Глава 61 ПІДРЯД

 

Параграф 1. Загальні положення про підряд

Параграф 2. Побутовий підряд

Параграф 3. Будівельний підряд

Параграф 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

 

Параграф 1. Загальні положення про підряд

Стаття 837. Договір підряду

1.  За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2—4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Законодавчим урегулюванням будь-якого договору є встановлення спеціального режиму для конкретної моделі суспільних відносин. Стаття, що коментується, містить традиційне для цивільного права визначення підряду як договору про виконання роботи за винагороду. За договором підряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик визначену роботу за завданням замовника з його чи своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Договір підряду є консенсуальним, двостороннім, сплатним.

Важливе значення договір підряду має для задоволення різних потреб громадян і організацій. Так, за допомогою цього договору громадянам здійснюються такі послуги, як ремонт житлових будинків і квартир, пошив і ремонт одягу і взуття тощо. Організації укладають договори підряду в зв'язку з необхідністю, наприклад, ремонту виробничих будинків і споруджень, транспортних засобів, устаткування й інших випадків.

Договір підряду має спільні риси з договором купівлі-продажу і трудовим договором. Особливу увагу необхідно приділити відмінностям договору підряду від трудового договору. Такими, насамперед, є:

-  предметом договору підряду є кінцевий результат, а для трудового договору основним є сам факт трудової діяльності. Наприклад, не можна укласти договір підряду з фізичною особою на виконання нею функцій бухгалтера підприємства, оскільки в такому випадку предметом договору є виконання робітником певних трудових обов'язків, а не досягнення конкретного матеріального результату;

-  роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, між тим, як трудовій договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності;

- сторонами договору підряду можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а трудовій договір може укладатися лише з фізичною особою.

До договору купівлі-продажу договір підряду подібний тим, що ці договори спрямовані на сплатну передачу визначеного об'єкта у власність, окрім того, їх правова кваліфікація збігається: і перший, і другий договори є двосторонніми, сплатними та консенсуальними. Однак відмінності між ними полягають у тому, що предметом договору підряду в цих випадках є індивідуально-визначена річ, яку підрядник ще повинен виготовити, а предмет договору купівлі-продажу при укладенні договору вже наявним (за винятком, наприклад, купівлі-продажу за зразками), причому він може бути як індивідуально-визначеним, так і визначеним родовими ознаками. Хто є суб'єктом його виготовлення, значення не має. Крім того, у договорі підряду обумовлені права та обов'язки сторін, пов'язані з виготовленням предмета, а не тільки з його передачею й оплатою. Моменти укладення і виконання договору підряду ніколи не збігаються, тоді як у договорі купівлі-продажу вони можуть збігатися.

На момент складання будь-якого підрядного договору об'єкт фактично не існує, він буде створений у процесі реалізації правовідносин. Інакше кажучи, у момент обговорення сторонами істотних умов угоди, здійснення дій (виконання робіт) є метою майбутнього договору, а їх реалізація приводить до створення результату (об'єкта). При цьому матеріалізований результат цілком відокремлений від самих дій, у силу чого характеризується як самостійний об'єкт цивільних правовідносин.

Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін і здається у вигляді, придатному для оцінки (наприклад, ремонт годинника, радіоприймача, телевізора без використання запасних деталей чи інструментів, риття траншеї, переміщення вантажу тощо). Такі роботи можуть бути визнані підрядними, оскільки їхня дія спрямована на відповідні зміни матеріальних об'єктів. Отже, за ЦК, предметом договору підряду є матеріалізовані результати створення, перетворення, поновлення і навіть ліквідації речей виробничого, споживчого та науково-культурного призначення. У зміст статті, що коментується, не включені численні послуги, для яких характерна відсутність матеріалізованого результату, їх регулювання здійснюється відповідно до гл. 63 ЦК.

Сторонами у договорі підряду є підрядник (виконавець роботи) і замовник (кому передається готовий результат). Законодавче визнання фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності (гл. 5, книга 1 ЦК), в тому числі з правом використання найманої праці, виключило попередні обмеження щодо можливості громадян виступати в якості підрядників. Що стосується юридичних осіб, то вони пов'язані обмеженнями, встановленими законодавством щодо певних видів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про необхідність одержання ліцензій на види діяльності, визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000-р. Таким чином, як громадяни, так і організації можуть виступати як будь-яка сторона в даному договорі.

Підрядні відносини безпосередньо врегульовано гл. 61, 62 ЦК України. Норми цих статей мають загальний характер. Тому щодо окремих видів договору підряду, яким властива певна специфіка, можуть прийматися спеціальні нормативні акти.

Стаття 838. Генеральний підрядник і субпідрядник

1. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

2.  Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Диспозитивна норма, що міститься в ЦК, надає підряднику право залучити за власною ініціативою до виконання його обов'язків третю особу — субпідрядника.

Генеральним підрядником є організація з правами юридичної особи, що взяла на себе виконання робіт за договором підряду, і яка залучила до їхнього виконання інших осіб (субпідрядників). Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам всього обсягу робіт зі збереженням за генпідрядником загальних функцій керівництва й організації виконуваних робіт. На великих будівництвах, особливо при так званому лінійному будівництві (магістральні трубопроводи, транспортні магістралі, лінії далеких електропередач) практикуються підрядні договори з двома чи більше підрядниками. Така система договірних зв'язків потребує чіткого розподілу між підрядниками обсягів робіт на єдиному будівництві й узгодження графіків їхнього виконання. Кожний із таких підрядників може бути при цьому генпідрядником.

