§ 2. ПОБУТОВИЙ ПІДРЯД PDF Печать
Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2

§ 2. ПОБУТОВИЙ ПІДРЯД

 

Стаття 865.   Договір побутового підряду

1. За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а за­мовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір побутового підряду є публічним договором.

3. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

1. Договір побутового підряду визначається в такий спосіб, що замовником у ньому може бути лише фізична особа, яка замовляє виконання певної роботи, призначеної для задоволення побутових та інших особистих потреб. Тому сфери дії ст. 865 — 874 ЦК і Закону «Про захист прав споживачів» [186] збігаються.

 

Стаття 866.   Форма договору побутового підряду

1. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укла­дення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

1. Загальні правила щодо письмової форми правочину (ст. 207 ЦК) передбачають, що правочин підписується його сторонами. Як виняток із цього правила форма дого­вору побутового підряду вважається до держаною, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Таким іншим до­кументом відповідно до п. 7 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» можуть бути також товарний або касовий чек, квиток, талон тощо. Але навіть відсутність і такого документа не позбавляє замовника права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його змісту.

 

Стаття 867.   Гарантії прав замовника

1. Підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побу­тового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від до­говору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання до­говору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

1. Договір побутового підряду визначається як публічний (ч. 2 ст. 865 ЦК). Але він не обов'язково є договором приєднання, хоч і може бути таким. В останньому випадку підрядник може запропонувати для приєднання договір, в якому умови встановлені у вигляді формуляра або іншої стандартної форми. Але і в таких ви­падках неприпустимим є нав'язування замовникові додаткових робіт або послуг. Проте як додаткові не можуть кваліфікуватись роботи або послуги, що складають єдине ціле з основною роботою, що виконується за договором підряду. Із ч. 1 ст. 864 ЦК не випливає право замовника на відмову від частини запропонованих робіт або послуг, якщо підрядник пропонує договір для приєднання. У решті випадків це є можливим.

2. Замовник має право в будь-який час до здачі йому роботи на свій розсуд розі­рвати договір, заявивши про відмову від договору. При цьому на замовника поклада­ються обов'язки: 1) сплатити частину ціни роботи, що пропорційна роботі, фактично виконаній підрядником до отримання повідомлення замовника про відмову від до­говору; 2) відшкодувати підрядникові витрати, здійснені до цього моменту з метою
виконання договору, якщо вони не входять в ціну роботи, яка підлягає сплаті. При цьому не встановлюється будь-яких правил, що давали б замовникові право вимагати повернення попередньої оплати, якщо вона здійснена. Відповідно ж до загального по­ложення ч. З ст. 653 ЦК замовник не має права вимагати повернення суми, сплаченої в порядку попередньої оплати (з урахуванням платежів, які має здійснити замовник на користь підрядника у зв'язку з розірванням договору за ініціативою замовника). Оскільки ч. З ст. 653 ЦК прямо суперечить принципу справедливості, уявляється припустимим відступити від букви ч. З ст. 653 ЦК та визнати за замовником право на повернення грошової суми, сплаченої в порядку попередньої оплати роботи за до­говором підряду, у разі відмови замовника від договору (з урахуванням сум, які має сплатити замовник на користь підрядника).

 

Стаття 868.   Надання замовникові інформації про роботу

1. Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати за­мовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за харак­тером роботи це має значення.

1. Більш розгорнені положення про інформацію, яка має бути надана замовникові за договором побутового підряду, встановлені ст. 15 Закону «Про захист прав спо­живачів» [186]. Інші правила щодо змісту інформації, яку підрядник має надати за­мовникові, формулюються у ч. 2 та 3 ст. 869 ЦК. Див. коментар до цієї статті.

2.Унікальним є правило ст. 868 ЦК, відповідно до якого підрядник має назвати замовникові конкретну особу (фізичну), яка буде виконувати роботу (якщо це має значення з урахуванням характеру роботи). Ця правова конструкція не може роз­глядатись як різновид заміни боржника в зобов'язанні (ст. 520 ЦК) або покладення виконання обов'язку на іншу особу (ст. 528 ЦК).

 

Стаття 869.   Публічна пропозиція роботи

1. До реклами та інших пропозицій щодо роботи, яка виконується за договором побутового підряду, застосовуються положення статті 641 цього Кодексу.

2. При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про ви­моги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання ви­готовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.

3. Замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та від­шкодування збитків, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають
тих властивостей, які мав на увазі замовник.

1. Стаття 641 ЦК поширюється на всі види договорів, крім тих, для яких публіч­на пропозиція суперечить їх сутності. Тому ч. 1 ст. 869 ЦК передбачає застосуван­ня ст. 641 ЦК до реклами та інших пропозицій виконання роботи за договорами по­бутового підряду.

2. У ч. 2 та 3 ст. 869 ЦК викладаються подальші правила щодо обов'язку надати інформацію, формулювання яких розпочато в ст. 868 ЦК. Це не зовсім відповідає за­головку ст. 869 ЦК, але не перешкоджає застосуванню відповідних правил.

3. Замовникові надається можливість довести, що роботи, які виконані за договором підряду, не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник, внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника. Якщо замовник це доведе, він отримує право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Розірвання договору здійснюється в судовому порядку, а за наявності згоди підрядника — шляхом укладення сторонами відповідної угоди. За умови, що замовник доведе наявність об­ставин, про які йшлося вище, відсутність необхідних властивостей роботи може бути виявлена не тільки в момент прийняття роботи (ч. 1, 2 ст. 853 ЦК), а і впродовж певного строку після цього, який має бути розумним (ч. З ст. 857 ЦК). Збитки, право на відшкодування яких має замовник, включають плату, яку вніс замовник за вико­нану роботу, вартість матеріалів, наданих замовником, а також інші збитки, як вони визначаються у ст. 22 ЦК. Якщо робота, що виконана за договором підряду, на мо­мент розірвання договору знаходиться у замовника, і замовник не вимагає покладення на підрядника обов'язку зворотного прийняття роботи від замовника, розмір збитків, які підлягають стягненню з підрядника, зменшується на суму вартості роботи.

 

Стаття 870.   Виконання роботи за договором побутового підряду з матеріалу під­рядника

1. За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника — з його матеріалу.

2. Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачуєть­ся замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не при­зводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.

1. Сторони договору побутового підряду мають домовитись про те, яка із сторін надає матеріали для виконання роботи. Частина 2 ст. 870 ЦК визначає порядок розрахунків за матеріали, надані підрядником: 1) надання підрядником матеріалів у кредит (із розстроченням платежу, як зазначається у ст. 870 ЦК. Але немає правових перешкод для домовленості сторін про відстрочення платежу) можливе, якщо це передбачено договором.  При цьому в договорі мають визначатись і строки оплати; 2) із викладе­ного правила випливає, що замовник має здійснити оплату матеріалів, що надаються підрядником, у повному обсязі до початку виконання роботи підрядником в строк, що конкретизується в договорі; 3) можлива домовленість про часткову оплату вартості матеріалів до початку виконання робіт з остаточним розрахунком при одержанні за­мовником виконаної підрядником роботи.

2. Як і ст. 694 ЦК стосовно договору купівлі-продажу, ст. 870 ЦК стосовно до­говору підряду встановлює, що подальша зміна ціни матеріалу, наданого на умовах кредиту, не тягне будь-яких перерозрахунків між сторонами. Відповідно до ч. З ст. 6 ЦК договором може бути передбачено інше. Щоб усунути будь-які сумніви з цього приводу, ст. 870 ЦК прямо зазначає на можливість таких відступів.

 

Стаття 871.   Виконання роботи за договором побутового підряду з матеріалу за­мовника

1. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

1. На підрядника покладається обов'язок точно вказати у квитанції або іншому до­кументі, що видається замовникові при укладенні договору, найменування, кількість і оцінку матеріалу, наданого замовником. Відсутність таких відомостей у квитанції не означає, що не погоджена істотна умова договору, або що договір не укладено, і не позбавляє сторони будь-якими доказами, що допускаються в цивільному процесі, доводити факт передання чи непередання матеріалів, їх кількість та вартість.


Стаття 872.   Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

1. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побуто­вого підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

2. У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у ро­боті замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих не­доліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи
відповідного зменшення плати.

3. Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замов­ника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником
протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при
виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.

