§ 2. ПУБЛІЧНА ОБІЦЯНКА НАГОРОДИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОНКУРСУ

 

Стаття 1150. Право на оголошення конкурсу

1. Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засно­вник конкурсу).

2. Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином.

3. Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс).

1. Застосовуючи за аналогією ч. 1 ст. 1150 ЦК в силу ст. 167, 168, 169 ЦК, слід визнати право не тільки фізичних та юридичних осіб, а й держави, Автономної Рес­публіки Крим, територіальних громад оголошувати конкурси (бути засновниками конкурсів). Про ідентифікацію особи, яка оголосила конкурс, див. п. 4 коментаря до ст. 1144 ЦК.

2. Якщо видавець засобу масової інформації не гарантував ідентифікацію особи, яка оголосила конкурс, про її ідентифікацію мають подбати особи, які вирішили взяти участь у конкурсі.

3. Із ч. З ст. 1150 ЦК випливає, що конкурс може бути закритий (з персональним визначенням осіб, які запрошуються) і відкритий (без персонального визначення учасників). Відкритий конкурс не виключає визначення категорій осіб, які запрошуються до участі в конкурсі, та обмеження допуску до участі в конкурсі інших осіб.

 

Стаття 1151. Умови конкурсу

1. Засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому.

2. Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо.

3. За результатами конкурсу видається нагорода (премія). Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове місце тощо визначаються в умо­вах конкурсу.

Умовами конкурсу може бути обумовлено надання переможцеві лише морального заохочення.

4. Умовами конкурсу має бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії.

5. Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу.

1.   Оголошення про конкурс безпосередньо породжує відповідне одностороннє зобов'язання особи, яка його оголосила, якщо оголошення містить повідомлення про умови конкурсу. На стороні кредитора в цьому зобов'язанні може брати участь будь-яка особа, що виявила бажання, незалежно від повідомлення про участь особі, яка оголосила конкурс, про бажання взяти участь у конкурсі.

В іншому випадку умови конкурсу можуть повідомлятись кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому. У такому випадку зобов'язання виникають з моменту персонального повідомлення про умови конкурсу. Кількість таких зобов'язань відпо­відає кількості учасників, оскільки при цьому обидві сторони зобов'язання персоніфі­куються. Але і в такому випадку зобов'язання не втрачає одностороннього характеру: особа, яка оголосила конкурс, є боржником, який не має будь-яких прав стосовно учасників конкурсу.

2. Із ч. 2 ст. 1151 ЦК слід зробити висновок про те, що предметом конкурсу може бути будь-який результат, що не суперечить закону. Обов'язковим тільки є сам ре­зультат. Тобто конкурс на заміщення вакантної посади не підпадає під дію ст. 1151 ЦК. Конкурс на право укладення цивільно-правового договору також не підпадає під дію ст. 1150 — 1157 ЦК. Винагорода (премія), яку особа, що оголосила конкурс, має виплатити переможцю (переможцям) конкурсу, не є обов'язковою. Прямо передбача­ється, що переможцю конкурсу може бути надане лише моральне заохочення.

3. Предмет конкурсу є істотною умовою оголошення конкурсу як одностороннього правочину. Зазначення в ч. 5 ст. 1151 ЦК на нагороду (премію) як істотну умову по­ложення конкурсу є некоректним, оскільки ч. 2 цієї статті допускає, щоб винагорода (премія) не встановлювалась. Строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії, що є предметом конкурсу, також є істотною умовою оголошення про конкурс.

Стаття 1152. Зміна умов конкурсу

1. Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс.

2. Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі.

1. Зміна умов конкурсу допускається до його початку. День чи момент початку конкурсу в Цивільному кодексі не визначається. Цей день чи момент має визначатись  в оголошенні про проведення конкурсу. Якщо цей день чи момент не визначений, кон­курс слід вважати таким, що почався з нуля годин наступного після оголошення дня. У такому випадку зміна умов конкурсу є неможливою, оскільки дата оголошення про
проведення конкурсу і дата початку конкурсу співпадають. До початку конкурсу зміна його умов здійснюється в тому самому порядку, в якому було оголошено конкурс.