Субпідрядний договір — різновид договору підряду і до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства про договір, так і загальні положення про підряд, що містяться в гл. 61 ЦК.

Субпідрядний договір як вид підряду має особливості, і його умови повинні бути узгоджені з положеннями підрядного договору, для виконання якого залучається субпідрядник, насамперед стосовно підготовки фронту робіт субпідряднику і термінів виконання окремих робіт.

Елементарна схема договірних зв'язків при підряді за участю третіх осіб: замовник укладає договір з підрядником, що іменується в такому разі генеральним підрядником, а останній — договір (договори) з третіми особами - субпідрядниками. В такій схемі генеральний підрядник в один і той же час виступає відповідно боржником та кредитором стосовно як замовника, так і субпідрядника. З цієї причини він відповідає перед субпідрядником за дії замовника (зокрема, за несвоєчасну оплату останнім виконаних субпідрядником робіт), а також перед замовником — за дії субпідрядника (зокрема, за невиконання чи неналежне виконання доручених субпідряднику робіт).

Прямих правових зв'язків між замовником та субпідрядником не встановлюється, оскільки у взаєминах з субпідрядниками функції замовника виконує генеральний підрядник. Однак в договорах, укладених генеральним підрядником як з замовником, так і з субпідрядниками, може бути передбачена можливість пред'явлення замовником будь-яких вимог безпосередньо до субпідрядника та субпідрядником до замовника. Необхідність такого роду прямих зв'язків може виникати в разі виконання складних робіт, будівництва крупних об'єктів, в яких беруть участь декілька різних будівельних та монтажних організацій. Наприклад, субпідряднику може знадобитися нормативно-технічна або проектна документація щодо об'єкта, що будується, якою не володіє генеральний підрядник. У такому разі субпідрядник може вступити в прямий контакт із замовником.

Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, генпідрядник несе відповідальність перед замовником за порушення субпідрядником його зобов'язань, а перед субпідрядником — за порушення зобов'язань замовником. Таку відповідальність генпідрядник вправі перекласти потім відповідно на субпідрядника і замовника, якщо порушення договірних зобов'язань було викликане їхніми діями. Пряме пред'явлення вимог замовника і субпідрядника одне до одного не допускається. Це правило не виключає можливість участі замовника і субпідрядника в судовому спорі як третіх осіб, котрі заявляють самостійні вимоги на предмет спору, і винесення проти них рішення в такому судовому розгляді.

 

Стаття 839. Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

1. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

2.  Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Статтею, що коментується, встановлене загальне правило у силу якого, оскільки інше не передбачене договором, підрядні роботи виконуються з матеріалів, силами і засобами підрядника. У цьому разі вартість матеріалів включається до вартості робіт (кошторис). Тому, якщо обумовлені в підрядному договорі матеріали і засоби виявляться надалі недостатніми, їхнє додаткове залучення є обов'язком підрядника. Інші умови можуть бути обговорені сторонами в договорі.

Редакція статті має певні розбіжності: у ч. 1 статті, що коментується, йдеться про надані підрядником матеріали; у ч. 2 — про матеріали й устаткування. Зі змісту і цілей статті випливає, що використані в ч. 1 терміни охоплюють також надане підрядником устаткування. У ч. 2 статті, що коментується, йде мова про відповідальність підрядника за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, і не згадуються використовувані підрядником засоби, при неякісності яких на підрядника також повинна покладатися відповідальність. Наприклад, використання неякісних будівельних механізмів і знарядь, непідготовлених працівників тощо може викликати дефекти виконаних робіт, а також заподіювати збитки третім особам.

Підрядник, який надав матеріали та устаткування, відповідає за їх неналежну якість та за обтяження їх правими третіх осіб. Таким чином, інтереси замовника захищаються, зокрема, на випадок подання третіми особами віндикаційних позовів після передачі об'єкта (наприклад, при пред'явленні вимог про повернення наданих підрядником скульптур та інших прикрас фасаду будівлі). Необхідність у такому захисту інтересів замовника виникає і тоді, коли виявляється, що надане підрядником устаткування було отримане ним за договором оренди з третіми особами, які заявили вимоги про повернення майна, наданого в оренду.

Вказана норма регламентує відносини не з третіми особами, а тільки у зв'язку з діями третіх осіб, тобто між замовником та підрядником. Таким чином, замовник, у якого буде відібрана річ, має право стягнути з підрядника завдані збитки. Аналогічні наслідки настають і тоді, коли обтяження, що лежать на матеріалах чи на устаткуванні, пов'язані з інтелектуальною власністю, що належить третім особам.

Стаття 840. Виконання роботи з матеріалу замовника

1.  Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

2. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

3. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

У договорі підряду може узгоджуватися умова про виконання роботи з матеріалів (а у разі необхідності — й устаткування) замовника. Надані замовником матеріали повинні бути визначені сторонами в договорі; можливе також надання матеріалів в ході виконання договору за разовою заявкою підрядника. Тому правила цієї статті варто відповідно відносити і до устаткування замовника, яке використовується підрядником.

