Розділ XV Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення PDF Печать
Уголовное право - Кримінальне право України Особлива частина

Розділ XV Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

 

§ 1. Поняття і види злочинів проти здоров’я населення

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров’я. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благопо­луччя населення. Злочини, передбачені розділом XIII Особливої час­тини КК, посягають на здоров’я населення, яке є родовим об’єктом цих злочинів. Він охоплює безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і пре- курсорів[1], отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Обов’язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за винятком порушення правил боротьби з епідеміями — ст. 325 КК), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров’я людей. Вони виступають як предмети або як засоби здійснення цих злочинів. Такими предметами є:

наркотичні засоби (статті 305-309, 313-320 КК); психотропні речовини (статті 305-309, 313-315, 317-320 КК); прекурсори (статті 305, 306, 311, 312, 318, 320 КК); аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин (статті 305­309, 313-315, 317, 320 КК);

снотворний мак і коноплі (ст. 310 КК);

отруйні і сильнодіючі речовини (ст. 321 КК); отруйні і сильнодіючі лікарські засоби (ст. 321 КК); одурманюючі засоби (статті 322, 324 КК); мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326 КК); токсини (ст. 326 КК); допінг (ст. 323 КК);

радіоактивно забруднені продукти харчування та інша продукція (ст. 327 КК).

Поняття та ознаки перших чотирьох видів названих предметів даються в Законі України «Про наркотичні засоби, психотропні речо­вини і прекурсори» від 15 лютого 1995 р. № 60/95-ВР у редакції За­кону України від 22 грудня 2006 р. № 530-V[2]. Усі ці предмети (крім аналогів) передбачені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі — Перелік), який складений відповідно до законодавства і міжнародних зобов’язань України і затверджений по­становою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770[3]. Перелік складається з чотирьох таблиць (Таблиці 1, 2, 3 і 4), кожна з яких включає Список № 1 і Список № 2, а Таблиця 1 — ще й Список № 3. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, Списки № 1 і 2 Таблиці 1), або обмежений, але щодо яко­го встановлюються заходи контролю різної суворості.

Наркотичні засоби — це включені до Переліку речовин природно­го чи синтетичного походження препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними. Наркотич­ні засоби рослинного походження — похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетич­ні наркотики — це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто в кустарних) з різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фентаніл, фенамін, мелоквалон та ін.).

Психотропні речовини — це включені до Переліку речовин при­родного чи синтетичного походження препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або сти­мулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати по­рушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки, і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбітал, діазепам, феназепам, ЛСД тощо.

Прекурсори наркотичних засобів та психотропних речовин (далі — прекурсори) — це речовини та їх солі, що використовуються при ви­робництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку. Зокрема, до прекурсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол.

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин — це забо­ронені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного по­ходження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні хімічній структурі та властивостям наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтво­рюють. Звичайно виготовлення наркотиків-аналогів має місце при створенні нового фармацевтичного препарату, в ході якого визначаєть­ся і вивчається низка речовин, які мають порівнянні властивості, але дещо відрізняються своєю молекулярною структурою.

Мак снотворний чи опійний — це різні сорти маку, які містять алкалоїди опіуму (морфін, кодеїн, тебаїн тощо). Поширеним є виго­товлення макової соломки. Це зібрані будь-яким способом стебла і коробочки будь-якого сорту снотворного маку (за винятком власне макового насіння) у цілому вигляді або подрібнені аж до порошкопо­дібного вигляду. Нерідко з макової соломки різними способами (на­приклад, шляхом виділення наркотично активних алкалоїдів водою або органічними розчинниками) отримують опій екстракційний у розчи­неному, смолоподібному або твердому стані.

Коноплі (каннабіс) (поширені назви — посівні (звичайні, культур­ні), іноді — індійські) — однорічна рослина, в якій плодоносні та квітучі верхівки (суцвіття), пилок і смола містять тетрагідроканнабі- нол — наркотично активний алкалоїд. Наркотичні засоби конопляної групи — марихуана, гашиш, смола каннабісу, гашишне масло, всі ізо­мери тетрагідроканнабінолу.

Отруйні речовини — це небезпечні хімічні речовини та сполуки, індивідуальні за своїм складом, суміші хімічних речовин і сполук, продукти їх розкладу та розпаду, які за сукупністю притаманних їм властивостей створюють або можуть створювати небезпеку для до­вкілля, тварин і здоров’я людей, що може призвести до загибелі об’єктів довкілля, тварин і людей, і які потребують спеціальних ме­тодів, умов і засобів поводження з ними. До отруйних речовин належать берилій та його сполуки, сулема, ціаніди, метиловий спирт, стрихнін тощо.

