Теорія розмежування складів злочинів (Л. П. Брич)

Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № 9 від 30 травня 2012 р.)Рецензенти:A.М. Бойко, доктор юридичних наук, професор, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка;О.М. Костенко, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького;B.П. Тихий, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віце-президент — керівник Київського регіонального центру НАПрН України.

Фильтр по заголовку     Количество строк:  
Заголовок материала Хиты
1 Вступ теорія розмежування складів злочинів 223
2 Розділ 1. Концептуальні засади дослідження проблеми розмежування складів злочинів та відмежування їх від складів інших правопорушень 178
3 1.2. Стан дослідження проблем розмежування складів злочинів у юридичній літературі 232
4 1.3. Поняття розмежування складів злочинів 396
5 1.4. Структура розмежування складів злочинів 303
6 1.5. Розмежування складів злочинів та інші однорідні феномени 378
7 Розділ 2. Юридичні склади правопорушень, що підлягають розмежуванню 175
8 2.2. Типи співвідношення складів правопорушень зі спільними ознаками 382
9 2.3. Типи співвідношення складів злочинів та складів адміністративних правопорушень, що мають спільні ознаки 186
10 2.4. Суміжні склади злочинів як тип співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками 501
11 2.5. Відмінність суміжних складів злочинів від інших типів співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками 203
12 2.6. Подолання міжгалузевої колізії, зумовленої відношенням тотожності певного складу злочину з певним складом адміністративного правопорушення 171
13 2.7. Ієрархія типів співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками 274
14 Розділ 3. Розмежування складів злочинів за їхніми окремими ознаками 378
15 3.2. Значення видів об'єкта та таких ознак, як предмет і потерпілий у розмежування складів злочинів 288
16 3.3. Значення ознак об'єктивної сторони у визначенні співвідношення між складами злочинів 156
17 3.3.1. Значення суспільно небезпечного діяння у розмежуванні складів злочинів 191
18 3.3.2. Роль суспільно небезпечних наслідків у розмежуванні складів злочинів 210
19 3.3.3. Роль причинового зв’язку у розмежуванні складів злочинів 214
20 3.3.4. Місце вчинення злочину і його значення у розмежуванні складів злочинів 545
21 3.4. Значення ознак суб'єкта для розмежування складів злочинів 521
22 3.5. Значення ознак суб'єктивної сторони у розмежуванні складів злочинів 334
23 Розділ 4. Проблеми розмежування окремих складів злочинів, що мають спільні ознаки (в аспекті злочинів проти особи) 369
24 4.2. Розмежування складів злочинів, спільною ознакою яких є шкода здоров'ю людини 276
25 4.2.1. Шкода здоров’ю людини, як наскрізне кримінально-правове поняття 410
26 4.2.2. Зміст окремих термінів, котрими у КК позначені різні прояви шкоди здоров’ю людини 335
27 4.2.3. Роль форми вини в розмежуванні складів злочинів, спільною ознакою яких є суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди здоров’ю людини 224
28 4.2.4. Співвідношення складів злочинів, спільними ознаками яких є умисне заподіяння шкоди здоров’ю людини 381
29 4.2.5. Співвідношення складів злочинів, спільними ознаками котрих є необережне заподіяння шкоди здоров’ю людини 236
30 4.3. Розмежування складів злочинів, які посягають на статеву свободу, статеву недоторканість особи 255
31 4.3.2. Розмежування складів злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості з суміжними складами злочинів 405
32 4.3.3. Кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, вчинених у поєднанні з іншими злочинами 214
33 4.3.4. Перспективи розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи 223