Із приводу одержання від замовника матеріалів та устаткування у підрядника виникає ряд обов'язків. Насамперед вони пов'язані зі зберіганням переданих матеріалів та устаткування, а також іншого майна, що отримане від замовника, наприклад, речі, яку підрядник повинен переробити чи обробити.

Інший обов'язок підрядника полягає в необхідності використовувати наданий матеріал економко, а після завершення робіт надати замовнику звіт про використані матеріали та повернути йому залишок. Зі згоди замовника замість повернення залишку матеріалу може бути відповідно зменшена ціна виконаних робіт з урахуванням вартості невикористаного матеріалу, що залишився у підрядника.

Підрядник не повинен пасивно ставитися до того, що йому наданий непридатний матеріал. В іншому разі на нього будуть покладені наслідки власної недбалості. Це прямо випливає із ч. З статті, що коментується, яка зобов'язує підрядника для звільнення від відповідальності довести, що він приймав матеріали належним чином, та незважаючи на це, не зміг виявити недоліки, які призвели до вказаних наслідків. При застосуванні правил ч.З цієї статті необхідно враховувати, що при недоліках наданого замовником матеріалу (а також і устаткування, див. коментар до ст. 839 ЦК), підрядник, по-перше, зобов'язаний негайно попередити про це замовника і, по-друге, у випадку такого попередження і бездіяльності замовника, підрядник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків (див. коментар до ст. 847 ЦК).

Стаття 841. Обов'язок підрядника зберігати надане йому майно

1. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Зміст обов'язку про збереження майна визначається з врахуванням норм ЦК про договір зберігання. Це означає необхідність для підрядника прийняти передбачені договором заходи для зберігання відповідного майна. У разі, коли в договорі з цього приводу не міститься спеціальних вказівок, підрядник зобов'язаний ужити всіх такого роду заходів, які відповідають звичаям ділового обігу. Під цим мається на увазі, зокрема, врахування властивостей переданого майна, наприклад, необхідність дотримання особливого температурного режиму. Безумовно, необхідно для підрядника вжити обов'язкових запобіжних заходів, у тому числі протипожежні, охоронні, санітарні та ін.

При оцінці відповідальності підрядника згідно зі ст. 841 ЦК необхідно враховувати, що в договорах підряду, особливо на ведення робіт з реконструкції об'єкта, може бути передбачена умова про покладення на замовника обов'язку охорони будівельної площадки і майна, що на ній знаходиться. В таких ситуаціях підрядник повинен нести відповідальність, тільки якщо буде доведено здійснення ним дій, які спричинили несхоронність майна замовника, яке знаходилося у його володінні.

 

Стаття 842. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ризик — це об'єктивна категорія, зміст якої полягає в можливості настання несприятливих наслідків незалежно від поведінки осіб.

Стаття, що коментується, містить розв'язання питання ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження матеріалів, устаткування, наданої для обробки речі або іншого використовуваного для виконання договору матеріалу, з застереженням у разі якщо немає інших вказівок у ЦК, іншому законі чи договорі. Вказана норма покладає ризик на сторону, яка надала майно. Розв'язання питання про випадкову загибель спирається на формулу римського права, що переносить ризик загибелі речі на її власника.

Дана стаття містить ще одну норму, що присвячена розподілу ризиків. Ця норма покладає при простроченні передачі та приймання результату роботи відповідний ризик на сторону, яка допустила прострочення. У даному випадку конкретизується загальне правило, закріплене в ст.ст. 612, 613 ЦК, що присвячені відповідно простроченню боржника та простроченню кредитора. В першій з цих норм, зокрема передбачено, що боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за наслідки настання випадкової неможливості виконання. При застосуванні до кредитора простроченням вважається відмова прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не-вчинення дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обігу, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Враховуючи двосторонній характер договору підряду, в силу якого кожен з контрагентів є в одному з зобов'язань, що складають даний договір, кредитором, а в іншому — боржником, норми, що регламентують наслідки прострочення, мають значення для обох контрагентів договору.

Стаття 843. Ціна роботи

1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

2. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна в договорі підряду — це грошова сума, яку замовник зобов'язується оплатити підряднику за виконання роботи. Ціна визначається за згодою сторін шляхом встановлення в договорі конкретної суми або способу її визначення. Якщо договором підряду те чи інше не передбачено, ціна визначається згідно з правилами ч. 2 статті, що коментується. Ціною в договорі підряду може виступати не лише грошова сума, а й інше зустрічне надання в натуральній або іншій формі.

У договорі підряду ціна складається з винагороди, що платиться підряднику за виконану роботу та компенсації витрат підрядника. До витрат підрядника належать вартість матеріалів та устаткування, а також вартість послуг, що надані підряднику третіми особами. При цьому ціна в договорі підряду та ціна речі, що виготовлена за цим договором, не завжди збігаються, оскільки в ціну речі, крім витрат підрядника та його винагороди (ціни договору підряду), мають бути включені витрати замовника: вартість матеріалів, робіт, послуг, виконаних іншими особами.

За договором підряду сторонами можуть бути обговорені, з урахуванням результатів виконання робіт, знижки (при несвоєчасному виконанні робіт і їхній неналежній якості) і доплати (за дострокове виконання робіт і їхня висока якість). Такі знижки і доплати мають стимулююче значення й є корисними, хоча узгодження розміру таких знижок (доплат) може викликати труднощі, тому вони повинні бути передбачені договором.

