§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню

У процесі розслідування хабарництва необхідно виходити із пред­мета доказування по кримінальній справі. У першу чергу підлягають доказуванню такі обставини: чи мало місце передавання хабара служ­бовій особі; винність хабародавця і хабарника; час, місце та спосіб передавання хабара; здійснення службовою особою юридично зна­чущої дії (або бездіяльності); розмір збитку, заподіяного злочином; причини і умови, що сприяли злочину, та ін.

У перебігу розслідування даної категорії злочинів слід встановити:

1) ким (або через кого) передавався хабар службовій особі;

2)  чи є одержувач хабара службовою особою;

3) за виконання (невиконання) яких юридично значущих дій пропону­валося передавання хабара (сприяння у виданні ліцензій, видання банків­ських кредитів або позичок, допомога в недобросовісній конкуренції на споживчому ринку, невжиття заходів щодо правопорушників та ін.);

4)  який спосіб передавання хабара було застосовано (передавання «з рук у руки»; зарахування на поточний рахунок у банку грошових сум тощо);

5)  у чому виявився предмет хабара;

6)  чи мало хабарництво разовий або систематичний характер;

7)  у чому конкретно полягала систематична допомога (підтримка) з боку службової особи;

8)  яка службова дія повинна бути виконана в інтересах хабародав- ця, чи є вона законною;

9)  який характер взаємостосунків хабародавця і хабарника, чи не було конфліктів;

10) чи не було вимагання хабара з боку хабарника;

11) хто визначив предмет хабара та його кількість;

12) які індивідуальні особливості предмета хабара;

13)  яке коло осіб, що брали участь в одержанні, передаванні хаба­ра та ін.;

14) причини і умови, що сприяли хабарництву.