2. У разі зміни умов конкурсу засновник конкурсу зобов'язаний відшкодувати ви­трати (збитки у вигляді витрат), які понесла особа у зв'язку з підготовкою до участі в конкурсі. Такі правові наслідки настають, якщо у зв'язку із зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою. Звернемо увагу, що диференційований підхід Цивільного кодексу, який передбачає стосовно поді­бних правовідносин відшкодування збитків (ч.  2 ст. 1147), витрат (ч.  З ст. 1147; ч.  2 ст. 1152; ст. 1153),  реальних витрат (ч.  2 ст. 1149),  обумовлений переважно не потребами суспільних відносин, які регулюються, а недостатньою опрацьованістю тексту Цивільного кодексу.

 

Стаття 1153. Відмова від проведення конкурсу

1. Засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення, якщо прове­дення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього не залежать.

У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі.

1. Стаття 1153 ЦК надає засновнику конкурсу право відмовитися від його про­ведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим з незалежних від нього об­ставин. Це оригінальне правило, яке доцільно проаналізувати з метою підвищення майстерності тлумачення актів цивільного законодавства. Неможливість проведення конкурсу з незалежних від засновника обставин може тлумачитись як відсутність вини
засновника. За відсутності вини засновник конкурсу не може нести відповідальність перед кредитором (ч. 1 ст. 614 ЦК). Але законодавець вирішив більшою мірою за­ безпечити інтереси засновника конкурсу і встановив, що за відсутності вини (із-за обставин, які не залежать від засновника) відмова засновника від проведення кон­курсу є правомірною. Чинне цивільне законодавство формулює численні правила про
обов'язок відшкодувати збитки за відсутності правопорушення, але це допускається тільки на підставі спеціальних правил.

2.  За відсутності обставин, зазначених в абзаці першому ст. 1153 ЦК, відмова від про­ведення конкурсу буде неправомірною. Відповідне правопорушення має визнаватись винним, якщо відсутні обставини, що виключать вину. Логічно в таких умовах поклас­ти на засновника конкурсу відповідальність у вигляді обов'язку відшкодувати витрати особі, які понесені для підготовки до участі у конкурсі, тобто витрати, що знаходяться у причинному зв'язку з порушенням, якого припустився засновник конкурсу.

 

Стаття 1154. Переможець конкурсу

1. Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату.

2. Переможець конкурсу визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено.

3. Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду.

1. Умови конкурсу визначає його засновник. Але оголошені умови конкурсу є обов'язковими і для засновника. Неправильне визначення переможця конкурсу в ре­зультаті порушення умов конкурсу порушує права відповідних учасників конкурсу. Ці права підлягають захисту судом.

2.  Стаття 1154 ЦК виходить із того, що переможцем конкурсу може бути одна особа. Проте умовами конкурсу може бути передбачене визнання всіх осіб, яким присуджені призи, переможцями конкурсу (ст. 1155 ЦК) або частина із цих осіб. Засновник конкур­су може присудити призи більшій кількості осіб, ніж це визначено умовами конкурсу. Це право має також конкурсна комісія, журі (за згодою засновника конкурсу).

 

Стаття 1155. Особливості оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяль­ності, які подані на конкурс

1. За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про:

1) присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу;

2) присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);

3) відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на кон­курс, не відповідає його вимогам;

4) присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії).

1. Стаття 1155 ЦК стосується тільки результатів інтелектуальної, творчої діяльнос­ті, які подані на конкурс. Варіанти рішень, які можуть бути прийняті за наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, що подані на конкурс, не вичерпуються тими, що названі в ст. 1155 ЦК. Але ці варіанти в будь-якому випадку мають відповідати умовам конкурсу. В іншому випадку до засновника конкурсу може бути пред'явлена, в тому числі в суді, вимога про виконання зобов'язання в натурі.

 

Стаття 1156. Права переможця конкурсу

1. Переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу.

2. Якщо предметом конкурсу був результат інтелектуальної, творчої діяльності, засновник конкурсу має право подальшого їх використання лише за згодою пере­можця конкурсу.

3. Засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу.

