Печать
PDF

Глава 64 Засновницький договір

Posted in Гражданское право - Цивільне право: т.2 (В.І.Борисова та ін.)

Глава 64 Засновницький договір


Загальні положення

 

Засновницький договір бере свій початок з договору простого то­вариства. Його конструкція використовувалася в римському праві для створення товариських об’ єднань, які переслідували мету спільного ведення учасниками торгівлі та промислу. З розвитком товарно- грошових відносин стало очевидним, що такого роду товариства по­требують відмежування майна, що використовується в його обороті, від майна окремих учасників, а також у забезпеченні стабільності іс­нування цього товариства незалежно від зміни складу учасників. У період принципату римське право почало визнавати деякі види то­вариств юридичними особами.

За засновницьким договором засновники зобов’язуються створи­ти юридичну особу, визначають порядок їх спільної діяльності щодо її створення, умови передання їй свого майна (ч. 2 ст. 88 ЦК)[1].

Засновницьким договором визначаються також умови розподілу між учасниками прибутку та збитків, участі в діяльності юридичної особи, виходу засновників зі складу товариства.

Засновницький договір може бути укладено тільки за наявності не менш ніж двох засновників юридичної особи.

У засновницькому договорі, як і договорі простого товариства, учасники мають спільну мету. Тому всі сторони в договорі іменуються засновниками (учасниками). За загальним правилом учасниками мо­жуть виступати фізичні та юридичні особи. Однак на відміну від про­стого товариства результатом укладання і виконання засновницького договору є поява нового суб’єкта права — юридичної особи, у той час як укладаючи договір простого товариства, сторони не мають на меті створення нового суб’єкта.

У засновницькому договорі створюваної юридичної особи вказується:

-    організаційно-правова форма юридичної особи;

-    порядок спільної діяльності засновників з її створення;

-    передача засновниками майна юридичній особі;

-    участь засновників у діяльності юридичної особи;

-    порядок управління діяльністю юридичної особи;

-    порядок виходу засновників зі складу юридичної особи.

При створенні юридичної особи, що здійснює підприємницьку ді­яльність, істотною є умова про розподіл прибутку між засновниками.

Перелік умов може доповнюватися залежно від виду юридичної особи, яка створюється.

Засновницький договір укладається в простій письмовій формі, але договір про створення акціонерного товариства підлягає нотаріально­му посвідченню, якщо акціонерне товариство створюється фізичними особами (ч. 2 ст. 153 ЦК).

Як і договір простого товариства, засновницький договір є консен­суальним, багатостороннім, відплатним і фідуціарним правочином.

Строк дії засновницького договору відповідає строку існування повного або командитного товариства, установчим документом є цей договір, а строк дії договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства обмежується моментом державної реєстрації зазначених господарських товариств[2].

Засновницький договір встановлює обов’ язки його учасників щодо створення юридичної особи, формування її капіталу, частина якого оплачується до реєстрації. Отже, умови, що стосуються спільної ді­яльності учасників до реєстрації юридичної особи, набирають чиннос­ті з моменту укладання засновницького договору. З цього моменту виникають зобов’ язальні відносини між його учасниками. Державна реєстрація юридичної особи, створеної на виконання засновницького договору, породжує комплекс прав і обов’ язків як між юридичною особою та учасниками засновницького договору, так і між самими учасниками. Цей комплекс становить зміст відносного правовідношен- ня, що є не зобов’ язальним, а корпоративним.

Учасники договору несуть обов’язки з формування капіталу юри­дичної особи як суб’єкти корпоративного правовідношення, а також інші майнові і немайнові (не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність юридичної особи) права та обов’язки.

Зміна і припинення засновницького договору. До моменту держав­ної реєстрації юридичної особи засновницький договір може бути змінено і розірвано на загальних підставах. Після державної реєстрації будь-які зміни або розірвання засновницького договору безпосередньо пов’ язані зі зміною або припиненням корпоративних правовідносин, що існують між засновниками, а також між засновниками та юридич­ною особою.

Будь-який учасник юридичної особи, створеної на основі засно­вницького договору, має право вільно вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників. Законом може бути встановлено лише по­рядок і строки виходу. Учасники товариств з обмеженою відповідаль­ністю і товариств із додатковою відповідальністю мають право розпо­ряджатися своєю часткою в загальному майні шляхом вчинення різних правочинів щодо її відчуження. У тих випадках, коли частка відчужу­ється в повному обсязі, місце учасника посідає набувач частки, до якого переходять корпоративні права та обов’язки. При частковому відчуженні частки учасник залишається нарівні з набувачем. Таким чином, придбавши частку або частину частки, суб’єкт стає правонас­тупником відчужувача частки або її частин. Зміна складу учасників засновницького договору може мати місце внаслідок вступу до това­риства спадкоємців померлої фізичної особи або правонаступників реорганізованої юридичної особи. Для вступу до товариства зазначених осіб необхідна згода інших його учасників. Зміни засновницького до­говору через зміни в складі учасників набирають чинності для третіх осіб з моменту державної реєстрації цих змін.

Припинення дії засновницького договору може бути наслідком ліквідації створеної на його основі юридичної особи. Причини та під­стави в цьому випадку значення не мають. Дія засновницького дого­вору вважатиметься припиненою або у разі ліквідації юридичної осо­би у зв’язку з досягненням мети, заради якої вона створювалася, або із закінченням строку, на який вона створювалася, а також у випадках її ліквідації за згодою учасників, рішенням суду тощо.


[1] Про засновницький договір див. також главу 7 Т. 1 цього підручника. 1 Договірне право [Текст] : конспект лекцій / І. В. Жилінкова, В.І. Борисова,

[2] В. Спасибо-Фатєєва та ін. ; за заг. ред. І. В. Жилінкової, В. І. Борисової. - Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 111.

 

 

Питання для самоконтролю


  1. Поняття та юридична характеристика засновницького до­говору.
  2. Підстави зміни та припинення засновницького договору.
  3. Відповідальність учасників за договорами, спрямованими на досягнення спільної мети.