Теорія розмежування складів злочинів (Л. П. Брич)

Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № 9 від 30 травня 2012 р.)Рецензенти:A.М. Бойко, доктор юридичних наук, професор, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка;О.М. Костенко, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М. Корецького;B.П. Тихий, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, віце-президент — керівник Київського регіонального центру НАПрН України.

Фильтр по заголовку     Количество строк:  
Заголовок материала Хиты
1 Вступ теорія розмежування складів злочинів 257
2 Розділ 1. Концептуальні засади дослідження проблеми розмежування складів злочинів та відмежування їх від складів інших правопорушень 202
3 1.2. Стан дослідження проблем розмежування складів злочинів у юридичній літературі 280
4 1.3. Поняття розмежування складів злочинів 462
5 1.4. Структура розмежування складів злочинів 348
6 1.5. Розмежування складів злочинів та інші однорідні феномени 442
7 Розділ 2. Юридичні склади правопорушень, що підлягають розмежуванню 201
8 2.2. Типи співвідношення складів правопорушень зі спільними ознаками 444
9 2.3. Типи співвідношення складів злочинів та складів адміністративних правопорушень, що мають спільні ознаки 214
10 2.4. Суміжні склади злочинів як тип співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками 575
11 2.5. Відмінність суміжних складів злочинів від інших типів співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками 231
12 2.6. Подолання міжгалузевої колізії, зумовленої відношенням тотожності певного складу злочину з певним складом адміністративного правопорушення 191
13 2.7. Ієрархія типів співвідношення складів злочинів зі спільними ознаками 311
14 Розділ 3. Розмежування складів злочинів за їхніми окремими ознаками 432
15 3.2. Значення видів об'єкта та таких ознак, як предмет і потерпілий у розмежування складів злочинів 334
16 3.3. Значення ознак об'єктивної сторони у визначенні співвідношення між складами злочинів 180
17 3.3.1. Значення суспільно небезпечного діяння у розмежуванні складів злочинів 215
18 3.3.2. Роль суспільно небезпечних наслідків у розмежуванні складів злочинів 241
19 3.3.3. Роль причинового зв’язку у розмежуванні складів злочинів 239
20 3.3.4. Місце вчинення злочину і його значення у розмежуванні складів злочинів 666
21 3.4. Значення ознак суб'єкта для розмежування складів злочинів 599
22 3.5. Значення ознак суб'єктивної сторони у розмежуванні складів злочинів 461
23 Розділ 4. Проблеми розмежування окремих складів злочинів, що мають спільні ознаки (в аспекті злочинів проти особи) 458
24 4.2. Розмежування складів злочинів, спільною ознакою яких є шкода здоров'ю людини 317
25 4.2.1. Шкода здоров’ю людини, як наскрізне кримінально-правове поняття 487
26 4.2.2. Зміст окремих термінів, котрими у КК позначені різні прояви шкоди здоров’ю людини 411
27 4.2.3. Роль форми вини в розмежуванні складів злочинів, спільною ознакою яких є суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди здоров’ю людини 243
28 4.2.4. Співвідношення складів злочинів, спільними ознаками яких є умисне заподіяння шкоди здоров’ю людини 416
29 4.2.5. Співвідношення складів злочинів, спільними ознаками котрих є необережне заподіяння шкоди здоров’ю людини 261
30 4.3. Розмежування складів злочинів, які посягають на статеву свободу, статеву недоторканість особи 290
31 4.3.2. Розмежування складів злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості з суміжними складами злочинів 503
32 4.3.3. Кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, вчинених у поєднанні з іншими злочинами 243
33 4.3.4. Перспективи розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи 255