1. Цивільний кодекс не вирішує питання про право учасника конкурсу, який по­дав твір чи інші результати своєї діяльності на конкурс, відмовитись від подальшої участі в конкурсі. Зазвичай це є неможливим, оскільки з моменту подання твору на конкурс між учасником та засновником конкурсу виникає зобов'язання, відмо­витись від якого не мають права ні боржник, ні кредитор (ст. 525 ЦК). Відмова учасника, який подав твір на конкурс, від участі в конкурсі можлива, якщо таке передбачено умовами конкурсу. Крім того, слід враховувати, що з моменту подання твору на конкурс одностороннє зобов'язання засновника конкурсу перед учасником конкурсу, який подав свій твір на конкурс, доповнюється зустрічним зобов'язанням цього учасника конкурсу.

До зобов'язання учасника конкурсу, який став переможцем за результатами кон­курсу, додаються його обов'язки утримуватися від дій, спрямованих на використання результату інтелектуальної, творчої діяльності, без згоди засновника конкурсу. Звертає на себе увагу чіткий вибір законодавцем засобів юридичної техніки при формулюванні ч. 2 ст. 1156 ЦК. Включивши до змісту цієї частини слово «лише», законодавець чітко визначив, що із цього правила прямо випливає заборона на використання переможцем конкурсу предмета конкурсу без згоди засновника конкурсу.

2. В інших учасників конкурсу (тих, які не стали його переможцями) також вини­кає зобов'язання перед засновником конкурсу: вони зобов'язані на вимогу засновника конкурсу укласти з ним договір про використання предмета конкурсу переважно перед іншими особами. Переважне право засновника конкурсу реалізується за інших рівних умов. Тобто переважне право засновника не може бути реалізоване, якщо учасник конкурсу домовився про укладення договору на використання предмета конкурсу на певних умовах, повідомив засновника конкурсу про умови, на яких може бути укладено договір, але засновник настоює на укладенні договору на менш вигідних для учасника конкурсу умовах.

Стаття 1157. Повернення учаснику конкурсу речі, поданої на конкурс

1. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ.

Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.

2. Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за зго­дою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею.

Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс.

3. Якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до статті 344 цього Кодексу (набувальна давність).

1. Подання речі на конкурс не може вести до передання засновнику конкурсу пра­ва власності на цю річ. Якщо умовами конкурсу передбачено перехід до засновника конкурсу права власності на річ, яка подана на конкурс, така умова є нікчемною. Нікчемною є і будь-яка інша умова про те, що річ, подана на конкурс, залишається у засновника конкурсу на будь-якій іншій підставі.

Лише за наявності згоди учасника, який подав річ на конкурс, засновник конкурсу може залишити річ у своєму володінні. Тут (в ч. 2 ст. 1157 ЦК) законодавець невдало зазначив на «лише», оскільки у випадках, коли учасник конкурсу не забирає річ, по­дану на конкурс, нерозумно було б робити висновок про те, що засновник конкурсу не має права володіти річчю, хоч би з метою її збереження. Отже, засновник конкур­су має право залишити річ у своєму володінні не тільки за наявності згоди учасника конкурсу, який подав цю річ на конкурс, а й у випадках, коли учасник не забрав свою річ. В останньому випадку засновник конкурсу має вважатися зобов'язаним зберігати річ. Через місяць після оголошення результатів конкурсу у засновника конкурсу виникає речове право — право володіння. Він і до цього мав таке право, але тоді воно мало інший характер. Виникнення у засновника конкурсу права володіння не позбавляє учасника конкурсу права власності на річ, подану на конкурс.

Він може витребувати її з володіння засновника конкурсу без обмеження позов­ною давністю, оскільки, володіючи річчю, засновник конкурсу не порушував право власності, а здійснював своє власне право, передбачене ч. 2 ст. 1157 ЦК. Лише при відмові засновника конкурсу виконати вимогу учасника конкурсу про повернення речі право власності учасника порушується. З дня, коли засновник конкурсу відмовився виконати цю вимогу, починається перебіг позовної давності. У цьому разі строк для захисту права власності учасника конкурсу обмежується позовною давністю.

2. Якщо річ залишилась у засновника конкурсу, він може набути право власності зі спливом набувальної давності.