Отруйні лікарські засоби — лікарські засоби, віднесені до отруйних Міністерством охорони здоров’я України. Перелік таких засобів за­тверджено наказом Міністерства від 17 серпня 2007 р. № 490. До отруйних лікарських засобів віднесено, наприклад, атропін та його солі (порошок), кетамін, тетракаїн (порошок), тригексифенідил тощо.

Сильнодіючі лікарські засоби — лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих Міністерством охорони здоров’ я України. Перелік таких засобів затверджено тим же наказом Міністерства. До сильнодіючих лікарських засобів віднесено, наприклад, дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми), зопіклон, клонідін (клофелін) (субстанція, рідкі фор­ми), прометазин тощо.

Сильнодіючі речовини — речовини чи відходи, які, потрапляючи всередину організму через органи дихання, травлення або через шкіру, здатні викликати смерть людини чи справляти на неї сильний негатив­ний вплив (п. 6.1 Переліку небезпечних властивостей, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 165 від 16 жовтня 2000 р.).

Одурманюючі речовини — це засоби, що спричиняють одурманю­ючий ефект, який, зокрема, змінює психіку і поведінку людини, і не входять до списку наркотичних, психотропних, отруйних і сильноді­ючих речовин та лікарських засобів. До одурманюючих засобів від­носять алкогольні суміші з будь-яким змістом клофеліну, хлороформ, ефір, хлоротил, спиртові екстракти рослин, що містять алкалоїди тро­панової групи, барбітурато-алкогольну суміш, суміш димедролу з ал­коголем, газоподібні речовини, лаки, фарби тощо.

Допінг — це речовини і методи, які використовуються для підви­щення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для здоров’я і заборонені для вживання антидопінговим Кодексом Олім­пійського руху і компетентними органами відповідних спортивних організацій (Закон України «Про антидопінговий контроль у спорті» від 5 квітня 2001 р. № 2353-ІІІ)1. До заборонених речовин належать стимулятори, наркотики, анаболіки, диуретики, пептидні та гліксопро- теїдні гормони та їх аналоги тощо. Очевидно, що ці речовини належать до різних фармакологічних груп, однак вони об’єднані в допінги з по­зицій цілей їх застосування — штучне створення фізичного стану спортсмена, сприятливого для досягнення ним спортивних цілей.

Мікробіологічні та інші біологічні агенти — це предмети і речови­ни біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнічні препарати, мікроорганізми, віруси, бактеріальні речовини, будь-яка інфекційна речовина або її носії, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей. До біологічних агентів відносять, наприклад, штами мікроорганізмів, речовини для обробки зерна, інші біологічно активні речовини і предмети — про­дукти біотехнологій.

Токсини — це сполуки (частина білкової природи) бактерійного, рослинного або тваринного походження, здатні при потраплянні до організму людини спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів). Особливу небезпеку для здоров’я населення становлять токсичні речовини, які при проникненні в орга­нізм людини через органи дихання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні або хронічні, у тому числі ракові, захворювання.

Продукти харчування чи інша продукція, радіоактивно забруднена понад допустимі рівні, — це продукти рослинного або тваринного по­ходження, призначені для вживання людьми, а також будь-яка інша продукція сільськогосподарського або іншого походження, що призна­чена для вживання худобою або для використання у промисловості чи у медицині, яка має на поверхні частинки радіоактивного матеріалу у вигляді пилу або містить радіоактивні частинки в клітинах рослин або тварин понад допустимі рівні.

Ряд складів злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засо­бів як кваліфікуючі ознаки передбачає здійснення незаконних дій, якщо їх предметом були особливо небезпечні наркотичні засоби і психотроп­ні речовини, а також наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, отруйні та сильнодіючі речовини і лікарські за­соби у великих і особливо великих розмірах.

Назви (міжнародні незареєстровані і хімічні) особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин подані відповідно в Спис­ках № 1 і 2 Таблиці 1 Переліку. Зокрема, до особливо небезпечних нар­котичних засобів віднесені, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока- лист, макова соломка (концентрат з макової соломки), ефедрин. У свою чергу, особливо небезпечними психотропними речовинами визнані, на­приклад, катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА тощо.

