§ 2. Прокат

1. Різновидом договору майнового найму є побутовий прокат. Особливістю побутового прокату є те, що однією із сторін — наймодавцем — завжди є суб'єкт підприємницької діяльності, а наймачем — фізична особа. Предметом договору є рухоме майно неспоживчого характеру, визначене індивідуальними ознаками. Договір прокату може бути реальним і консенсуальним. Це випливає з дефініції статті, згідно з якою наймодавець передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування. Договір побутового прокату є оплатним.

Договір прокату належить до договорів приєднання. Наймач пристає на умови, визначені наймодавцем, і не може пропонувати свої умови договору. Однак правове становище наймача не може погіршуватися порівняно з умовами типового договору.

Договір прокату є публічним договором. Це означає, що умови договору прокату є однаковими для всіх наймачів. Наймодавець не має права надавати переваги одному наймачеві перед іншим щодо укладення договору прокату, якщо інше не встановлено законом. Наймодавець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей для цього.

Предметом договору прокату є лише рухомі речі, тобто речі, які вільно можна переміщати у просторі. Предметом договору підряду може бути індивідуально визначене майно. Зазначене майно повинно бути неспоживчим, оскільки після закінчення строку договору воно повертається наймодавцю.

Крім того, предметом договору прокату є речі особистого користування. Тому речі, що є предметом договору прокату, не можуть використовуватися для виробничих потреб за винятками, передбаченими законом. Згідно з Порядком надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку наймодавець зобов'язаний видавати предмети прокату, придатні для експлуатації. Перевірка справності предметів, що видаються, здійснюється у присутності наймача. При видачі предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому інструкцію з експлуатації. Надаючи в тимчасове користування предмети прокату, наймодавець ознайомлює наймача з названим Порядком, попереджає його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням визначеного строку і не в комплекті.

Радіоелектронна апаратура, холодильники, пральні машини та інші предмети побутової техніки, що видаються на прокат, повинні мати на відповідних вузлах, деталях, агрегатах пломби, за цілісність яких при поверненні відповідає наймач. Транзисторні приймачі, магнітофони, програвачі, електронно-обчислювальні машини та інша апаратура, яка працює на сухих елементах живлення (батарейках), видаються на прокат повністю укомплектованими новими елементами живлення, що забезпечують їх нормальну роботу. Якщо в період прокату апаратури, який перевищує 2-тижневий термін, елементи живлення вийшли з ладу, наймач замінює їх за свій рахунок.

Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

2. Особливістю відносин за договором прокату є те, що наймач може в будь-який час розірвати договір за власною ініціативою. В Даному випадку не застосовується положення про заборону односторонньої відмови від договору. Відповідно повинна зменшуватися і плата за користування предметом найму пропорційно тривалості часу прокату. Це положення є імперативним. Тому угода сторін про відступ від зазначеного правила є недійсною.

Предметом договору прокату є речі, призначені для задоволення особистих потреб наймача. Тому передача предмету договору прокату в піднайм не допускається. У разі порушення цього правила наймач повинен відшкодувати завдані збитки.

Стосовно договору піднайму діють особливі правила щодо набуття у власність предмету найму. Наймач не має переважного права на придбання речі у власність. Загалом питання про набуття предмету прокату у власність не регламентується в рамках зазначеного договору.

Певні відмінності існують стосовно розподілу обов'язків щодо поточного і капітального ремонту предмету найму. На відміну від класичного договору найму, обов'язок здійснити поточний і капітальний ремонт покладається на наймодавця. Наймач робить ремонт лише у випадку, якщо предмет найму пошкоджений з його вини.

Згідно з Порядком надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку у разі виходу з ладу предмета прокату наймодавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача усунути недоліки на місці, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні термін ремонту подовжується до 10 днів. За згодою наймача наймодавець може замінити несправний предмет іншим аналогічним предметом без додаткової оплати наймачем витрат, пов'язаних Із цією заміною.

Коли наймодавець неспроможний своєчасно усунути пошкодження в предметі прокату або замінити іншим рівноцінним предметом, то наймачу пропонується предмет іншої моделі (марки, типу) з переоформленням договору прокату та врахуванням діючих тарифів, з транспортуванням предмета прокату за рахунок наймодавця.

