2.2.3.       Навчання працівників виконання правил та заходів безпеки

Навчання - це організований цілеспрямований процес оволодіння знаннями, умінням і навичками, передбачений від­повідними керівними документами (навчальними планами, програмами і т.д.). Цей процес здійснюється з використанням досягнень багатьох наук, серед яких центральне місце займає педагогіка.

Педагогіка розробляє найважливіші фундаментальні пи­тання виховання і розвитку людини на всіх основних етапах її життєдіяльності. Споконвічно педагогіка розвивалася як наука про виховання. Сучасна педагогіка вивчає також питання підго­товки фахівців для всіх сфер діяльності людини.

Однією з найважливіших складових частин педагогіки є дидактика.

Основними поняттями, які використовуються в цій нау­ці, є знання, уміння і навички. Саме вони багато в чому зумов­люють принципи, методи й організаційні форми навчання.

Знання - це перевірений практикою результат пізнання навколишньої дійсності. Вони можуть бути життєвими, донау­ковими і науковими.

Життєві і донаукові знання набуваються людиною, як правило, в побуті, дошкільних установах, школі, професійно- технічних і інших навчальних закладах.

Сутність наукових знань полягає в розумінні дійсності в її минулому, сьогоденні і майбутньому, у достовірному осмис­ленні, поясненні й узагальненні фактів навколишньої дійсності. Наукові знання здобуваються у вищій школі і наступній профе­сійній діяльності.

Уміння - це здатність людини виконувати той чи інший вид діяльності (дії) на основі раніше отриманого досвіду. Над­бані людиною уміння є важливим показником її діяльності і можуть стати властивістю особистості.

Навички - це здатність людини з визначеним ступенем автоматизму виконувати ті чи інші дії (прийоми). Навички при­йнято поділяти на три види: рухові (моторні), сенсорні і розу­мові. Основою моторних навичок є робота рухових органів (рук, ніг). Сенсорні (чуттєві) навички набуваються на основі роботи аналізаторів зору, слуху, нюху, дотику. Це, наприклад, навички визначення на слух якості роботи двигуна і т.п. Розу­мові навички - це здатність швидко, без утруднень виконувати розумові операції під час вирішення певних завдань, оцінки си­туації тощо.

Процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками при всіх формах навчання носить двосторонній взаємозумовлений характер, у якому беруть участь той, хто навчає (викладач, керів­ник заняття) і ті, кого навчають (студенти, працівники установи та ін.), між якими встановлюється прямий і зворотний зв’язок. Основними елементами цього процесу є: а) передача тим, кого навчають, знань, умінь і навичок (прямий зв’язок); б) здійснення контролю за якістю засвоєння навчального матеріалу, оволодіння знаннями, уміннями і навичками (зворотній зв’язок).

Ефективність навчання залежить від багатьох умов, важ­ливе місце серед яких займають принципи, методи й організа­ційні форми навчання, що використовуються у процесі навчання.

Основними дидактичними принципами навчання у вищій школі є:

• науковість - навчати тому, що необхідно фахівцю в його професійній діяльності;
• системність і послідовність, доступність і наочність;
• свідомість і активність тих, кого навчають.

Усі дидактичні принципи навчання взаємозумовлені і являють собою систему основних вимог, якими прийнято керу­ватися при організації й у процесі навчання. Реалізація цих принципів дозволяє формувати у тих, кого навчають, наукові знання, що дозволяють у більшості випадків передбачати вини­кнення негативних явищ і попереджати надзвичайні ситуації.

До важливих принципів навчання відносяться також принципи виховання тих, кого навчають. Зміст і спрямованість цих принципів визначається, як правило, категорією тих, кого на­вчають, змістом заняття й організаційними формами навчання.

Процес передачі тим, кого навчають, і засвоєння ними знань, умінь і навичок, а також розвиток пізнавальних здібнос­тей здійснюється шляхом використання різних способів спіль­ної роботи викладача і студентів, слухачів.

Навчання працівників підприємств, установ, організацій щодо забезпечення без­пеки здійснюється за двома напрямками:

-        навчання правил та заходів безпеки під час виконан­ня функціональних обов’язків;

-        навчання правил поведінки та дій в екстремальних умовах, у тому числі в умовах надзвичайних ситуацій.

Зміст навчання працівників правил та заходів безпеки під час виконання функціональних обов’язків великою мірою залежить від специфіки підприємства, установи, організації. Пр оте для всіх видів підприємств, установ, ор­ганізацій існують загальні напрямки навчання:

-        навчання щодо забезпечення пожежної безпеки;

-        навчання щодо забезпечення електробезпеки.

Навчання правил поведінки та дій в ек­стремальних умовах, у тому числі в умовах надзвичайної ситуації, здійснюється за на­прямками :

-        устрій, умови та правила використання засобів інди­відуального і колективного захисту;

-        правила поведінки при проведенні евакуації;

-        порядок надання першої невідкладної допомоги при ураженні людини факторами небезпек.

При цьому навчання за цими напрямками здійснюється не тільки працівників потенційно небезпечних об’єктів (радіа­ційно-, хімічно-, пожежо-, вибухонебезпечних), а й об’єктів, які потрапляють в зону можливого ураження у разі реалізації не­безпеки.