§ 3. РОЗРАХУНКИ ЗА АКРЕДИТИВОМ PDF Печать
Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2

§ 3. РОЗРАХУНКИ ЗА АКРЕДИТИВОМ

 

Стаття 1093. Акредитив

1. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) — заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає
іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи — бенефіціара.

2. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акре­дитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банків­ського кредиту.

1. Порядок здійснення розрахунків за акредитивами встановлюється п. 8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [432]. Згідно з п. 8.1 цієї Інструкції розрахунки за акредитивами здійснюються відповідно до Уніфікова­них правил та звичаїв для документарних акредитивів [462], якщо це не суперечить законодавству України та якщо це передбачено договором. Слід мати на увазі, що згадані Уніфіковані правила визнані такими, що належать до законодавства Украї­ни про платіжні системі та переказ грошей в Україні (ст. 2 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128]). Тому Уніфіковані правила підлягають застосуванню незалежно від того, передбачено це договором чи ні.

2. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами визначаються в до­говорах між одержувачем платежу та заявником акредитиву, яким є платник. Акре­дитив — це договір, окремий від договору купівлі-продажу або іншого контракту, хоч би в акредитиві і містилось посилання на них.

3. У правовідносинах щодо розрахунків за акредитивами беруть участь платник (заявник акредитиву), банк-емітент (зазвичай це банк, що обслуговує платника), виконуючий банк (зазвичай це банк, який обслуговує отримувача платежу), отримувач платежу. У цих правовідносинах може брати участь бенефіціар — особа, яка визна­чена одержувачем платежу і на користь якої здійснюється платіж.

4. Передбачається відкриття покритого або непокритого акредитива. Покритий акредитив передбачає бронювання коштів платника на рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. При непокритому акредитиві банк-емітент гарантує оплату за акре­дитивом, хоч би у платника тимчасово і були відсутні кошти на банківському рахун­ку (в такому випадку оплата здійснюється на умовах надання платникові кредиту).


Стаття 1094. Відкличний акредитив

1. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів. Від­кликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів.

2. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива.

1. Платник і одержувач платежу мають чітко домовитись щодо того, є акредитив відкличним чи безвідкличним. За відсутності такого зазначення в договорі про акре­дитив акредитив вважається відкличним.

2. Відкликання акредитиву або зміна його умов здійснюється платником через банк-емітент. Пункт 8.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валю­ті в Україні забороняє виконуючому банку приймати розпорядження безпосередньо від платника (заявника акредитиву).

 

Стаття 1095. Безвідкличний акредитив

1. Безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів.

2. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива.

Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змі­нений або анульований без згоди виконуючого банку.

1. Безвідкличний акредитив може бути анульований або змінений тільки за на­явності згоди одержувача коштів (бенефіціара). На зміну або анулювання безвід­кличного акредитиву потрібна також згода виконуючого банку, якщо він підтвердив безвідкличний акредитив.

 

Стаття 1096. Виконання акредитива

1. Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.

2. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із визначенням причин відмови.

3. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вва­жає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушенням умов акредитива.

1. При визначенні акредитиву ст. 1093 ЦК виходить із того, що в особі одного банку можуть збігатись функції банка-емітента і виконуючого банку. Стаття 1096 ЦК вихо­дить із того, що банк-емітент і виконуючий банк є різними юридичними особами.

2. Виконуючий банк виконує акредитив за умови, якщо бенефіціар подає доку­менти, передбачені умовами акредитиву. Банк перевіряє всі передбачені акредитивом документи з розумною ретельністю на предмет їх відповідності строкам та умовам акредитиву. Порушення будь-якої умови акредитиву виключає його виконання.

3. Виконуючий банк відповідає за безпідставне здійснення платежу перед банком-емітентом, якщо платіж він здійснив з порушенням умов акредитиву. Ця відповідаль­ність полягає в обов'язку виконуючого банку повернути банку-емітенту грошові кошти, сплачені з порушенням умов акредитиву. Буквально відповідно до ч. З ст. 1096 ЦК відповідальність виконуючого банку настає, якщо банк-емітент, одержавши документи,
на підставі яких виконуючий банк здійснив платіж, «вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитиву». Взяте в лапки формулювання слід тлу­мачити з урахуванням принципу розумності: підставою відповідальності виконуючого банку перед банком-емітентом є об'єктивна невідповідність зазначених документів за зовнішніми ознаками умовам акредитиву, а не сама по собі думка банка-емітента про те, що така невідповідність має місце.


Стаття 1097. Відповідальність банку, що виконує акредитив

1. У разі необгрунтованої відмови у виплаті або неправильної виплати грошових коштів за акредитивом внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом.

У разі порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвер­дженого ним безвідкличного акредитива відповідальність перед платником може бути за рішенням суду покладена на виконуючий банк.

1. Правило ч. 1 ст. 1097 ЦК конкретизує загальне правило про договірну від­повідальність: за порушення, якого припустився виконуючий банк, він несе відпо­відальність перед банком-емітентом — юридичною особою, з якою він знаходиться в зобов'язальних правовідносинах. У свою чергу банк-емітент буде нести відпові­дальність перед платником. І все ж суду надається право покласти на виконуючий банк відповідальність безпосередньо перед платником. Це можливо тільки за умови, що платник пред'явив позов безпосередньо до виконуючого банку. Якщо ж платник пред'явив позов до банку-емітенту, суд не може відмовити в позові з тих міркувань, що позов має бути пред'явлений безпосередньо до виконуючого банку.

 

Стаття 1098. Закриття акредитива

1. Акредитив закривається у разі:

1) спливу строку дії акредитива;

2) відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;

3) повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкли­кання передбачене умовами акредитива.

Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент.

2. Виконуючий банк одночасно із закриттям акредитива негайно повертає банку­єм і тентові невикористану суму покритого акредитива. Банк-емітент повинен зара­хувати повернені суми на рахунок платника.

1. Закриття акредитиву означає припинення відповідних правовідносин. Повністю вони припиняються з моменту, коли виконуючий банк після закриття акредитиву повертає банку-емітенту невикористану суму покритого акредитиву, а банк-емітент зараховує повернені суми на рахунок платника.