Теорія розмежування складів злочинів (Л. П. Брич)

Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № 9 від 30 травня 2012 р.)Рецензенти:A.М. Бойко, доктор юридичних наук, професор, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка;О.М. Костенко, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького;B.П. Тихий, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віце-президент — керівник Київського регіонального центру НАПрН України.

Фильтр по заголовку
Количество строк: 
Заголовок материала
1 Вступ теорія розмежування складів злочинів
2 Розділ 1. Концептуальні засади дослідження проблеми розмежування складів злочинів та відмежування їх від складів інших правопорушень
3 1.2. Стан дослідження проблем розмежування складів злочинів у юридичній літературі
4 1.3. Поняття розмежування складів злочинів
5 1.4. Структура розмежування складів злочинів
6 1.5. Розмежування складів злочинів та інші однорідні феномени
7 Розділ 2. Юридичні склади правопорушень, що підлягають розмежуванню
8 2.2. Типи співвідношення складів правопорушень зі спільними ознаками
9 2.3. Типи співвідношення складів злочинів та складів адміністративних правопорушень, що мають спільні ознаки
10 2.4. Суміжні склади злочинів як тип співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками
11 2.5. Відмінність суміжних складів злочинів від інших типів співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками
12 2.6. Подолання міжгалузевої колізії, зумовленої відношенням тотожності певного складу злочину з певним складом адміністративного правопорушення
13 2.7. Ієрархія типів співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками
14 Розділ 3. Розмежування складів злочинів за їхніми окремими ознаками
15 3.2. Значення видів об'єкта та таких ознак, як предмет і потерпілий у розмежування складів злочинів
16 3.3. Значення ознак об'єктивної сторони у визначенні співвідношення між складами злочинів
17 3.3.1. Значення суспільно небезпечного діяння у розмежуванні складів злочинів
18 3.3.2. Роль суспільно небезпечних наслідків у розмежуванні складів злочинів
19 3.3.3. Роль причинового зв’язку у розмежуванні складів злочинів
20 3.3.4. Місце вчинення злочину і його значення у розмежуванні складів злочинів
21 3.4. Значення ознак суб'єкта для розмежування складів злочинів
22 3.5. Значення ознак суб'єктивної сторони у розмежуванні складів злочинів
23 Розділ 4. Проблеми розмежування окремих складів злочинів, що мають спільні ознаки (в аспекті злочинів проти особи)
24 4.2. Розмежування складів злочинів, спільною ознакою яких є шкода здоров'ю людини
25 4.2.1. Шкода здоров’ю людини, як наскрізне кримінально-правове поняття
26 4.2.2. Зміст окремих термінів, котрими у КК позначені різні прояви шкоди здоров’ю людини
27 4.2.3. Роль форми вини в розмежуванні складів злочинів, спільною ознакою яких є суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди здоров’ю людини
28 4.2.4. Співвідношення складів злочинів, спільними ознаками яких є умисне заподіяння шкоди здоров’ю людини
29 4.2.5. Співвідношення складів злочинів, спільними ознаками котрих є необережне заподіяння шкоди здоров’ю людини
30 4.3. Розмежування складів злочинів, які посягають на статеву свободу, статеву недоторканість особи
31 4.3.2. Розмежування складів злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості з суміжними складами злочинів
32 4.3.3. Кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, вчинених у поєднанні з іншими злочинами
33 4.3.4. Перспективи розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи