§ 4. ПІДРЯД НА ПРОЕКТНІ ТА ПОШУКОВІ РОБОТИ PDF Печать
Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2

§ 4. ПІДРЯД НА ПРОЕКТНІ ТА ПОШУКОВІ РОБОТИ


Стаття 887.   Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт

1. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну до­кументацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти
та оплатити їх.

2. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосову­ються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

1. Статті 887 —   891   ЦК встановлюють спеціальні правила,  які поширюються на зобов'язання, що виникають на підставі договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт. На ці зобов'язання поширюється також чинність загальних поло­жень про підряд (ст. 837 — 864 ЦК) у частині, в якій вони не суперечать спеціальним правилам ст. 887 - 891 ЦК.

2.  На підставі договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт на сто­роні підрядника виникає зобов'язання розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи. Проектна до­кументація може стосуватись будь-якого технічного (інженерного) об'єкта (будівлі, споруди, транспортних засобів, машин, механізмів тощо). Якщо предметом підряду є
проект будівлі чи споруди, поряд з проектною документацією розробляється кошто­рис. Кошторис може розроблятись і в інших випадках, а вся документація при цьому отримує назву проектно-кошторисної. Виконання пошукових робіт здійснюється на зе­мельній ділянці, на якій передбачається будівництво, а результати пошукових робіт враховуються при розробці проектно-кошторисної документації.

Не виключається виконання пошукових робіт, розробка проекту та розробка ко­шторису різними підрядниками.

3. На стороні замовника на підставі договору на проведення проектних та пошуко­вих робіт виникає зобов'язання, що включає до себе обов'язки прийняти результати роботи, а також деякі інші обов'язки (зокрема, обов'язок передати підрядникові за­вдання на проектування або затвердити завдання на проектування, розроблене під­рядником). Частина зобов'язання замовника перед підрядником є грошовою. Вона
полягає в обов'язку оплатити виконані роботи.

4. Частина 2 ст. 887 ЦК встановлює правило, відповідно до якого положення, вста­новлені Цивільним кодексом (це стосується і загальних положень про підряд (ст. 837 — 864 ЦК), і положення про підряд на проектні та пошукові роботи (ст. 887 — 891 ЦК) не застосовуються до відносин, що тут розглядаються, якщо законом встановлено інше. Зокрема, до договорів підряду на проведення проектних та пошукових робіт, які (договори) підпадають під визначення господарських (ст. 179 ГК), переважно за­стосовуються положення ст. 324 ГК.

 

Стаття 888.   Вихідні дані для проведення проектних та пошукових робіт

1. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші ви­хідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

2. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право від­ступити від них лише за згодою замовника.

1. Обов'язок замовника передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації, визна­ється в ч. 1 ст. 888 ЦК таким, що виникає на підставі договору. Проте таке завдання може бути видане і в процесі укладення договору чи до цього. У тому і іншому ви­падках завдання на проектування та інші вихідні дані визначають зміст зобов'язання, але в межах, встановлених договором. Отже, без завдання на проектування та інших вихідних даних істотні умови такого договору не можуть вважатись погодженими, а видача такого завдання є одностороннім правочином,  на підставі якого попо­внюються істотні умови договору, які раніше не були погоджені. Тому за формою завдання на проектування та інші вихідні дані мають відповідати вимогам ст. 207 ЦК (зокрема, вони мають бути підписані замовником, а у разі підготовки завдання на проектування підрядником за дорученням замовника останній має затвердити за­вдання на проектування, тобто оформити своє волевиявлення в такий спосіб).

2. При застосуванні ст. 888 ЦК слід враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону «Про архітектурну діяльність» [104] до вихідних даних належать: 1) архітектурно-планувальне завдання; 2) завдання на проектування; 3) технічні умови щодо інженер­ного забезпечення об'єкта архітектури. Архітектурно-планувальне завдання надається органами містобудування та архітектури на вимогу замовника. Технічні умови щодо
інженерного забезпечення об'єкта архітектури надаються відповідними підприєм­ствами на вимогу замовника. Право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-пошукових робіт виникає на підставі дозволу на будівництво, що надається виконавчими органами місцевих рад та Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями (ст. 24 Закону «Про планування і забудову
територій» [117]).

