§ 2. РОЗРАХУНКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТІЖНИХ ДОРУЧЕНЬ PDF Печать
Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2

§ 2. РОЗРАХУНКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТІЖНИХ ДОРУЧЕНЬ

 

Стаття 1089. Загальні положення про розрахунки із застосуванням платіжних доручень

1. За платіжним дорученням банк зобов'язується  за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, пере­казати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержува­ча) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

2. Положення цього параграфа застосовуються також до відносин, пов'язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає
із суті відносин.

1. Основний вид безготівкових розрахунків — це розрахунки із застосуванням платіжних доручень. При розрахунках готівкою ініціювання переказу грошей здій­снює платник — володілець поточного рахунка в банку. Банки виконують платіжні доручення в межах залишку коштів на рахунку платника (ч. 22.9 ст. 22 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128]).

 

Стаття 1090. Умови виконання банком платіжного доручення

1. Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами.

2. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

3. Платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку плат­ника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком.

1. Форма платіжного доручення встановлена додатком 2 до Інструкції про безго­тівкові розрахунки в національній валюті в Україні [432].

 

Стаття 1091. Виконання платіжного доручення

1. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати від­повідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

2. Банк має право залучити інший банк (виконуючий банк) для виконання пере­казу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта.

3. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання банком платіжного доручення встановлюються законом, банківськими
правилами або договором між банком і платником.

1. Банки зазвичай залучають інші банки для виконання переказу коштів відповідно до платіжного доручення клієнта. Такими є Національний банк України (його регіо­нальні управління) або банки-кореспонденти, через які здійснюється зарахування грошей на кореспондентські рахунки банків та подальше перерахування коштів на по­точні рахунки одержувачів.


Стаття 1092. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання платіжного доручення

1. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

2. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.

3. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помил­ковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

1. Ні ст. 1092 ЦК, ні Закон «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» не встановлюють логічно послідовної системи відповідальності суб'єктів, що беруть участь у ланцюжку правовідносин щодо переказу грошей на підставі платіжних до­ручень. Це стосується і ч. 2 ст. 1092 ЦК, яка допускає можливість покладення безпо­середньо на виконуючий банк (таким є банк, на рахунок одержувача платежу в якому мають бути зараховані переказані кошти) відповідальності за порушення правил роз­рахункових операцій. Див. про це коментар до ст. 1068 ЦК.