахунка та ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податку (особи, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера надають паспорт з відміткою податкового органу про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера). Власнику рахунка банк, в якому відкрито рахунок видає вкладний документ — ощадну книжку (іменну чи на пред’явника), інший документ, що засвідчує укладення з банком договору. У договорі про відкриття вкладного рахунка обумовлюються: сума, що вноситься або перераховується на вкладний рахунок; строк зберігання і порядок повернення коштів після закінчення строку зберігання; розмір сплати процентів, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови розірвання договору; інші умови за погодженням сторін.

Чинне законодавство України дає право особисто неповнолітній особі, якій не виповнилось 16 років, відкрити рахунок у банку. Для цього вона подає свідоцтво про народження та довідку зі зразком свого підпису, видану навчальним закладом, де навчається.

Установи банків відкривають депозитні рахунки підприємствам, що використовують найману працю, за умови надання ними копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо намірів платника страхових внесків відкрити відповідні рахунки. Кошти на депозитні рахунки підприємств перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Проведення розрахункових операцій і видача коштів готівкою з депозитного рахунку юридичної особи або її відокрем­леного підрозділу забороняється.

Для забезпечення таких видів діяльності, як виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види сумісної діяльності (ст.ст. 432—434 Цивільного кодексу України), що здійснюються на підставі договорів (контрактів) без утворення юридичної особи, в установах банків відкривається лише один поточний рахунок. При цьому подаються: а) заява про відкриття рахунку; б) копія договору про ведення сумісної діяльності; в) копія документа про реєстрацію такого договору (контракту) — тільки по договорах за участю іноземних інвесторів; г) рішення учасників договору про визначення осіб, яким надається право розпорядчого підпису у вигляді довіреності; ґ) картка із зразками підписів осіб, що мають право розпоряджатися рахунком; д) копія документа, що підтверджує взяття підприємства (резидента) на по-
датковий облік.

Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного фонду господарського товариства.

При відкритті рахунка подаються: а) рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком, яке оформлюється у вигляді довіреності; б) копія установчого договору; в) заява про відкриття рахунка; г) картка із зразком підпису особи, якій засновниками надано право розпорядчого підпису.

Кошти на цей рахунок перераховуються засновниками, учасниками для формування статутного фонду господарського товариства до його реєстрації як юридичної особи. Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після одержання банком документів щодо реєстрації господарського товариства в установленому порядку. У разі відмови в реєстрації господарського товариства кошти повертаються засновникам (учасникам), а рахунок закривається.

Карткові рахунки відкриваються клієнтами на умовах договору про відкриття картрахунка і здійснення операцій із застосуванням платіжних карток. Якщо в установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то картковий рахунок відкривається на підставі заяви про відкриття карткового рахунка та отримання платіжної картки і договору.

Кореспондентські рахунки можуть відкриватись банком у Національному банку України і банком в інших банках. Кореспондентський рахунок банку в територіальному управлінні НБУ відкривається на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування і таких документів: а) заяви про відкриття кореспондентського рахун­ка; б) копії статуту; в) копії документа, що підтверджує взяття ко-
мерційного банку на податковий облік; г) довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України; ґ) копії довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ; д) картки із зразками підписів і відбитка печатки; є) документ, що підтверджує реєстрацію банку як платника соціальних страхових внесків.

Кореспондентські рахунки банків поділяються на рахунки «лоро» та «ностро». Кореспондентський рахунок лоро: — це кореспондентський рахунок, який відкриває комерційний банк банку-кореспонденту та за яким комерційний банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором. У банку-кореспонденті цей рахунок є кореспондентським рахунком «ностро».

Для оформлення відкриття кореспондентського рахунка «лоро» банк-кореспондент подає комерційному банку такі документи: а) заяву про відкриття кореспондентського рахунка; б) копію ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій; в) копію статуту; г) картку із зразками підписів і відбитка печатки; ґ) копію документа, що підтверджує реєстрацію банку як платника соціальних страхових внесків; д) інші документи за згодою сторін.

Кореспондентський рахунок «лоро» відкривається на підставі укладеного між банком і банком-кореспондентом договору про встановлення кореспондентських відносин за умови надання документів, зазначених вище.