При приблизній ціні підрядник може ставити перед замовником питання про підвищення ціни, який, однак, вправі відмовитися в цьому випадку від договору, зі сплатою підряднику ціни за уже виконану роботу (див. ст. 844 ЦК та коментар до неї).

При твердій ціні вона не підлягає перегляду незалежно від причин бажаності її перегляду. З цього загального правила допускаються, однак, виключення. По-перше, при істотному зростанні вартості матеріалів, устаткування і послуг підрядник вправі вимагати збільшення ціни, а при запереченні замовника він вправі розірвати договір у відповідності зі ст. 652 ЦК. По-друге, зменшення ціни можливе при неналежній якості виконаних робіт (див. ст. 858 ЦК та коментар до неї). Нарешті, зменшення ціни може мати місце з урахуванням вартості матеріалу замовника, що залишається в підрядника (див. ст. 840 ЦК та коментар до неї).

Стаття 844. Кошторис

1. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору

підряду з моменту підтвердження його замовником.

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

4.  Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт, додається до договору і є його частиною. Оскільки ціна є результатом угоди сторін, то не буде мати значення кошторис, складений тільки однією зі сторін. Частина 1 статті, що коментується, спеціально підкреслює, що кошторис, складений підрядником, буде мати юридичну силу та стане частиною договору лише з моменту затвердження його замовником.

На виконання робіт може бути складений твердий чи приблизний кошторис. Якщо наявні всі вихідні дані, визначені всі необхідні види робіт, то складається твердий кошторис, відступ від якого не дозволяється. За загальним правилом кошторис, передбачений договором підряду, є твердим. Кошторис вважається приблизним лише при наявності спеціальної вказівки про це в договорі. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. Витрати, пов'язані з перевищенням кошторису за загальним правилом, несе підрядник. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребуються. В міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки провадяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише в разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт, не передбачених приблизним кошторисом. Збільшення ціни з інших підстав не дозволяється. Так, зростання витрат підрядника внаслідок зміни цін на матеріали, зміни кон'юнктури ринку, правил оподаткування не можуть розглядатися як обставини, що викликають необхідність перевищення ціни, визначеної приблизно.

Законом не встановлений будь-який кількісний показник, який свідчить про значне перевищення приблизного кошторису. В кожному конкретному випадку це визначається на підставі ряду факторів, у тому числі вартості робіт, розміру витрат та ін. Юридичне значення перевищення приблизного кошторису полягає в тому, що при значному перевищенні замовник вправі відмовитися від договору, сплативши при цьому підряднику ціну за виконану частину робіт. Здійсненню цього права замовника передує обов'язок підрядника своєчасно попередити замовника про необхідність значного перевищення кошторису. Невиконання вказаного обов'язку позбавляє підрядника права на відшкодування надкошторисних витрат.

У кошторисі виконуваних робіт потрібно враховувати вартість матеріалів, терміновість виконання замовлення та інші можливі обставини. Вартість замовлення може бути сплачена повністю чи частково до початку його виконання або після завершення робіт. Оплата вартості виконаних побутовими підприємствами робіт проводиться, як правило, після виконання замовлення, а вартість матеріалів, яка не входить до вартості послуг, сплачується повністю під час оформлення замовлення.

У разі істотного зростання вартості матеріалу або устаткування, а також вартості послуг підрядник має право вимагати збільшення кошторису (див. коментар до ст. 843 ЦК).

Стаття 845. Ощадливість підрядника

1. Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.

2.  Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

3. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Відповідно до статті, що коментується, виявляючи належну турботу та обачність, майстерність і професіоналізм при проведенні робіт, підрядник може домогтися зниження витрат у порівнянні з тим, як вони визначені в кошторисі. Оскільки зниження витрат не впливає на якість виконаних робіт і досягнуто внаслідок уміння і професіоналізму підрядника, то справедливо, що підрядник збереже за собою зекономлені кошти. Ощадливість підрядника — це зниження фактичних витрат підрядника в порівнянні з кошторисом. Обов'язок замовника оплатити виконану роботу при цьому не підлягає перегляду. Отже, підрядник вправі вимагати сплати ціни в обсязі, передбаченому кошторисом. Разом із тим закон допускає можливість перегляду ціни у бік її зменшення, якщо договором передбачений розподіл отриманої підрядником економії між сторонами (ч. 2 ст. 845 ЦК).

Згідно зі ст. 858 ЦК при неякісному виконанні робіт замовник вправі не тільки вимагати зменшення встановленої ціни, а й наділений іншими правами, у тому числі правом на відмову від договору.

Стаття 846. Строки виконання роботи

1. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

2.  Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Однією з важливіших умов для підряду є умова про строки. Вона охоплює як початковий та кінцевий, так й проміжний строки. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів до їхнього належного виконання.

Тривалість строку визначається за згодою між замовником та підрядником. Будь-яких спеціальних вимог закону про максимальний або мінімальний строк виконання робіт не існує. Як правило, на визначення строку виконання робіт суттєво впливає позиція підрядника, оскільки йому необхідно спланувати роботу таким чином, щоб якісно виконати роботу відповідно до завдання замовника. Крім того, існують і об'єктивні умови, наприклад, вимоги технології, що впливають на визначення строку завершення робіт.

Із моменту укладання договору зафіксовані в ньому строки стають обов'язковими для обох сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку, визначеному договором. Якщо в договорі не встановлений термін прийняття робіт, то замовник зобов'язаний прийняти роботу негайно після повідомлення підрядника про її завершення.

