Глава 8. Організація роботи Кабінету Міністрів України - § 6. Організація роботи робочих, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Кабінету Міністрів України
§ 6. Організація роботи робочих, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень, координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади під час виконання відповідних завдань, розроблення проектів актів законодавства, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, для вирішення оперативних питань може утворювати постійні і тимчасові робочі, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (комітети, комісії, робочі групи тощо). Сфера діяльності та повноваження вказаних органів визначаються актами Кабінету Міністрів щодо їх утворення або положеннями про них.
Робочим колегіальним органом Кабінету Міністрів, який утворюється для забезпечення ефективної реалізації повноважень уряду, координації дій органів виконавчої влади, попереднього розгляду проектів нормативно-правових актів, концепцій, стратегій, основних напрямів реалізації державної політики, інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів, є урядовий комітет. Перелік урядових комітетів та їх посадовий склад затверджується розпорядженням Кабінету Міністрів за поданням Прем’єр-міністра. До складу урядового комітету входять відповідно до їх компетенції члени Кабінету Міністрів та можуть входити заступники міністрів, а також керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів. Для організаційно-технічного забезпечення проведення засідань урядового комітету, забезпечення дотримання процедури підготовки матеріалів, ведення протоколу засідання Міністр Кабінету Міністрів призначає з числа працівників Секретаріату Кабінету Міністрів відповідального секретаря урядового комітету.
Урядові комітети очолюють Перший віце-прем’ єр-міністр, віце- прем’єр-міністри. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 1.11.2010 р. № 2071-р «Про затвердження переліку урядових комітетів та їх посадового складу» утворені і діють такі урядові комітети:
1) з питань розвитку галузей економіки та науково- інноваційної політики;
2) з питань економічної політики;
3) з питань національної безпеки, правової, молодіжної політики, екології та підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; 4) з питань регіональної та соціальної політики, будівництва, житлово-комунального господарства і гуманітарного розвитку. Порядок організації роботи урядових комітетів визначається Регламентом Кабінету Міністрів України.
Урядовий комітет:
а) попередньо розглядає проекти законів, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів;
б) врегульовує розбіжності у позиціях органів виконавчої влади, координує їх дії з метою пошуку взаємоузгоджених рішень, забезпечує узгодження із усіма заінтересованими органами і доопрацювання проектів актів;
в) готує висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів, які оформляються у вигляді протоколу засідання, щодо прийняття рішень стосовно розглянутих проектів актів;
г) розглядає проекти експертних висновків Кабінету Міністрів до законопроектів, ініційованих народними депутатами України, у разі наявності розбіжностей у позиціях заінтересованих органів;
д) розглядає скарги центральних органів виконавчої влади щодо відмови Держкомпідприємництва у погодженні проектів регуляторних актів, розроблених такими органами, а також скарги центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради міністрів АРК і місцевих держадміністрацій щодо рішень Держкомпідприємни- цтва про необхідність усунення порушення принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та приймає відповідні рішення за результатами їх розгляду;
е) приймає рішення про проведення антикорупційної експертизи проекту акта уряду.
Для забезпечення своєї діяльності урядовий комітет:
1) утворює у разі потреби підкомітети, експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до його компетенції;
2) отримує в установленому порядку від органів виконавчої влади необхідну для його роботи інформацію;
3) запрошує на засідання представників органів виконавчої влади, а також інших фахівців з питань, що розглядаються.
Організаційною формою роботи урядового комітету є засідання, які проводяться щотижня за графіком, затвердженим Прем’єр- міністром. Засідання скликає та проводить голова урядового комітету, а у разі його відсутності — Перший віце-прем’єр-міністр, Віце- прем’ єр-міністр, який здійснює повноваження відсутньої особи. Засідання урядового комітету вважається повноважним, якщо на ньому присутні більше половини його членів. У разі відсутності кворуму засідання не проводиться. У разі якщо міністр — член урядового комітету не може з поважних причин бути присутнім на засіданні, замість нього в роботі комітету, за попереднім погодженням з головою відповідного комітету, може брати участь з правом вирішального голосу його заступник. Член Кабінету Міністрів може брати участь з правом вирішального голосу у засіданні урядового комітету, до складу якого він не входить. Список осіб, які запрошуються на засідання урядового комітету, складає та подає для погодження голові комітету відповідальний секретар. На засідання урядового комітету можуть запрошуються керівники заінтересованих органів виконавчої влади, які брали участь у підготовці і погодженні проектів актів, а також керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інші посадові особи, участь яких необхідна для обговорення включених до порядку денного питань. Під час розгляду питань, що стосуються соціально-трудової сфери, запрошуються уповноважений представник від всеукраїнських профспілок, їх об’ єднань та уповноважений представник від всеукраїнських об’ єднань організацій роботодавців. У засіданнях урядового комітету можуть брати участь відповідно до закону народні депутати України та уповноважені Президентом України особи. Голова урядового комітету може визначати окремих посадових осіб, які беруть постійну участь у засіданнях комітету з правом дорадчого голосу (постійні учасники). У засіданні урядового комітету беруть участь також працівники Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальні за підготовку включених до порядку денного питань.
