§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види

Вчення про методи криміналістики — істотний елемент її методо­логічних основ, розділ загальної теорії криміналістичної науки. Мето­ди криміналістики можуть бути класифіковані за різними підставами. Найбільш визнаною є класифікація методів криміналістики за трьома рівнями:

1) методи діалектичної та формальної логіки;

2)  загальнонаукові методи;

3)  спеціальні методи криміналістики.

Загальнонаукові методи застосовуються в усіх або більшості наук. До таких методів можуть бути віднесені спостереження, опис, порівнян­ня, вимірювання, експеримент, моделювання та математичні методи.

Спостереження — метод дослідження, який полягає в умисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті об’єктів, явищ із ме­тою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшуковуванні сенсу цих явищ. У криміналістиці використовується як безпосереднє, так і опосередковане спостереження.

Опис — метод дослідження, який полягає в зазначенні ознак об’єкта. Це може бути усне або письмове перелічування кількісних чи якісних ознак, властивостей в певній послідовності. Опис є засобом фіксації інформації і використовується при складанні протоколів слід­чих дій, експертних висновків, словесного портрета тощо.

Експеримент — метод дослідження, який передбачає проведення дослідів для відтворення явищ у штучно створених аналогічних умо­вах. Головне в експерименті — це серія дослідів у різних варіантах. Може мати на меті підтвердження або спростування гіпотези, встанов­лення природи явища та ін.

Порівняння — метод, заснований на зіставленні властивостей або ознак кількох об’єктів. Об’єкти порівняння повинні бути порівнюва­ними. У криміналістиці порівнюються фактичні дані, уявлення, пред­мети, люди, тварини. Порівняння має на меті виявлення того загально­го, що є в об’єктів.

Вимірювання — метод, який передбачає порівняння досліджуваної величини з однорідною величиною, прийнятою за одиницю виміру. Використовується під час проведення слідчих дій, у експертній прак­тиці, при попередженні злочинності. Об’ єктами вимірювання можуть бути відстані, розміри, вага, температура, об’єм та ін.

Моделювання — метод, який полягає у побудові моделей будь-яких явищ, об’ єкта для детального вивчення. Моделі можуть бути ідеаль­ними та матеріальними. Моделі — це спеціально створені аналоги. До моделювання звертаються, коли вивчення безпосередньо самого об’єкта неможливе чи недоцільне.

Іноді окремо виділяють математичні методи (методи математич­ної статистики, теорії ймовірності, геометричного та графічного ана­лізів, вимірювання та рахування), які мають важливе значення в кри­міналістиці. У криміналістиці з математикою пов’язане використання обчислювальної техніки. Значну роль відіграє математика і в криміна­лістичній техніці. Особливо це стосується методів роботи з речовими доказами, слідами злочину.

Спеціальні методи криміналістики використовуються для ви­рішення її завдань. До таких методів перш за все належать техніко- криміналістичні методи стосовно певних галузей криміналістичної техніки. Так, вирізняють методи судової фотографії (посилення кольо­рових контрастів, кольоророзрізнення, мікро- або макрозйомка, сигна- літична зйомка, панорамний метод та ін.); методи судової балістики (розгортання кулі чи гільзи, визначення місця пострілу, встановлення моделі вогнепальної зброї за гільзою та ін.); методи дослідження до­кументів (огляд в косопадаючому світлі, запилення поверхні порош­ками, фотографічне виключення) тощо. Спеціальними є також іденти­фікаційні методи (наприклад, встановлення цілого за частинами).

До спеціальних методів (власне криміналістичних) іноді відносять криміналістичне версирування, криміналістичне планування, кримі­налістичний аналіз ситуації, криміналістичне експериментування.

Джерелом формування криміналістичних методів є природничі та технічні науки, а також слідча, судова та експертна практика. Так, у криміналістиці широко застосовуються фізичні методи (спектральний аналіз, дослідження в невидимих променях спектру, застосування ра­діоактивних ізотопів), а також хімічні, біологічні, ґрунтознавчі та ін. Наприклад, в експертній практиці використовується такий метод, як рентгеноспектральний аналіз, сутність якого полягає в тому, що, про­ходячи крізь речовину, рентгенівське випромінювання поглинається і приводить атоми речовини в збуджений стан. Повернення до вихідно­го стану супроводжується спектральним рентгенівським випроміню­ванням. За наявністю спектральних ліній можна визначити якісний, а за їх інтенсивністю — кількісний склад речовини. При проведенні різних експертиз використовується емісійний спектральний аналіз. За допомогою джерела іонізації речовина проби переводиться в стан парів і збуджується спектр їх випромінювання. Проходячи далі крізь вхідну щілину спеціального приладу — спектрографу, випромінюван­ня за допомогою призми або дифракційної решітки поділяється на окремі спектральні лінії, які потім реєструються на фотоплівці або за допомогою детектора. Цей метод заснований на встановленні наявно­сті або відсутності в одержаному спектрі аналітичних ліній, пропор­ційних концентраціям елементів у пробі. Широко використовується для дослідження вибухових речовин, металів і сплавів, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів, лаків і фарб.

Спеціальні методи криміналістики можуть бути поділені на:

1) методи науки криміналістики;

2)  методи практичної діяльності (які безпосередньо використову­ються оперативно-розшуковими працівниками, слідчими, прокурора­ми, суддями).

Методи криміналістики завжди застосовуються комплексно.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягають особливості процесу пізнання іс­тини в розслідуванні злочинів?

2. Які методи пізнання використовуються в криміналі­стиці?

3. Яким чином можуть бути класифіковані методи кримі­налістики?

4. Які методи віднесені до загальнонаукових?

5. Які існують спеціальні методи криміналістики?