Визначення невеликих, великих і особливо великих розмірів нар­котичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що перебува­ють у незаконному обігу, проводиться на підставі наказу Міністерства охорони здоров’я України від 1 серпня 2000 р. № 188, яким затвердже­ні Таблиці (1, 2 і 3). Наприклад, незаконний обіг героїну у великих розмірах визнається, якщо його вага складає від 1,0 до 10,0 г, в осо­бливо великих — від 10,0 г і більше; макової соломки висушеної — у великих розмірах від 1 кг до 5 кг, в особливо великих — від 5 кг і більше; опію екстракційного — у великих розмірах від 50 г до 250 г, в особливо великих — від 250 г і більше. Так само визначені великі та особливо великі розміри незаконного обігу психотропних речовин і прекурсорів.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 серпня 2007 р. № 511 затверджено великі та особливо великі розміри отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, які знаходяться у незаконному обігу. Так, наприклад, великим розміром отруйного лікарського засобу атро­піну та його солі (порошку) визначено вагу від 0,30 г до 3,00 г, а осо­бливо великим — є його вага від 3,00 г і більше; великим розміром кетаміну встановлено вагу від 5,0 г до 50,00 г, особливо великим — від 50.0 г і більше тощо. У свою чергу, для сильнодіючих лікарських за­собів, таких як, наприклад, буторфанол, великим розміром вважається вага від 0,24 г до 2,40 г, а особливо великим — від 2,40 г і більше, для дифенгідраміну (тверді форми) великим розміром є вага від 5,0 г до 50.0 г, особливо великим — від 50,0 г і більше тощо.

Об’єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає у сус­пільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здоров’ю населення. Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов’язки держав переслідувати осіб, винних у незаконному обігу предметів, що станов­лять підвищену небезпеку для здоров’я населення, передусім нарко­тичних засобів. До них належать Єдина конвенція про наркотичні за­соби 1961 р.[4], Конвенція про психотропні речовини 1971 р.[5], Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і пси­хотропних речовин 1988 р.[6]

Як правило, ці злочини скоюються тільки шляхом дії, а деякі з них і бездіяльністю (наприклад, порушення правил зберігання і обліку наркотичних засобів, отруйних і сильнодіючих речовин, мікробіоло­гічних та інших біологічних агентів або токсинів).

Прості (основні) склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотич­них засобів сконструйовані в основному як формальні (виняток становить заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем). Водночас деякі зло­чини проти здоров’я населення мають матеріальні склади (статті 325-327 КК), які передбачають два види наслідків: 1) створення загрози заподі­яння шкоди здоров’ю населення і 2) фактичне заподіяння такої шкоди.

Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з кваліфіку­ючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприклад, незаконне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподіяло серед­ньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або смерть (частини 2 і 3 ст. 314 КК), порушення встановлених правил обігу нар­котичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320 КК), спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, якщо воно заподіяло тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 323 КК).

Там, де закон передбачає матеріальні склади, у тому числі наслідок у вигляді створення загрози заподіяння шкоди здоров’ю населення, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок. При на­слідках у вигляді фактичного заподіяння шкоди необхідно встановити, що саме це діяння, передбачене диспозицією статті, перебуває в причинному зв’язку з наслідком як необхідним і закономірним його результатом.

Суб’єктивна сторона злочину з формальним складом характери­зується прямим умислом. Важливе значення для кваліфікації злочину при цьому має встановлення наявності або відсутності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції та інших предметів. У більшості злочинів з матері­альним складом вина є тільки умисною (наприклад, викрадення, при­власнення наркотичних засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовою особою своїм службовим становищем). Разом з тим для таких злочинів, як порушення правил боротьби з епі­деміями; порушення правил поводження з біологічними агентами чи токсинами; заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування, характерна необережна форма вини до наслідків, хоча самі дії (бездіяльність) у вигляді порушення правил можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність.

Суб ’єкт цих злочинів, як правило, загальний, тобто будь-яка осуд­на особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (крадіжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотропних речо­вин або їх аналогів передбачена відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку. Водночас тільки спеціальним суб’єктом можливе вчи­нення таких злочинів, як заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання службовим становищем, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів, порушення правил поводження з наркотичними засобами, отруйними і сильнодіючими речовинами, біологічними агентами чи токсинами.

Таким чином, злочини проти здоров ’я населення — це передбачені кримінальним законом винні, суспільно небезпечні діяння, які створю­ють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров ’ю невизначеному колу осіб.

Частина 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311 і ч. 5 ст. 321 КК закріплюють заохочувальні норми, які передбачають обов’язкове і безумовне звіль­нення особи від кримінальної відповідальності за наявності певних передумов та підстав (добровільна здача наркотичних засобів, звернен­ня до лікувальної установи і початок лікування від наркоманії тощо).

Види злочинів проти здоров’я населення. Залежно від безпосе­реднього об’єкта, особливостей предмета та об’єктивної сторони зло­чини проти здоров’я населення можна поділити на такі групи:

злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення (статті 305-307, 309-311, 320 і 321 КК);

злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичними засо­бами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення (статті 308, 312, 313, 318 і 319 КК);

злочини, пов’язані з незаконним вживанням наркотичних і одур­манюючих засобів, а також допінгу (статті 314-317, 322-324 КК); інші злочини проти здоров’я населення (статті 325-327 КК).