3. На підрядника покладається обов'язок додержуватись вимог, що містяться в за­вданні на проектування та інших вихідних даних. Відступати від завдання на проекту­вання та інших вихідних даних підрядник може тільки за наявності згоди замовника. Проте підрядник не позбавлений права оспорювати завдання на проектування, якщо воно суперечить договору.

 

Стаття 889.   Обов'язки замовника

1. Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на про­ведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи спла­тити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядни­ка, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди
підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не за­лежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замов­ника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

1. Диспозитивними нормами ст. 889 ЦК за договором підряду на виконання про­ектних і пошукових робіт на замовника покладається низка обов'язків, що разом складають зміст зобов'язання замовника перед підрядником. Перш за все замовник несе обов'язки, що об'єднуються в грошове його зобов'язання перед підрядником (оплатити ціну роботи, дотримуватися встановлених строків платежів).

2. Проектно-кошторисна документація має визнаватись об'єктом авторського права, оскільки підпадає під визначення одного із таких об'єктів у абзаці десятому п. 1 ст. 433 ЦК. Цей висновок підтверджується низкою статей Закону «Про архітектурну діяль­ність» [104], зокрема ст. 29, яка визнає об'єктами авторського права архітектурні рішення об'єктів архітектури чи містобудування (об'єктів архітектури) на всіх стадіях
їх проектування і будівництва. Оскільки це так, авторські права підрядника за до­говором на проведення проектних і пошукових робіт захищаються відповідно до За­кону «Про авторське право та суміжні права» [133]. У п. 2 ч. 1 ст. 889 ЦК з огляду на недостатню врегульованість законодавством про інтелектуальну власність правового режиму об'єктів авторського права, створених юридичною особою (її працівниками при виконанні трудових обов'язків) на замовлення іншої особи, встановлюються межі використання замовником проектно-кошторисної документації. Вона може викорис­товуватись лише для цілей, встановлених договором. Замовник не може передавати
проектно-кошторисну документацію іншим особам. Разом з тим, слід враховувати, що договір про створення на замовлення об'єкта права інтелектуальної власності може укладатись тільки у випадках, коли зобов'язання створити такий об'єкт приймає на себе творець — письменник, художник тощо (ч. 1 ст. 1112 ЦК), тобто фізична особа.

3. Пункт 2 ст. 889 ЦК виходить також із того, що, крім випадків, коли інше встанов­лено договором, проектно-кошторисна документація є комерційною таємницею, а тому вона підлягає захисту відповідно до ст. 505 — 508 ЦК. Зокрема, прямо вказується на обов'язок замовника не розголошувати дані, що містяться в проектно-кошторисної документації без згоди підрядника.

4. Відповідно до п. З ст. 889 ЦК зобов'язання замовника перед підрядником, що виникає на підставі договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт, може включати до себе обов'язки замовника надавати певні послуги підрядникові.

5. На замовника покладається обов'язок брати участь разом з підрядником у по­годженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.  Необхідність такого по­годження випливає із положення частини першої ст. 18 Закону «Про основи місто­будування» [52], відповідно до якої при проектуванні об'єктів житлово-цивільного
і виробничого призначення має реалізовуватись містобудівна документація.

6. У п. 5 ст. 889 ЦК формулюється обов'язок замовника відшкодувати підрядни­кові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних на проведення проектних і пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника. Це положення має тлумачитись так, що із нього випливає також право замовника на внесення змін до вихідних даних (якщо інше не передбачено договором).

7. На замовника покладається обов'язок залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт. Наслідки невиконання замовником цього обов'язку та ухилення підрядника від участі в розгляді справи ви­значаються із застосуванням за аналогією правил ч. 2 та 3 ст. 660 ЦК.