За час перебування предмета прокату в ремонті оплата за прокат не проводиться, за винятком випадків, коли наймачу предмет прокату було замінено на рівноцінний. У разі порушення наймачем правил експлуатації та утримання предмета прокату, а також порушення (пошкодження) пломб ремонт цього предмета здійснюється за рахунок наймача з урахуванням вартості деталей та вузлів на час розрахунку і транспортування цього предмета. Для встановлення справжніх причин виходу предмета прокату з ладу може бути призначена відповідна експертиза.

§ 3. Найм (оренда) земельної ділянки

1. За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються також спеціальним законодавством. Найважливішими серед них є ЗК та Закон про оренду землі. ЗК визначає два види оренди землі залежно від строку договору: короткострокова — на строк до 5 років та довгострокова — не більше 50 років. Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Договір на строк понад 5 років обов'язково посвідчується нотаріально. Договір оренди на строк до 5 років може бути нотаріально посвідчений за бажанням сторін (ч.З ст.іЗ Закону про оренду землі). Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ст.18 Закону про оренду землі).

Особливістю договору оренди земельної ділянки є визначений законом перелік істотних умов договору. Так, відповідно до ч.2 от. 14 Закону про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; термін договору оренди; орендна плата; цільове призначення, умови використання І збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Стосовно прав та обов'язків сторін за договором оренди землі, до особливих обов'язків орендаря можна віднести обовязок використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди; додержання екологічної безпеки землекористування та забезпечення родючості грунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів тощо.

§ 4. Найм будівлі або іншої капітальної споруди

1. До правочинів найму будівлі або іншої капітальної споруди ставиться вимога обов'язкової письмової форми. Така ж вимога стосується найму окремої частини споруди (наприклад, ізольованого приміщення, що розташоване в будівлі напівпідвального приміщення тощо).

Спеціальна вимога ставиться до форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), який укладається на тривалий строк. ЦК встановлено, що договір найму будівлі (споруди) або ЇЇ частини, укладений на один і понад рік, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Нотаріально посвідчений договір найму будівлі (споруди) підлягає державній реєстрації. Реєстрація здійснюється в порядку, визначеному законодавством. На сьогодні цей порядок розробляється.

2. Передання наймачеві споруди, будівлі (їх частин) здійснюється на основі акта, який підписується сторонами договору. В акті міститься характеристика споруди (будівлі), їх частини, обумовлюються наявність дефектів, особливості експлуатаційних вимог тощо. З моменту підписання акта передання обома сторонами обчислюється строк договору.

Повернення будівлі (споруди) або їх частини також оформляється актом приймання. Підписання акта обома сторонами є доказом, що предмет найму переданий наймодавцю відповідно до Умов договору в належному стані з врахуванням ступеня амортизаційного зносу. З підписанням акта припиняється договір найму.

Разом з будівлею у найм передається право користування земельною ділянкою, на якій вона знаходиться. Розмір ділянки визначається законодавством або сторонами і повинен бути достатнім для обслуговування будівлі. За загальним правилом передається вся земельна ділянка, якою володів наймодавець. Проте сторони в договорі можуть встановити, що наймачеві передається лише та земельна ділянка, яка функціонально обслуговує будівлю або споруду.

Сторони договору найму можуть визначити розмір ділянки, яка передається у найм разом з будівлею. Якщо вони не погодили розмір ділянки, вважається, шо вся ділянка, на якій знаходиться будівля, передається в користування наймачу.

Наймодавець може не бути власником земельної ділянки під будівлею. В даному випадку діє презумпція згоди власника ділянки на передання її у користування разом з будівлею, якщо інше не передбачено договором Із власником земельної ділянки.

Розмір плати за будівлю залежатиме від розміру будівлі (споруди), ступеня ЇЇ зносу, ступеня благоустрою тощо. Наймач оплачує найм будівлі (споруди) або окремої їх частини і платить за користування земельною ділянкою. Розмір плати за будівлю залежить характеристики та параметрів останньої. В основну плати за мельну ділянку можна покласти вимоги, визначені Законом про плату за землю.

§ 5. Найм (оренда) транспортного засобу

1. Предметом договору найму є транспортний засіб. До останнього належать повітряні, морські, річкові судна, наземні транспортні засоби. Поняття транспортних засобів окремих видів міститься в І транспортних кодексах, законах, що регулюють окремі види перевезень.

Транспортний засіб може передаватися у найм разом з екіпажем, який його обслуговує. Наприклад, згідно із ст.203 КІМ надане фрахтовщику судно може бути укомплектовано екіпажем (тайм-чартер) або не споряджено і не укомплектовано екіпажем (бербоутчартер).

