РОЗДІЛ 13 Зупинення і відновлення досудового слідства - Страница 2

Posted in Уголовное процесуальное право - Ю.М. Грошевий Кримінальний процес

 

§ 2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства

За наявності однієї з вказаних у пп. 1-3 ч. 1 ст. 206 КПК підстав і при дотриманні необхідних процесуальних умов слідчий виносить мотивовану постанову про зупинення досудового слідства. Постанова слідчого складається з трьох частин: вступної, описової та резолютив­ної. У вступній частині вказується: найменування постанови; дата та місце її винесення; прізвище та посада особи, яка винесла цю поста­нову; стаття кримінального закону, по якій порушена кримінальна справа; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого (якщо він є), а також реєстраційний номер кримінальної справи.

В описовій частині вказується: опис фактичних обставин вчинення злочину, у зв'язку з виявленням ознак якого ведеться провадження в справі; докази, які підтверджують наявність факту злочину та винува­тість у його вчиненні конкретної особи, якщо вона встановлена; вка­зівка на конкретні обставини, що стали підставою для зупинення до­судового слідства з посиланням на статті кримінально-процесуального закону; вказівка на умови, за яких допускається можливість прийняття такого рішення.

У резолютивній частині постанови про зупинення досудового слідства формулюється рішення слідчого.

Якщо в справі притягнуто двох або кількох обвинувачених, а під­стави для зупинення справи відносяться не до всіх обвинувачених, слідчий вправі виділити і зупинити справу відносно окремих обви­нувачених (до їх видужання чи розшуку, а щодо інших — закінчує провадження на загальних підставах) або зупинити провадження в усій справі (ч. 4 ст. 206 КПК). Виділення справи відносно кого-небудь з осіб, які притягнуті як обвинувачені, допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбивати­ся на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи (ч. 2 ст. 26 КПК).

У випадках, коли обвинувачений ухилився від слідства або коли його місцезнаходження невідоме з інших причин, разом з постановою про зупинення досудового слідства виноситься рішення про оголо­шення розшуку відповідної особи. Про проведення розшуку може бути винесена і окрема постанова (статті 138, 139 КПК). Розшук об­винуваченого потрібно об'явити негайно, зразу після одержання доказів його ухилення від слідства, а також коли невідоме його місце­знаходження.

Доручаючи проведення розшуку органам дізнання, слідчий по­винен направити їм: копію постанови про притягнення як обвинува­ченого; копію постанови про розшук обвинуваченого; копію постано­ви про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу або про його привід (якщо обвинувачений не підлягає арешту); довідку про особу обвинуваченого, в якій слід вказати всі відомості, що відомі слідству про обвинуваченого (прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце наро­дження, освіта, професія, місце проживання, роботи, дані про суди­мість, наявність у нього зброї, особливі прикмети обвинуваченого, його звички, зв'язки, хронічні захворювання, будь-яку іншу інформацію, яка може допомогти в розшуку обвинуваченого). При наявності у слідства фотокартки обвинуваченого, його дактилокарти або відбитків пальців — їх копії повинні бути передані органу дізнання.

Згідно з ч. 4 ст. 206 КПК копія постанови слідчого направляється прокуророві. Про прийняте рішення слідчий (суддя), хоча це прямо і не передбачено в законі, повинен повідомити потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників та інших учасників процесу. Не передбачено законом також право вказаних осіб оскаржи­ти це рішення слідчого прокуророві або до суду.

Зміст постанови судді про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення справи вказаний у ч. 3 ст. 2368 КПК. Питан­ня про зупинення слідчих дій суддя вирішує протягом доби з дня над­ходження скарги. Для того щоб орган, який порушив кримінальну справу або в провадженні якого вона перебуває, зупинив проведення слідчих дій, суддя направляє йому копію постанови про відкриття про­вадження за скаргою. Вказана постанова судді набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню. Тому вона має бути негайно направлена в орган розслідування після її винесення. Закон не містить вказівки про те, які дії має вчинити слідчий після отри­мання постанови судді про відкриття провадження за скаргою, чи пови­нен він винести постанову про зупинення проведення слідчих дій.

Усі прийняті і нескасовані в період досудового розслідування рі­шення слідчого, прокурора чи суду (у тому числі про обрання віднос­но обвинуваченого запобіжного заходу, накладення арешту на його майно, відсторонення обвинуваченого від посади та ін.) зберігають свою силу і продовжують виконуватися й після зупинення досудового слідства. Однак із врахуванням обставин справи, особи обвинувачено­го, підстав зупинення провадження в справі слідчому необхідно в кожному конкретному випадку розглянути питання про доцільність збереження тих чи інших заходів процесуального примусу, обраних ним відносно обвинуваченого.