Глава 17. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян, судовими, правоохоронними органами та органами юстиції PDF Печать
Право - Держ. буд. і місц. самоврядування (Серьогіна)

Глава 17. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян, судовими, правоохоронними органами та органами юстиції


§ 1. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян

§ 2. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування із судовими органами та органами юстиції

§ 3. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з органами прокуратури,

Служби безпеки України та органами внутрішніх справ

 

§ 1. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян

Держава, місцеве самоврядування і громадські формування є само­стійними частинами політичної системи суспільства, кожна з яких має власну структуру, принципи організації та діяльності. Вони є неза­лежними у вирішенні питань, що належать до їх компетенції, і водно­час тісно взаємодіють між собою. Зокрема, демократична держава усіляко підтримує самостійність громадських формувань, які у свою чергу допомагають державі вирішувати завдання соціально- економічного і культурного характеру, беруть участь у формуванні самих органів публічної влади тощо.

Сьогодні важливим напрямом діяльності держави є якісна зміна її взаємовідносин із громадськими формуваннями. Насамперед йдеться про переорієнтацію діяльності держави від прямого керівництва гро­мадськими формуваннями до сприяння реалізації конституційного права громадян України на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, як це передбачено ст. 36 Конституції. Усвідомлення суспільного значення об’ єднань громадян для формування громадянського суспільства і демократичної держави сприяло їх інституціоналізації, тобто право­вому нормуванню порядку їх створення та діяльності з боку держави. В Україні правовий статус об’ єднань громадян визначається законами «Про об’єднання громадян», «Про політичні партії в Україні», «Про молодіжні та дитячі громадські організації» тощо.

Загальні принципи взаємодії органів державної влади з об’єднаннями громадян закріплені у ст. 8 Закону «Про об’єднання громадян»:

1) держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об’єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому законом;

2) втру­чання державних органів та службових осіб у діяльність об’єднань громадян, так само як і втручання об’єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.

Взаємодія об’єднань громадян із органами місцевого самоврядування ґрунтується фактично на тотожних засадах, що дає підстави для висновку про спільність вихідних начал взаємо­відносин об’єднань громадян з усіма органами публічної влади. Однак на характер взаємодії суттєво впливає вид самого об’єднання громадян, адже всі вони, незалежно від назви, поділяються на політичні партії та громадські організації.

Політичні партії відіграють особливу роль у політичній системі. Держава та місцеве самоврядування є тими соціальними інститутами, де партійні інтереси можуть виступати як суспільні, забезпечуватися владною підтримкою, супроводжуватися механізмом їх реалізації. Од­нак державний і муніципальний апарат не повинен «зрощуватися» з партійним, тому органам публічної влади та їх посадовим особам за­боронено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, сприяти їх діяльності. Членами політичних пар­тій не можуть бути судді, працівники прокуратури, працівники органів внутрішніх справ, співробітники СБУ, військовослужбовці, працівни­ки органів державної податкової служби, персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.

Політичні партії відіграють ключову роль у формуванні органів публічної влади, оскільки є головними суб’єктами права висування кандидатів на всі виборні посади в апараті публічної влади — від поста Президента України до депутата місцевої ради. Саме за партійною ознакою потім формуються депутатські фракції у Верховній Раді Укра­їни, Верховній Раді АРК та місцевих радах, новий склад уряду.

На відміну від політичних партій, громадські організації обмежені в можливостях участі у виборчому процесі. Вони не мають права ви­сувати кандидатів на виборах чи брати участь у фінансуванні перед­виборної кампанії, однак можуть поряд із партіями брати участь у передвиборній агітації.

Всі об’єднання громадян підлягають обов’язковій легалізації, яка може бути здійснена шляхом реєстрації або повідомлення про засну­вання. Політичні партії та міжнародні громадські організації підляга­ють обов’язковій реєстрації Міністерством юстиції України, їх місце­ві осередки та місцеві об’єднання громадян — Головним управлінням Міністерства юстиції України в АРК, обласними, Київським та Сева­стопольським міськими, районними, районними в містах Києві та Се­вастополі управліннями юстиції, виконкомами сільських, селищних, міських рад. Всеукраїнські та місцеві громадські організації можуть легалізуватися і шляхом повідомлення про заснування.

Для здійснення цілей і завдань зареєстровані об’ єднання громадян можуть представляти і захищати свої законні інтереси та інтереси своїх членів у державних та громадських органах, брати участь у по­літичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демон­страції), вносити пропозиції до органів публічної влади тощо. Цен­тральні органи об’єднань громадян мають право розробляти і вносити на розгляд органів публічної влади проекти нормативно-правових актів з питань своєї статутної діяльності. Під час зустрічей з посадо­вими особами органів публічної влади представники об’єднань грома­дян мають змогу інформувати їх про наявні в суспільстві проблеми, висловлювати власне бачення шляхів і способів їх вирішення.

Об’єднання громадян беруть активну участь у вирішенні питань місцевого значення та у діяльності органів місцевого самоврядування. Їх представники можуть бути присутніми на сесіях місцевих рад з правом дорадчого голосу, брати участь у засіданнях постійних комісій місцевих рад, виконавчих комітетів, загальних зборах громадян за місцем проживання, проводити спільні засідання з органами самоор­ганізації населення.

Невтручання у законну статутну діяльність об’ єднань громадян з боку органів публічної влади та їх посадових осіб не виключає конт­ролю за законністю їх функціонування. Зокрема, органи, які проводять їх легалізацію, здійснюють контроль за додержанням ними положень статутних документів; нагляд за додержанням законності об’єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури, а контроль за джерелами, розмірами надходжень і сплатою податків — фінансові органи й орга­ни Державної податкової адміністрації.