Печать
PDF

Розділ ХІХ Звільнення від покарання та його відбування - § 10. Звільнення від покарання у зв’язку з амністією

Posted in Уголовное право - Кримінальне право України Загальна частина

§ 10. Звільнення від покарання у зв’язку з амністією

Поняття звільнення від покарання у зв’язку з амністією визна­чається на підставі системного аналізу статей 85, 86 КК та Закону України «Про застосування амністії в Україні». Під звільненням від покарання у зв ’язку з амністією слід розуміти відмову держави від застосування до особи, яка вчинила злочин, призначеного їй судом по­карання або відмову держави від подальшого виконання покарання щодо такої особи. Крім того, слід мати на увазі, що на підставі закону про амністію особа, яку ще не засуджено обвинувальним вироком суду, може бути звільнена від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Конституції України амністія оголошуєть­ся законом України. Особливістю законів про амністію є те, що вони приймаються тільки Верховною Радою України і не можуть бути при­йняті всеукраїнським референдумом (ст. 74 Конституції України), а сама Верховна Рада України може приймати їх не частіше одного разу протягом календарного року (ст. 6 Закону «Про застосування амністії в Україні»).

Передумовою звільнення від покарання у зв’язку з амністією є засудження особи за вчинення злочину з призначенням їй певного виду і міри покарання, за винятками, встановленими Законом «Про застосування амністії в Україні», та з уточненнями (особливостями), передбаченими конкретним законом про амністію. Зокрема, відповід­но до ч. 1 ст. 3 Закону «Про застосування амністії в Україні» не до­пускається застосування амністії: до осіб, яких засуджено до довічно­го позбавлення волі; до осіб, що мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів; до осіб, яких засуджено за особливо небез­печні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтя­жуючих обставинах тощо.

Конкретні закони про амністію також можуть передбачати до­даткові категорії осіб, до яких не застосовується амністія, або ви­значати тільки ті категорії осіб, до яких вона застосовується, або ж пов’язувати застосування амністії із засудженням особи тільки до певного виду покарання чи з відбуттям особою певної частини призначеного їй покарання. Крім того, у випадках, спеціально пе­редбачених у законі про амністію, передумову звільнення особи від покарання може бути доповнено вимогами щодо її поведінки під час відбування покарання.

Підставою звільнення від покарання у зв’язку з амністією є на­брання чинності законом України про застосування амністії.

За наявності зазначених передумови і підстави відмова держави від подальшого виконання щодо особи призначеного їй покарання може бути здійснена шляхом:

а) звільнення особи від подальшого відбування покарання без за­міни його іншим видом покарання;

б) звільнення особи від подальшого відбування покарання шляхом заміни його іншим, більш м’ яким видом покарання;

в) скорочення особі невідбутої нею частини покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону «Про застосування амністії в Україні» осіб, на яких поширюється амністія, може бути звільнено від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом.

Умову звільнення від покарання у зв’язку з амністією законодав­ством України не передбачено. Жодні спеціальні вимоги до поведінки осіб, звільнених від покарання за амністією, в залежність від виконан­ня яких ставилася б остаточність такого звільнення, не встановлено.

Характер звільнення від покарання у зв’язку з амністією є обо­в’язковим — суд зобов’язаний звільнити від покарання кожну особу, на яку поширюється дія закону про амністію.

Кримінально-правові наслідки звільнення від покарання у зв’язку з амністією є виключно сприятливими для особи: вона не відбуває (не продовжує відбувати) призначене їй судом покарання. Якщо вона відбувала покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня її звільнення від подальшого відбування покарання.