Проект порядку денного засідання урядового комітету формує відповідальний секретар урядового комітету на підставі матеріалів, підготовлених для розгляду, та подає його для схвалення голові комітету. Після схвалення порядок денний та матеріали до нього Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає членам урядового комітету та іншим учасникам засідання не пізніше ніж за 48 годин до його початку й не пізніше ніж за 24 години розміщує на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади. Порядок денний надсилається також членам Кабінету Міністрів, які не входять до складу комітету, Секретаріату Президента України, Представнику Президента України в Кабінеті Міністрів, Апарату Верховної Ради, а також відповідним комітетам Верховної Ради, якщо до порядку денного включено розгляд проектів законів та висновків до законопроектів, ініційованих народними депутатами
України. Порядок денний затверджується на засіданні урядового комітету й складається з таких розділів:
а) концептуальні засади реалізації державної політики;
б) проекти законів;
в) проекти актів Президента України;
г) проекти актів Кабінету Міністрів;
д) інші питання.
Питання, що належить до спільної компетенції кількох урядових комітетів, розглядається за рішенням голів комітетів на спільному засіданні або кожним комітетом окремо. За згодою голів урядових комітетів питання, що належить до їх спільної компетенції, може бути розглянуте лише на засіданні комітету, компетенція якого є домінуючою. При цьому голови інших комітетів погоджують (візують) проект акта в частині, що стосується їх компетенції.
Рішення урядового комітету приймається більшістю його посадового складу шляхом голосування. За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні урядового комітету. Якщо за результатами розгляду проекту акта залишилися розбіжності, він вноситься для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів із зазначенням пропозиції урядового комітету. За результатами засідання урядового комітету складається протокол, який є офіційним документом. Копії протоколу засідання надсилаються членам урядового комітету, членам Кабінету Міністрів, які брали участь у засіданні, а також державним органам та посадовим особам, визначеним Міністром Кабінету Міністрів. Рішення, прийняті на засіданні урядового комітету, доводяться до виконавців у формі витягів з протоколу засідання протягом одного робочого дня з моменту його підписання.
Для забезпечення координації дій органів виконавчої влади, підготовки пропозицій щодо формування і реалізації державної політики, визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час реалізації державної політики у відповідних сферах, підвищення ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, удосконалення нормативно- правового регулювання Кабінет Міністрів України має право утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення відповідного органу приймається Кабінетом Міністрів України у формі постанови, якою затверджується положення про такий орган, його завдання, склад, організація роботи. До складу органу можуть входити голова (співголови), заступник (заступники) голови, члени Кабінету Міністрів України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади (за погодженням з їх керівниками), а також за згодою представники органів місцевого самоврядування, інших державних органів, наукових установ, громадських організацій, народні депутати України. До участі в роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів можуть залучатися державні службовці, а також народні депутати України, науковці та інші фахівці за їх згодою. Для оплати праці фахівців, залучених до роботи в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах, можуть виділятися кошти, передбачені для забезпечення діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України або відповідного центрального органу виконавчої влади.
Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи можуть утворюватися у таких формах: комісія — для забезпечення узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, пов’ язаних з реалізацією повноважень Кабінету Міністрів України; комітет — для розгляду питань щодо присудження державних премій; організаційний комітет — для забезпечення узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань підготовки і проведення заходів загальнодержавного значення; рада — для вивчення проблемних питань, пов’язаних з реалізацією державної політики у відповідній сфері; робоча група — для участі у підготовці проектів нормативно- правових актів, інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України; урядова комісія — для розслідування причин аварії (катастрофи), вжиття заходів до подолання наслідків стихійного лиха, надання допомоги потерпілим громадянам та їх сім’ ям.
Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи мають право:
1) отримувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
2) залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів (за згодою);
3) утворювати у разі потреби для виконання покладених на нього завдань постійні або тимчасові робочі групи; 4) організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів.
У разі недоцільності подальшого функціонування відповідного органу або виникнення потреби в достроковому припиненні його діяльності Кабінет Міністрів України приймає за пропозицією відповідного органу виконавчої влади або з власної ініціативи рішення про його ліквідацію.