Строки в договорі підряду можуть бути змінені також у випадках, передбачених законом. У самому ЦК міститься кілька норм стосовно цього: ст. 651 ЦК, що допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною, ст. 652 ЦК, що передбачає перегляд договірних умов у зв'язку з істотною зміною обставин. Окрім того, підрядник вправі не приступати до роботи, а почату роботу зупинити при порушенні замовником його зустрічних обов'язків за договором підряду.

Невиконання робіт у визначений договором строк, так само як й неприйняття замовником виконаної роботи в строк, є порушенням зобов'язання, що іменується простроченням. Поряд із загальними правилами, встановленими ст. 613 ЦК, на випадок прострочення замовника законом установлені спеціальні правила. Так, при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає своє право на отримання винагороди навіть в разі загибелі результату виконаної роботи — ризик підрядника переходить до замовника (див. коментар до ст. 842 ЦК).

У більшості випадків головне значення для замовника має строк виконання робіт. Так, при порушенні кінцевого строку виконання робіт настають загальні наслідки прострочення виконання, передбачені ст. 612 ЦК. Недотримання підрядником початкового та проміжного строків також кваліфікується як прострочення, що надає замовнику право відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків, якщо закінчення робіт до строку, обумовленому договором, стає явно неможливим.

Стаття 847. Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника

1. Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Вважається, що підрядник, на відміну від замовника є фахівцем у відповідній галузі. Тому ч. 1 статті, що коментується, встановлює обов'язок підрядника попередити замовника про виявлені ним обставини, що загрожують придатності результатів робіт, що виконуються, або створюють неможливість її завершення у строк.

В якості таких обставин можуть бути непридатність або недоброякісність наданих замовником матеріалів, устаткування, технічної документації або переданої для обробки речі, можливі несприятливі для замовника наслідки виконання його вказівок про спосіб виконання робіт. У всіх випадках підрядник зобов'язаний зупинити виконання робіт до отримання відповідних вказівок замовника. Підрядник повинен очікувати вказівок замовника протягом строку, передбаченого на даний випадок договором, а в разі відсутності такої умови у договорі - протягом розумного терміну.

Якщо підрядник буде продовжувати роботи, не очікуючи спливу вказаного строку, або взагалі не сповістить про зазначені вище обставини, він утрачає право посилатися надалі на настання таких обставин. З іншого боку, якщо замовник, що одержав попередження підрядника, не вживає необхідних заходів, підрядник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Використане в статті поняття «негайне попередження замовника» при виникненні суперечки має тлумачитися з урахуванням конкретних обставин, таких, як характер і складність виконуваних робіт, терміни їхнього виконання, місце перебування підрядника і замовника, порядок їхнього взаємного інформування і т.д. При всіх умовах названі строки повинні розумітися як короткі, і відповідні дії мають робитися підрядником і замовником без затримки.

 

Стаття 848. Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

2. Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Відповідно до статті, що коментується, підрядник зобов'язаний негайно попередити замовника і до одержання від нього вказівок зупинити роботу при виявленні: непридатності чи недоброякісності наданих замовником матеріалу, устаткування, технічної документації або передані для переробки (обробки) речі; можливих несприятливих для замовника наслідків виконання його вказівок про спосіб виконання роботи; інших, що не залежать від підрядника обставин, які загрожують придатності чи якості результатів виконуваної роботи або створюють неможливість її завершення в строк. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне й обґрунтоване попередження з боку підрядника про обставини, зазначені у ч. 1 цієї статті, своєчасно не прореагував на нього: в розумний строк не замінив неякісні матеріали, устаткування та технічну документацію або надану ним для обробки річ, не вжив інших необхідних заходів щодо усунення обставин, які погрожують придатності робіт, про які повідомив підрядник, для нього настають несприятливі наслідки. Така бездіяльність з боку замовника породжує у підрядника право відмовитися від виконання договору й одночасно вимагати відшкодування збитків, що заподіяні припиненням зобов'язань.

Стаття 849. Права замовника під час виконання роботи

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

2.  Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

3.  Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

4.  Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Виділення в легальному визначенні підряду як обов'язкової ознаки виконання робіт за завданням замовника надає останньому можливість перевіряти в будь-який час хід та якість виконання, звіряючи його з завданням. В інтересах підрядника встановлено, що така перевірка не повинна призводити до втручання в його діяльність. Мається на увазі, що здійснення контролю з боку замовника не повинно конкурувати з іншою ознакою підряду: самостійним вибором підрядником способу виконання завдання замовника.

Вказана норма носить імперативний характер. Підрядник не має права відмовитися надати замовнику можливість контролювати хід робіт, посилаючись на відсутність таких вказівок у договорі. Якщо сторони включать таку умову в договір, вона буде визнана недійсною.

Окрім того, дана норма не підлягає розширювальному тлумаченню. Тобто предметом перевірки можуть бути лише тільки хід та якість робіт. При цьому завдання замовника повинні бути адресовані лише підряднику, а не іншим особам, що залучені підрядником до виконання роботи (наприклад, субпідряднику, постачальнику устаткування, матеріалів та ін.)

