Печать
PDF

6. Право інтелектуальної власності - Страница 3

Posted in Гражданское право - Р.О. Стефанчук Цивільне право України

Право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права)

Суміжні права — це права осіб на результати творчої діяльності, а саме на виконання творів, виробництво фонограм, відеограм, програм організації мовлення.

Правове регулювання суміжних прав окрім ЦК України здійснюють такі нормативно-правові акти: Закони України "Про авторське право і суміжні права", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" , "Про телебачення і радіомовлення" та низка міжнародних нормативно-правових актів, зокрема, Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886), Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм, а також виробників організацій мовлення (1961) та ін.

Об'єктами суміжних прав є: виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення.

ЦК розрізняє первинних суб'єктів суміжних прав (виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організатор мовлення) та похідних суб'єктів (за браком доказів іншого суб'єктом суміжного права вважають особу, ім'я (найменування) якої зазначено у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи упаковці, а також під час передачі організації мовлення. Крім цього, суб'єктом суміжних прав може бути особа, яка набула таких прав відповідно до договору або закону.

Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є:

• право на використання об'єкта суміжних прав;

• виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;

• право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;

• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Використання суміжних прав здійснюється:

1) для виконання шляхом: а) доведення виконання до відома публіки під час його здійснення; б) записування (фіксування) виконання під час його здійснення, якщо таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та передачі виконання за допомогою технічних засобів; в) прямого чи опосередкованого відтворення запису виконання будь-яким способом та у будь-якій формі; г) продажу та іншого відчуження оригіналу чи примірника запису виконання; ґ) оренди оригіналу чи примірника запису виконання; д) забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до записаного виконання з місця та в час, обраних нею;

2) для фонограми та відеограми шляхом: а) прямого або опосередкованого відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі відеограми, фонограми; б) продажу та іншого відчуження оригіналу чи примірника фонограми, відеограми; в) оренди оригіналу чи примірника фонограми, відеограми; г) забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до фонограми, відеограми з місця та в час, обрані нею;

3) для передачі (програми) організації мовлення шляхом: а) здійснення (трансляція, ретрансляція) передачі (програми) організації мовлення; б) записування (фіксування) передачі (програми) організації мовлення, якщо таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та здійснення її за допомогою технічних засобів; в) відтворення запису передачі (програми) організації мовлення; г) представлення передачі (програми) організації мовлення публіці у місці, де встановлено вхідну плату.

Чинність майнових прав на об'єкти суміжних прав триває протягом 50 років з моменту першого запису виконання, вироблення фонограми, відеограми, першого здійснення передачі (програми) організації мовлення. Особисті немайнові права строком не обмежено, якщо інше не встановлено законом.

Знаком охорони суміжних прав, який проставляється на їх упаковці є латинська літера Р, обведена колом, що розташовується біля імені (назви) власника суміжних прав.

 

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття

ЦК визначає окреме право на результати творчої діяльності — право на наукове відкриття.

Під науковим відкриттям слід розуміти встановлення невідомих раніше, але таких, що об'єктивно існують закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Об'єктами наукових відкриттів є закономірності, властивості та явища матеріального світу.

Умовою правової охорони наукових відкриттів є світова новизна, тобто відкриття має бути здійснено вперше і раніше про нього нікому відомо не було, наприклад, відтворення життя шляхом клонування.

Суб'єктом наукового відкриття є автор (фізична особа). Досить часто науковими відкриттями займаються колективи вчених. У такому випадку матимемо справу зі співавторством.

Автор вправі надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву, наприклад, закони Ньютона. Охоронним документом права на наукове відкриття є диплом на наукове відкриття.