1. Звертає на себе увагу  неузгодженість термінології  і формулювань ст. 858 і ст. 872 ЦК, що встановлюють наслідки неналежного виконання підрядником ро­боти за договором підряду. У ст. 858 ЦК ці наслідки називаються відповідальністю підрядника, а в ст. 872 ЦК вони формулюються як права замовника. Зазначення в ст. 872 ЦК на права замовника не є безпідставним, бо відповідальність озна­чає покладення на суб'єкта певних обов'язків, яким кореспондують права іншого учасника цих правовідносин. Але ж зазначення на відповідальність є більш точ­ним, оскільки відповідальність означає покладення обов'язків за наявності вини. У ст. 858 ЦК йдеться про відступи від умов договору, які погіршили роботу, та про інші недоліки, які тягнуть непридатність роботи. Ці відступи та недоліки є підставою відповідальності підрядника. У ч. 1 ст. 872 ЦК відступи від договору та інші недоліки визнаються юридичними фактами, що породжують відповідні права замовника, за умови, що ці відступи або недоліки є істотними. Істотність при цьому має визначатись з урахуванням конкретних обставин, а не відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК. Не виключається врахування при кваліфікації недоліків як істотних визначення істотного недоліку товару в п. 12 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» [186]. Наявність відступів чи недоліків, які не кваліфікуються як істотні, тягне наслідки, передбачені ч. 2 ст. 872 ЦК. Спеціальні наслідки вста­новлені на випадок, коли недоліки роботи можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб.

2. Якщо відступи від договору або недоліки в роботі є істотними, замовник мав право пред'явити підрядникові вимогу про виготовлення іншої речі із однорідного матеріалу такої самої якості або про розірвання договору (у судовому порядку) та від­шкодування збитків. Ці правила прямо застосовуються до випадків виконання роботи із матеріалів замовника. До випадків виконання роботи із матеріалів підрядника ці
правила належить застосовувати за аналогією.

3. У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків в роботі («інших» — це означає таких, що не мають ознаки істотності), замовник вправі ви­магати усунення недоліків підрядником у розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків, або відповідного зменшення плати. Ці ж правила слід засто­совувати за аналогією до випадків виконання роботи із матеріалів підрядника.

4. Якщо недоліки в роботі, виконаній за договором побутового підряду, мо­жуть загрожувати життю або здоров'ю замовника та інших осіб, замовник вправі пред'явити до підрядника вимогу про безоплатне усунення недоліків впродовж десяти років з моменту прийняття роботи, якщо договором не встановлені більш тривалі строки. Ці строки можуть бути визначені в договорі як строки служби результату роботи або як строки, впродовж яких підрядник несе відповідальність за недоліки, які можуть становити небезпеку для життя та здоров'я замовника або інших осіб. Із ч. З ст. 872 ЦК випливає, що в таких випадках не підлягає за­стосуванню правило ст. 863 ЦК про початок перебігу позовної давності від дня прийняття замовником роботи.

 

Стаття 873.   Розмір плати за договором побутового підряду

1. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прей­скурантами (цінниками), тарифами тощо.

2. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору по­бутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

1. Зазвичай плата за роботу, виконану на підставі договору підряду, встановлю­ється за погодженням сторін. Але не виключається державне регулювання тарифів (цін) на такі роботи відповідно до ст. 9 Закону «Про ціни та ціноутворення» [36]. Та обставина, що у названому Законі прямо не вказується на державне регулювання тарифів (цін) на роботи, не виключає їх державного регулювання. Цей Закон по­ширюється на всі об'єкти цивільного обороту (товари, роботи, послуги). На роботи в ньому не вказується тільки тому, що поняття «роботи» в цьому Законі охоплюється категорією послуг.

2. Матеріали, надані підрядником, замовник зобов'язаний оплатити, як правило, до початку робіт (ч. 2 ст. 870 ЦК). Робота ж оплачується після її остаточного передання замовникові. Проте сторони можуть домовитись про видачу замовникам авансу або про попередню оплату роботи в повному обсязі.

 

Стаття 874.   Правові наслідки нез'явлення замовника за одержанням роботи

1. У разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет
договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника.

2. Підрядник має право у випадках, визначених частиною першою цієї статті, за­мість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування.

1. Стаття, що коментується, викликає інтерес, оскільки із неї випливає, що право підрядника продати результат роботи, виконаної за договором підряду, і право при-тримання законодавець розглядає як дві різні правові конструкції. Ускладнений порядок реалізації предмета притримання (ст. 597, 591 ЦК; ст. 24 — 31 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [167]) буде стимулювати підрядників за договорами побутового підряду використовувати можливості, що ви­пливають із ч. 1 ст. 874 ЦК.