 

Стаття 890.   Обов'язки підрядника

1. Підрядник зобов'язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності — також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або об­межити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

1.   Ця стаття визначає зміст зобов'язання підрядника перед замовником,  яке (зобов'язання) ґрунтується на договорі підряду на проведення проектних і пошукових робіт. Зокрема, до цього зобов'язання входять обов'язки не передавати проектно-кошторисну документацію, що є предметом договору, іншим особам та гарантувати відсутність перешкод та обмежень на використання проектно-кошторисної докумен­тації.

2.  Якщо порівняти ст. 890 ЦК із ст. 889 цього ж Кодексу, помічається, що в абзаці першому ст. 889 ЦК формулюється диспозитивне застереження (зазначення на право сторін договору відступити від положень цієї статті). У ст. 890 ЦК такого застереження немає. Ця різниця в змісті двох статей, що співпоставляються, обумовлена невисоким рівнем законодавчої техніки. Тлумачити відсутність у ст. 890 ЦК диспозитивного засте­реження так, що сторони взагалі не вправі відступити в договорі від змісту цієї статті, було б неправильно. Але із суті відносин між сторонами випливає, що, наприклад, виключення договором обов'язку підрядника передати замовникові готову проектно-
кошторисну документацію та результати пошукових робіт не може допускатись, бо в такому випадку договір позбавляється свого предмету.

 

Стаття 891.   Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт

1. Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та по­шукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної
документації і результатів пошукових робіт.

2. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошу­кових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові
роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. Стаття 891 ЦК спочатку формулює загальне положення про те, що підрядник відповідає перед замовником за недоліки проектно-кошторисної документації. Це не виключає відповідальності підрядника за інші порушення зобов'язання, яке він прийняв на себе на підставі договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

2. Надалі в ч. 1 ст. 891 ЦК визначається період, впродовж якого можуть бути виявлені недоліки, які є підставою відповідальності підрядника. Ці недоліки можуть бути виявлені при здачі-прийманні проектно-кошторисної документації та результа­тів пошукових робіт, а також згодом у ході будівництва та в процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі цієї проектно-кошторисної документації та результатів пошукових робіт. Отже, тут взагалі не встановлюється будь-яке обмеження стро­ку, впродовж якого можуть бути виявлені недоліки, за які відповідає підрядник. Але такий строк є. Він встановлений ст. 863 ЦК як позовна давність тривалістю один рік, впродовж якої, рахуючи з дня прийняття роботи замовником, має бути пред'явлений позов до підрядника. Якщо договором встановлено гарантійний строк, позовна давність тривалістю один рік обчислюється з дня заявлення замовником підрядникові про недоліки (якщо ця заява зроблена в межах гарантійного строку) (ст. 864 ЦК).

3. Якщо зобов'язання щодо проведення проектних і пошукових робіт кваліфі­кується як господарське, застосовується ч. 5 ст. 324 ГК [31], яка стосовно позовів замовників до підрядника про відшкодування збитків, спричинених недоліками про­екту, встановлює позовну давність тривалістю десять років. Ця давність обчислюється з дня прийняття не проектно-кошторисної документації, а побудованого відповідно до
неї об'єкта. Якщо збитки замовникові завдано протиправними діями (тут поняттям дій охоплюється і бездіяльність), які призвели до  руйнування, аварій або обрушень на об'єкті, побудованому відповідно до проекту, розробленому підрядником, застосо­вується позовна давність тривалістю тридцять років, що обчислюється з дня прийняття побудованого об'єкта.

4. Відповідальність підрядника за недоліки проектно-кошторисної документації та результатів пошукових робіт полягає в покладенні на нього таких обов'язків: 1) безоплатно переробити у відповідній частині проектно-кошторисну документацію або виконати додаткові пошукові роботи; 2) відшкодувати збитки, завдані замовникові недоліками проектно-кошторисної документації або результатів пошукових робіт. За­коном і договором можуть встановлюватись інші види відповідальності підрядника. Можливе і обмеження відповідальності підрядника, якщо при цьому не будуть по­рушуватися вимоги ч. З ст. 614 ЦК та ст. 231 ГК.