Замовнику надається можливість не тільки контролю, а й уживання адекватних заходів. У разі якщо виявилося, що підрядник не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право не тільки відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, а й також вимагати повернення підрядником отримане для виконання робіт майно (матеріали, устаткування, технічну документацію та ін.) або передати його вказаній замовником особі, а якщо це виявилося неможливим — відшкодувати вартість майна.

Частина 3 статті, що коментується, закріплює лише право замовника призначити підрядникові строк для усунення недоліків, але не його обов'язок. Це означає, що підрядник не може посилатися на те, що, якби замовник скористався наданою вказаною статтею можливістю, недоліки були б своєчасно не тільки виявлені, а й усунені. Відповідна обставина не може усунути або знизити відповідальність підрядника за порушення договору. Найменування статті ширше її дійсного змісту. Про інші права замовника під час виконання робіт див. ст.ст. 852, .853, 856, 858 ЦК.

Частина 4 статті передбачає випадок одностороннього розірвання договору підряду з боку замовника за умови сплати підряднику збитків та винагороди за виконану частину роботи.

Стаття 850. Сприяння замовника

1.  Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

2.  Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв’язку з невиконанням замовником договору.

Обов'язок замовника сприяти підряднику є традиційним для підряду. Це пояснюється звичайною тривалістю відповідних відносин, а також їх звичайною складністю. Оскільки включення в договір умови, яка передбачає необхідність для замовника сприяти виконанню зобов'язань контрагенту, може тягти за собою для замовника істотні матеріальні витрати, ст. 850 ЦК встановлює відповідні вимоги для виконання такого обов'язку. Мається на увазі, що таке включення набуває чинності, якщо в договорі встановлені не тільки випадки та об'єм, а й порядок сприяння.

Наслідки порушення замовником вказаного обов'язку є різноманітними, в тому числі виникнення в підрядника права вимагати відшкодування збитків, враховуючи додаткові витрати, які викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Підрядник вправі вимагати відшкодування інших збитків, викликаних вказаною причиною, або відповідного підвищення кошторисної вартості робіт. До перелічених наслідків додається ще один: підрядник, який через вказану причину не виконав договір або виконав його неналежним чином, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що внаслідок не-сприяння, встановленого договором, виконання робіт стало неможливим.

Стаття 851. Невиконання замовником обов'язків за договором підряду

1. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

При порушенні замовником обов'язків надати матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, для нього настають несприятливі наслідки. У цих випадках підрядник має право зупинити роботу, а також відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків. Такі обставини настають також при наявності обставин, що вочевидь свідчать про майбутню несправність замовника.

Правила ст. 851 ЦК не позбавляють підрядника права, не вдаючись до припинення робіт і не відмовляючись від договору, при несправності замовника вимагати від нього належного виконання його зобов'язань і відшкодування заподіяних таким порушенням збитків відповідно до загальних правил цивільного законодавства.

 

Стаття 852. Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду

1.  Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

2.  За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття, що коментується вміщує перелік прав замовника у випадку відступу підрядника від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допущення інших недоліків в роботі: вимагати безоплатного виправлення цих недоліків, виправити ці недоліки за власний рахунок, але з подальшим правом на відшкодування своїх витрат, зменшення плати за роботу, розірвання договору та відшкодування збитків у випадку істотних відступі від умов договору. Цій перелік не є вичерпним, тобто сторони мають право у договорі передбачити інші наслідки порушення підрядником умов договору підряду. Вказані правила застосовуються в тому разі, якщо наявні недоліки можуть бути виправлені, або носять незначний характер. Якщо ж відступ від умов договору та допущені недоліки мають суттєве значення, замовник вправі розірвати договір та вимагати відшкодування збитків. Загальні правові наслідки зміни або розірвання договору передбачені ст. 653 ЦК, ч. 5 якої передбачає, що коли договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Тому відповідне право надається і замовнику в договорі підряду.

 

Стаття 853. Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1.  Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

2.  Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на

недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, — обидві сторони порівну.

5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Насамперед, закріпивши у легальному визначенні договору підряду обов'язок замовника прийняти результат роботи, законодавець отримав можливість встановити несприятливі для замовника наслідки порушення встановленого обов'язку.

Відповідно до ч.І статті, що коментується, замовник зобов'язаний прийняти виконану за договором підряду роботу з посвідченням такого приймання актом або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаної роботи. Таким іншим документом можуть бути письмова претензія замовника, його оцінка про наявність недоліків у прикладених до виконаної роботи документах та інші письмові матеріали.

Підряднику, у випадку неприйняття роботи замовником і направленням йому дворазового попередження, надане право продати результат виконаної роботи, оскільки інше не передбачено договором. Цей захід не виключає права підрядника вимагати від замовника погодженої в договорі неустойки за неприймання робіт, а також відшкодування понесених їм збитків.

Частинами 2 і 3 статті, що коментується, передбачений розподіл недоліків виконаної роботи на явні, котрі могли бути встановлені при звичайному способі приймання, і приховані, котрі при такому прийманні не могли бути встановлені. Про приховані недоліки замовник повинен заявити негайно після виявлення.

Передбачена ч. 4 статті, що коментується, експертиза про недоліки виконаних робіт може проводитися з ініціативи сторін як до передачі суперечки в суд, так і після пред'явлення позову. Сторони можуть домовитися про обов'язковість для них досудової експертизи.

Показання свідків стосовно недоліків роботи зі змісту ч. 2 не допускаються.

Стаття 854. Порядок оплати роботи

1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково.

