ГЛАВА 13 РЕЧІ. МАЙНО PDF Печать
Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ т.1

ГЛАВА 13 РЕЧІ. МАЙНО

 

Стаття 179.   Поняття речі

1. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.


1. Річ визначається в ст. 179 ЦК як предмет матеріального світу. Доцільно визнати, що речами в сфері цивільного права є як предмети, що сприймаються органами чуття (речі в повсякденному їх розумінні, складні матеріальні об'єкти, включаючи такий їх різновид як підприємство — єдиний майновий комплекс), так і різні види підвладної людині енергії, рідина, гази.

2. Більш чітке уявлення про річ дає ст. 177 ЦК, що наводить поряд з речами інші види об'єктів цивільних прав.

 

Стаття 180.   Тварини

1. Тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

2. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

3. Тварини, занесені до Червоної книги України, можуть бути предметом цивіль­ного обороту лише у випадках та порядку, встановлених законом.

1. Поняття тварин є дуже широким. До тварин належать організми, джерелом живлення яких є готові органічні речовини, що синтезуються зеленими рослинами.

З огляду на величезну кількість різновидів тварин загальні юридичні норми про їх правовий статус ніколи не приймались. Хоч тварини і можуть бути об'єктами права власності, і на них поширюється правовий режим речей, усе ж законом може бути встановлено особливості змісту тих правовідносин, об'єктом яких є тварини. 'Зокрема, передбачається встановлення законом правил поводження з тваринами.

2.   Здійснення цивільних прав щодо тварин передбачає дотримання публічно-правових вимог, які встановлені ст. 299 КК [36]  (відповідальність за знущання над тваринами та інші види жорстокого поводження з тваринами), ст. 89 КУАП [ЗО] (від­повідальність за жорстоке поводження з тваринами), ст. 88 і 881 КУАП (відповідаль­ність за незаконне ввезення на територію України і вивезення з її території об'єктів тваринного світу, порушення порядку придбання або збуту об'єктів тваринного світу, правил утримання хижих тварин у неволі або напіввільних умовах).

3.  Умови здійснення цивільних прав на тварин встановлюються Законом «Про тва­ ринний світ» (стосується лише диких тварин) [183], а також іншими законами («Про мисливське господарство і полювання» [147]; «Про бджільництво» [149]; «Про Червону книгу України» [188], а також підзаконними актами (зокрема, Правилами тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР [315]).

 

Стаття 181.   Нерухомі та рухомі речі

1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

2. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

1. У ч. 1 ст. 181 ЦК наводиться логічно несуворе визначення нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості). В абзаці четвертому ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»  [215] це визначен­ня конкретизується зазначенням про те, що розташованими на земельній ділянці об'єктами нерухомого майна можуть бути будівлі, споруди тощо. В абзаці друго­му ст. 1 Закону «Про іпотеку» [197] наводиться те ж визначення нерухомого майна (нерухомості), що і в ч. 1 ст. 181 ЦК, яке доповнене зазначенням про те, що роз­ташовані на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна повинні бути невід'ємно пов'язані з нею (земельною ділянкою). Як окремий вид об'єктів нерухомого майна у Законі «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» [204] називаються багаторічні насадження. Але це розуміння багаторічних насаджень як об'єктів нерухомого майна не виходить за межі названого Закону, бо право власності на земельну ділянку поширюється в її межах, зокрема на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній зна­ходяться (ч. 2 ст. 79 ЗК [23]).

2. Ще однією спробою конкретизувати визначення нерухомих речей стало зазна­чення в п. 1.6 названого Тимчасового положення про те, що «не підлягають реєстрації тимчасові споруди» (зауважимо, що недбалість правотворчих органів інколи просто викликає роздратування: все-таки нормативно-правовий акт, присвячений «реєстрації прав власності», а тут ідеться про реєстрацію об'єктів). Термін «тимчасові споруди» використовувався уже в первинній редакції ст. 24 Закону «Про планування і забу­дову територій» [154], але він не розкривався в законодавстві, можливо, тому, що зазначена стаття відносила встановлення порядку надання дозволу на будівництво тимчасових споруд до компетенції органів місцевого самоврядування. Нова редакція цієї статті передбачає встановлення законодавством порядку розміщення тимчасових споруд [227]. Можливо, це законодавство і визнає тимчасові споруди такими, що не належать до категорії нерухомих речей. Але ж ні один із названих вище законів, що визначають поняття нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), не дає підстави для того, щоб за критерієм тимчасовості виключити певні об'єкти із категорії нерухомих речей.

3. Конкретизація об'єктів нерухомого майна зазначається в Інструкції про по­рядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна [345].  У п. 2 цієї Інструкції наводиться перелік об'єктів, що підлягають інвентаризації. Цей перелік дає більш конкретне уявлення про коло об'єктів нерухомого майна, але ж і він не допомагає пошуку відповіді, наприклад, на запитання про те, чи є нерухомою річчю торговельний павільйон, побудований на земельній ділянці, наданій в оренду на п'ять років для цілей розміщення цього павільйону, якщо
опорою останнього є металеві стовпи, що заглиблені в землю і забетоновані. Тому кваліфікація будівель і споруд як таких, що належать чи не належать до об'єктів нерухомого майна, на цей час має здійснюватись за суто формальними критеріями: тими, що названі у ч. 1 ст. 181 ЦК, і тими, що випливають із дозволу на забудо­ву, що видається відповідними органами місцевого самоврядування або місцевими державними адміністраціями, чи договору оренди земельної ділянки. У такому до­говорі чи дозволі на забудову можна прямо вказати на те, що відповідний об'єкт не може бути збудований як об'єкт нерухомого майна. З іншого боку, відповідні суб'єкти владних повноважень, у тому числі й суди, не повинні перешкоджати за­конним вимогам осіб оформити прийняття в експлуатацію та видати свідоцтво про право власності на об'єкт, що відповідає ознакам нерухомого майна, які наводяться в ч. 1 ст. 181 ЦК, та зареєструвати право власності.

4. Визначення нерухомого майна, що наводиться в законах, які вище згадувались, охоплює собою дороги, тротуари, наземні й підземні комунікації (якщо тільки під­земні комунікації не є прокладеними під землею кабелями без влаштування бетонних (кам'яних тощо) каналів. Стосовно таких об'єктів слід ураховувати, що їх технічна інвентаризація на цей час Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна не передбачена і фактично не здійснюється. Ця усталена практика не може бути змінена до прийняття відповідних нормативних актів. Але це не може бути підставою для заперечення права власності відповідних осіб на об'єкти, про які
йдеться.

5. Зустрічається вказівка в законодавстві на багаторічці насадження як різновид нерухомого майна (п. 59 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріу­сами України [359]). Однак слід ураховувати, що відповідно до частини другої ст. 79 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку поширюється і на рослини (у тому числі багаторічні), що знаходяться на ній.

6. В абзаці другому ч. 1 ст. 181 ГК [42] не формулюється норма прямої дії. Абзац другий ч. 1 ст. 1 Закону «Про іпотеку» поширює визначений цим Законом правовий режим нерухомого майна на повітряні та морські судна, судна внутрішнього (водного) плавання, космічні об'єкти в правовідносинах, щодо яких названий Закон є чинним. Слід ураховувати, що названий Закон не враховує особливості таких об'єктів, що
практично виключає застосування до них Закону «Про іпотеку».