При реорганізації підприємства (злитті, приєднанні, поділі, перетворенні, виділенні) подаються такі ж документи, як і для відкриття рахунка. У разі проведення перереєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, зумовленої змінами назви, організаційно-правової форми, форми власності, рахунок закривається. Для відкриття нового рахунка суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний подати до установи банку заяву, нову копію свідоцтва про державну реєстрацію, зміни до установчих документів, копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, картку із зразками підписів та відбитком печатки, довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

У разі ліквідації підприємства для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок підприємства, що ліквідовується, визначений ліквідаційною комісією. Для цього до банку подається рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально посвідчена картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії і відбитком печатки підприємства, що ліквідовується. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю.

Поточні рахунки закриваються: а) на підставі заяви власника рахунка; б) на підставі рішення органу, на який законом покладено функції з ліквідації або реорганізації підприємства; в) на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію підприємства; г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором. Наприклад, бюджетний рахунок підприємства підлягає закриттю, якщо протягом року з бюджету не надійшло коштів. Рахунки виборчих фондів закриваються через місяць з дня проведення виборів (повторних виборів).

 

§ 7. Правове регулювання платіжної

системи та безготівкових розрахунків

Гроші існують у готівковій (грошові знаки) або безготівковій формі (записи на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.

Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Переказ грошей здійснюється в межах внутрішньодержавної або міжнародної платіжної системи. В Україні можуть створюватись внутрішньодержавні банківські і небанківські платіжні системи.

До внутрішньодержавних банківських платіжних систем належать системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів і внутрішньобанківські платіжні системи.

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов’язань їх клієнтів, а також власних зобов’язань цих банків.

Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найсприятливіших умов для проведення переказу грошей між його підрозділами.

Система масових платежів призначена для переказу грошей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

Передумовою здійснення безготівкових розрахунків є наявність в юридичної або фізичної особи поточного рахунка. Відносини між банком і клієнтом визначаються договором на розрахунково-касове обслуговування, який включає комплекс взаємних платіжних зобов’язань банку і клієнта щодо користування коштами і банківськими послугами.

При проведенні переказу ініціатори можуть застосовувати акредитивну, вексельну, інкасову форми розрахунків, а також форму розрахунків за гарантійним зобов’язанням, за чеками з використанням документів на переказ. До документів на переказ належать розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Електронний документ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний цифровий підпис на електронному документі має однакову юридичну силу з підписом на паперовому документі. Електронний цифровий підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа.

Ініціатором переказу коштів може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі виконавчих документів.

Ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми грошей у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи — члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) вико­ристання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання грошей у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.

Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахун­кових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога-розрахун­ковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми грошей з рахунка платника на рахунок отримувача. Платіжна вимога застосовується у випадках, коли ініціатором переказу виступає стягувач або отримувач (при договірному списанні).

Клієнт банку має право самостійно обирати для ініціювання переказу вид розрахункового документа (крім платіжної вимоги).

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. Платіжна вимога-доручення подається отримувачем грошей безпосередньо до платника. Стягувач має право подавати розрахункові документи, що ініціюють переказ з рахунка банку-резидента, відкритого в Національному банку України, безпосередньо до Національного банку України.

Фізичні та юридичні особи при укладенні договору мають право передбачити право отримувача на договірне списання грошей з рахунка платника.

Ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прий­няття банком платника розрахункового документа на виконання.

Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. У разі недостатності на рахунку платника грошей для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку плат­ника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми грошей, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому під операційним часом розуміють частину операційного дня банку, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком самостійно та закріплюється у внутрішніх нормативних актах.

Операційний день — частина робочого дня банку, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що за наявності відповідного технічного забезпечення можливо обробити, передати і виконати. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно та закріплюється у внутрішніх нормативних актах.

Розрахунковий документ може бути відкликаний ініціатором шляхом подання документа на відкликання до банку, що обслуговує ініціатора, у будь-який момент до списання суми платежу з рахунка платника.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк, що обслуговує отримувача, зобов’язаний зарахувати суму переказу на рахунок отримувача в операційний день, дата якого збігається з датою валютування.

Банки зобов’язані забезпечити захист інформації про переказ. Система захисту інформації повинна підтримувати безперервний захист інформації щодо переказу грошей на всіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання. Електронні документи, які містять інформацію, що належить до банківської таємниці або є конфіденційною, мають бути зашифрованими під час передачі їх за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених строків виконання доручення клієнта на переказ або строків завершення переказу цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10% суми переказу.

Міжбанківський переказ здійснюється шляхом: 1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України; 2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються бан­ками в інших банках або в розрахунковому банку. Банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків — своїх клієнтів у межах залишку грошей на цих рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку-клієнту.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — це державна система міжбанківських розрахунків.

Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунка в Національному банку України. Національний банк України регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.