2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Основними обов'язками замовника є сплата винагороди та прийняття виконаної роботи. Обидва обов'язки тісно пов'язані між собою, оскільки, за загальним правилом, замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу після її остаточної здачі, але за умови, що робота виконана належним чином і в строк. Однак це правило, передбачене ч.І статті, що коментується, є диспозитивним, тобто за згодою сторін можливий інший порядок розрахунків, і в договорі підряду часто передбачається оплата робіт по етапах (у будівництві) і видача підряднику авансу чи задатку (будівництво, побутові послуги).

Інтереси підрядника в отриманні передбаченої договором оплати захищаються шляхом надання йому права на утримання як результату роботи, так і майна, належного замовнику та наданого підряднику для виконання робіт, до моменту сплати замовником відповідних сум.

Про задаток, що є також способом забезпечення див. ст.ст. 570-571 ЦК.

Визначення авансу законодавство не дає, хоча він широко застосовується на практиці. Вважається, що аванс — це сума, яка сплачується в рахунок грошового зобов'язання вперед і не носить забезпечувального характеру, властивому задатку. Так, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» (Положення, п.2), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 р., визначає аванси за будівельним контрактом як грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом.

 

Стаття 855. Розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи

1. Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

Стаття, що коментується, встановлює критерії для визначення правових наслідків загибелі предмета договору підряду. Оскільки підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами (ст. 839 ЦК), якщо інше не встановлене договором, він несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи (ст. 842 ЦК). Оскільки за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, відповідно не сплачується й плата за роботу.

Однак, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи є наслідком винних дій замовника, то підрядник не втрачає права на плату за договором.

Стаття 856. Право підрядника на притримування

1. Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Притримання — один зі способів забезпечення зобов'язань. Стаття передбачає застосування до договору підряду норм загальної частини зобов'язального права ЦК про утримання (ст.ст. 594-597 ЦК) і повинна застосовуватися відповідно до положень цих статей.

Право підрядника на притримання виникає при несплаті замовником не тільки встановленої ціни підряду, а й іншої суми, що приєднується у зв'язку з виконанням договору. Ці інші суми повинні розумітися широко і включати різноманітні платежі замовника, у тому числі збитки, а також заборгованість за взаємними розрахунками, погоджений авансовий платіж, що приєднується підряднику, неустойку і т.д.

Вимоги підрядника, що притримує річ, задовольняються з її вартості та в тому ж порядку, що передбачений для вимог, забезпечених заставою.

При безпідставному застосуванні притримання підрядник зобов'язаний відповідно до загальних норм цивільного права відшкодувати замовнику заподіяні йому збитки.

Стаття 857. Якість роботи

1.  Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

2.  Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

3.  Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якість роботи повинна визначатися в договорі підряду. Якщо такі вимоги в ньому відсутні, або відповідні договірні умови є неповними та з цього приводу виникають розбіжності між сторонами, необхідно керуватися лише вимогами, які звичайно ставляться до робіт такого роду. Залежно від предмета підряду якість роботи може бути визначена в самому договорі, додатку до нього (опис, креслення і т.д.) чи сформульоване у вигляді посилання на інший документ (стандарт, керівництво і т.д.). Можливе також виконання підряду за зразком (малюнка).

У ч. 1, статті, що коментується, названі деякі загальні критерії, яким повинна відповідати якість роботи: звичайно пропоновані вимоги до робіт відповідного роду, придатність у межах розумного терміну, звичайне використання. Для правильного застосування цих критеріїв необхідно їхнє належне тлумачення з урахуванням предмета підряду, умов договору і статусу його учасників. Вирішальним критерієм є умови самого договору підряду. При цьому звичайно пропоновані вимоги і звичайне використання повинні розумітися на основі вітчизняних критеріїв і практики; звертання до закордонного досвіду може призвести до неправильних і несправедливих кінцевих висновків. Необхідно, щоб результат роботи був придатний для встановленого договором використання, а в разі відсутності вказівок про це у договорі — для звичайного для такого роду результату робіт, при цьому протягом розумного терміну.

При визначенні в договорі підряду більш високих вимог до якості вони повинні бути сформульовані граничне конкретно і чітко. В такому разі при оцінці виконання відповідного зобов'язання потрібно виходити з умов договору, а не з обов'язкових для сторін стандартів.

 

Стаття 858. Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

1.  Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3)  відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

2.  Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

3.  Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

4.  Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

5. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

У разі неякісного виконання роботи замовник наділяється колом альтернативних вимог до підрядника, застосування яких залежить від вибору замовника. У випадку неусунення підрядником недоліків робіт у розумний строк замовник у силу ч. З вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Умовами договору може бути передбачене звільнення підрядника за деякі недоліки. Наприклад, якщо подібна робота виконується вперше або замовник вимагає виконати роботу за новою технологією, підрядник вправі запропонувати замовнику зняти з нього ризик можливих недоліків результату роботи. Йдеться саме про ризик, оскільки така вказівка в договорі не звільнить підрядника від відповідальності, якщо недоліки виникли внаслідок винних дій або бездіяльності підрядника. Тягар доведення наявності таких винних дій лежить на замовнику.

Стаття 859. Гарантія якості роботи

1. Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

2. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Якщо інше не встановлене законом або договором, замовнику надається право при виконанні відповідних вимог заявляти вимоги відносно недоліків, виявлених після приймання робіт, протягом визначеного строку. Насамперед йдеться про гарантійні строки, однією з особливостей яких є те, що вони повинні бути встановлені договором.

