Глава 29   Інші об’єкти інтелектуальної власності

§ 1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття

§ 2. Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми

§ 3. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію

§ 4. Право інтелектуальної власності на селекційні досягнення

§ 5. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю

§ 6. Право інтелектуальної власності на «ноу-хау»

 

 

§ 1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття

Під відкриттям розуміють виявлення невідомої раніше об’ єктивно існуючої дійсності. Відкриття вирішують задачі пізнання, оскільки дають нові знання про оточуючий нас світ і служать підставою для створення нових засобів впливу на природу. Однак правовій охороні підлягає не будь-яке відкриття, а лише у галузі природничих наук за умови відповідності певним вимогам.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності до об’єктів інтелектуальної власності відносить наукові від­криття.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матері­ального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК України).

Об ’єктами відкриттів є:

1)  закономірність матеріального світу — це невідомий раніше, але об’єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв’язок між явищами або властивостями матеріального світу;

2) властивість матеріального світу — це невідома раніше об’єктивно існуюча якісна сторона об’ єкта матеріального світу (необхідно вста­новити існуючу незалежно від волі і свідомості людини невідому ра­ніше якісну визначеність об’єкта стосовно до інших об’єктів, з якими він вступає у взаємодію);

3)  явище матеріального світу — це невідома раніше об’єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни у рівень пізнання, форма прояву сутності об’єкта матеріального світу (причому явище і сутність перебувають у органічній єдності).

Закономірності, властивості та явища матеріального світу об’єктивно існують незалежно від наявності чи відсутності знання про них, а об’ єктом наукового відкриття стають із моменту виявлення і формулювання їх особою. Змістом відкриття є встановлення певних наукових фактів, яких досить часто недостатньо просто констатувати, а необхідно ще й науково пояснити. Що стосується необхідності вне­сення докорінних змін до рівня пізнання, то їх вносять саме законо­мірності, властивості та явища матеріального світу як такі, а не їх виявлення.

Основними ознаками відкриття є світова новизна, вірогідність і фундаментальність. Закономірності, властивості та явища матеріаль­ного світу можуть бути визнані відкриттям за наявності абсолютної світової новизни на дату пріоритету. При цьому пріоритет встановлю­ється за днем подачі заявки до органу реєстрації або за однією з більш ранніх дат: за офіційно затвердженою датою першого формулювання сутності відкриття, опублікування в пресі чи доведення відкриття ін­шим шляхом до третіх осіб (доповідь на конференції, захист дипломної роботи тощо).

Особливість наукового відкриття порівняно з іншими об’єктами інтелектуальної власності полягає в тому, що, по-перше, відкриття як об’єкт пізнання є цінним само по собі, незалежно від можливостей його безпосереднього використання, і по-друге, відкриття є надбанням людства, у зв’язку з чим не може бути об’єктом виключного права певних осіб, і тому будь-яка особа може безоплатно використовувати його на свій розсуд.

До особистих немайнових прав автора наукового відкриття нале­жать право авторства, пріоритет, право на найменування відкриття (автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’ я або спеціальну назву).

До майнових прав автора наукового відкриття можна віднести пра­во на винагороду за здійснене відкриття у формі матеріального заохо­чення, інші права та пільги, встановлені державою за заслуги в розви­тку науки.

Документом, що підтверджує право на відкриття, є диплом. Він видається на ім’я автора і засвідчує визнання виявлених закономірнос­тей, властивостей і явищ матеріального світу науковим відкриттям; пріоритет та авторство на наукове відкриття. Оскільки для наукового відкриття необхідна світова новизна, то законодавче закріплення дер­жавної реєстрації наукових відкриттів дає можливість закріпити пріо­ритет не лише автора наукового відкриття, а й держави в цілому.