Наймач і наймодавець можуть домовитися про додаткові послуги в межах договору найму. Це можуть бути послуги технічного обслуговування, поточного ремонту, заправки тощо. Вони мають допоміжний характер і спрямовані на забезпечення виконання договору найму.

Закон ставить вимогу щодо письмової форми договору найму транспортного засобу. Якщо сторонами договору найму транспортного засобу є юридичні особи, правочин укладається у простій письмовій формі. Договір найму транспортного засобу, в якому сторонами є фізичні особи, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

2. За договором наймач транспортного засобу отримує право володіння предметом найму на свій розсуд у межах, визначених договором і законом. Серед інших правомочностей — право укладати договори перевезення. Перевезення пасажирів, багажу, вантажу, пошти здійснюється з дотриманням положень ЦК про перевезення транспортних кодексів, статутів та іншого законодавства. Наймач може укладати інші договори, що не суперечать призначенню транспортного засобу.

Обов'язок підтримувати предмет договору найму у належному стані, в тому числі здійснювати його поточний ремонт, покладається на наймача. Не є винятком найм транспортного засобу, де зазначені обов'язки також покладаються на наймача.

До витрат, пов'язаних з використанням транспортного засобу, належать не лише ті, що необхідні для підтримання його в належному стані. Володілець транспортного засобу повинен сплачувати податки та інші платежі, що стосуються експлуатації транспортного засобу. До них належать податки, передбачені Законом про податок з власників транспортних засобів.

3. Обов'язки страхування транспортного засобу покладаються на наймодавця. Водночас сторони в договорі найму транспортного засобу можуть передбачити Інше і покласти цей обов'язок на наймача.

Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, завдану у зв'язку з використанням транспортного засобу, визначається чинним законодавством. Зокрема Законом про страхування, постановою ВР "Про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", Положенням про порядок І умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та ін.

3.    Цивільно-правова   відповідальність   наймача   за   збитки,пов'язані з пошкодженням або втратою транспортного засобу, який є предметом договору найму, здійснюється на підставах, визначених цивільним законодавством. До них належать наявність самих збитків, протиправна поведінка наймача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками та вина. Розмір відшкодування залежить від розміру збитків, завданих внаслідок пошкодження. У разі втрати транспортного засобу відшкодування здійснюється в розмірі вартості транспортного засобу з врахуванням амортизаційного зносу.

Обов'язком наймача є відшкодування шкоди іншим особам, завданої у зв'язку з використанням транспортного засобу. Відшкодування шкоди здійснюється за правилами, встановленими ст.1187 ЦК, оскільки діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (зокрема, договору найму) володіє транспортним засобом. Наймач транспортного засобу відповідає за завдану шкоду, якщо він не доведе, що Шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

4. Транспортний засіб може бути переданий у найм разом з екіпажем.  Останнє  найбільш  властиве  при здійсненні  повітряних,морських, річкових перевезень. У такому випадку екіпаж не припиняє  трудових відносин з  наймодавцем  (роботодавцем),  який виплачує заробітну плату (винагороду) та несе інші витрати на утримання екіпажу. Екіпаж забезпечує управління та технічну експлуатацію транспортного засобу. Наприклад, згідно з КТМ судно може бути укомплектовано екіпажем (тайм-чартер) за договором фрахтування судна.

Екіпаж транспортного засобу, переданого в найм, перебуває в розпорядженні наймача. Однак екіпаж такого транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони порушують умови договору найму або можуть бути небезпечними для екіпажу та Інших осіб. Законодавець виходить з того, що екіпаж — це колектив професійно підготовлених людей, який обслуговує транспортний засіб І тому найбільш компетентний у вирішенні зазначених питань. Так, ПК (ст.35) визначає, шо екіпаж повітряного судна — це особи авіаційного персоналу, яким в установленому порядку доручено виконання певних обов'язків з управління і обслуговування повітряного судна при виконанні польотів.

Законодавством можуть визначатися інші особливості договору найму транспортного засобу разом з екіпажем, зокрема, розподіл повноважень наймодавця і наймача щодо управління екіпажем. У КТМ підкреслюється, що при фрахтуванні судна за тайм-чартером капітан та інші члени екіпажу підлягають розпорядженню фрахтувальника стосовно експлуатації судна, за винятком розпоряджень щодо судноплавства, внутрішнього розпорядку на судні і складу екіпажу.