Стаття дає визначення сутності гарантії і меж її дії, але не містить указівок про строки гарантії і їхню кількість. Початковий момент перебігу гарантійного строку — це прийняття результату виконаної роботи, а до числення гарантійного терміну повинні застосовуватися правила ст. 860 ЦК. Тривалість гарантійних строків і їхнє числення для основних видів підряду визначаються не тільки ЦК, а й спеціальним законодавством.

Наприклад, гарантійні зобов'язання виконавця стосовно надання побутових послуг згідно з п. 23 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 1994 р., визначаються Законом України «Про захист прав споживачів» та відповідними нормативно-правовими актами. Для договору будівельного підряду — правилами ст. 884 ЦК.

Стаття 860. Порядок обчислення гарантійного строку

1.  Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

2.  До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею, що коментується, встановлені спеціальні правила визначення гарантійного строку. Він починає перебіг з того моменту, коли результат роботи був прийнятий або повинен був прийнятий. Мається на увазі, якщо замовник несвоєчасно прийняв результат роботи з своєї вини, гарантійний термін буде рахуватися не з того моменту, коли предмет договору був дійсно переданий, а з того, коли замовник повинен був здійснити приймання результату виконаної роботи.

Положення ст. 676 ЦК, яка визначає порядок обчислення гарантійного строку за договором купівлі-продажу застосовуються і для обчислення гарантійного строку за договором підряду. Разом з тим, законодавець залишає можливість договірного встановлення гарантійного строку та його меж. Застосування до підрядника норм про відповідальність продавця за неналежну якість є новелою, спрямованою на підвищення відповідальності підрядника. Раніше практика виходила з того, що такі відносини складаються в рамках підряду і для застосування до них норм, установлених для іншого договору - купівлі-продажу, немає підстав. Нині в силу прямої вказівки таке застосування стає можливим.

Стаття 861. Обов'язок підрядника передати інформацію замовникові

1. Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Відповідно до статті, що коментується, обов'язок підрядника передати замовнику інформацію про об'єкт підряду не носить загальнозобов'язального характеру і виникає у двох випадках: а) коли це передбачено договором; б) коли без такої інформації неможливе використання роботи для її цілей. Обсяг інформації в першому випадку повинен узгоджуватися в договорі, у другому — визначатися технічною складністю і новизною об'єкта підряду, а також умовами договору.

Якщо договором передбачений обов'язок замовника надати підрядникові необхідну для виконання робіт інформацію, вказаний обов'язок набуває значення зустрічного стосовно обов'язку підрядника з властивими таким зобов'язанням наслідками порушення.

Для договору побутового підряду ст. 868 ЦК установлює обов'язок підрядника до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник також зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Якщо договором не встановлюються наслідки невиконання підрядником його обов'язку передати інформацію, такий обов'язок випливає зі специфіки зобов'язання (без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим). У цих випадках повинні діяти загальні норми цивільного права про відповідальність за невиконання зобов'язань (гл. 51 ЦК). Підрядник несе відповідальність як за прострочення в передачі інформації, так і за її недоліки, наявність яких спричинила для замовника майновий збиток.

 

Стаття 862. Конфіденційність одержаної сторонами інформації

1. Якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому .числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Загальний правовий режим інформації встановлений ст. 200 ЦК. Стаття, що коментується, конкретизує стосовно підряду загальні правила про службову і комерційну таємницю (див. ст. 505 ЦК та коментар до неї).

Службова чи комерційна таємниця — це інформація, що має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу невідомості третім особам, до неї відсутній доступ на законних підставах, а власник інформації прийняв заходи щодо охорони її конфіденційності. При цьому є такі відомості, що хоча й задовольняють вказані вимоги, але не складають службової чи комерційної таємниці, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р.

На сторону, що отримала інформацію про нові рішення та технічні знання, незалежно від того, чи підпадає така інформація під ознаки інформації, що захищена законом, а рівно, що й та, що містить відомості, що становлять службову чи комерційну таємницю, покладається обов'язок не повідомляти її третім особам без згоди іншої сторони.

При порушенні вимог конфіденційності учасники договору підряду можуть захищати свої права всіма способами, передбаченими ст. 16 ЦК і іншими законами. Основними способами захисту є в цих випадках вимоги про припинення неправомірних дій і відшкодуванні заподіяних збитків.

 

Стаття 863. Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи

1. До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником.

Стаття, що коментується, встановлює скорочений строк позовної давності в один рік для вимог замовника по якості виконаних підрядних робіт, а у відношенні будинків і споруд, коли необхідний більш тривалий період перевірки їх якості, передбачається застосування загального строку давності в три роки (про позовну давність див. гл. 29 ЦК)

Давність у три роки стосовно будинків і споруд варто застосовувати, якщо об'єктом підряду були роботи щодо зведення чи ремонту будинків і споруд. Коли підрядні роботи були лише зовні пов'язані з названими об'єктами (малярські, скляні й аналогічні роботи), для застосування більш тривалого строку позовної давності немає підстави.

Стаття 864. Початок перебігу позовної давності в окремих випадках

1.  Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

2. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Щодо перебігу строків позовної давності див. ст. 268 ЦК та коментар до неї.