Глава 11. Захист національних товаровиробників від несприятливої іноземної конкуренції - § 3. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту

Posted in Хозяйственное право - Конкурентне право (Удалов Т.Г.)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

 

§ 3. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту


Надання однією державою експортної субсидії певному товару може мати негативні наслідки для інших держав. Це може призвести до необгрунтованого порушення їх торговельних інтересів, а також перешкоджати належному додержанню загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
Субсидія — це фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання товару, в результаті якої суб’єкт господарювання країни експорту одержує пільги (прибутки). Експортні субсидії надаються у таких формах:
• надання державним органом прямих субсидій підприємству або галузі промисловості залежно від результативності експортної операції;
• запровадження програм, які передбачають утримання валюти або інші аналогічні заходи, що забезпечують виплату премії у разі здійснення експортних операцій;
• встановлення державою пільгових (за ставками, базою обчислення, механізмом справляння тощо), порівняно з перевезеннями на національному ринку, транспортних або фрахтових тарифів для експортних відвантажень;
• безпосереднє або опосередковане постачання державним органом імпортних або національних товарів для використання у виробництві продукції на експорт на умовах більш сприятливіших порівняно з умовами постачання таких товарів для виробництва продукції, призначеної для споживання на національному ринку;
• встановлення звільнень чи винятків щодо сплати або відстрочення сплати прямих податків, що їх сплачують або мають сплачувати виробники, експортери чи імпортери у разі проведення експортної операції чи сплати внесків до фондів соціального страхування, що їх сплачують або мають сплачувати виробники, експортери чи імпортери у разі здійснення експортної операції;
• відстрочення податкових платежів може не вважатися експортною субсидією, зокрема у разі сплати відповідних відсотків за цими платежами;
• надання знижок при сплаті податків щодо їх ставок чи сум, що мають сплачуватися, якщо такі знижки безпосередньо пов’язані з експортом або результативністю експортної операції та якщо вони перевищують відповідні знижки, що їх надають стосовно прямих податків, якими оподатковується виробництво товару, призначеного для споживання на національному ринку, за умови, що розрахунки проводяться відповідно до бази оподаткування зазначеними прямими податками;
• у разі виробництва та постачання товарів на експорт встановлення звільнень чи винятків щодо сплати або повернення сплачених сум певних податків, які справляються у разі виробництва та постачання таких товарів для продажу чи споживання на національному ринку;
• встановлення звільнень чи винятків щодо сплати або відстрочення сплати певних податків, які справляються з майна і послуг, використаних під час виробництва товарів, що експортуються.
В Україні, якщо на її територію ввезено товари, яким надається експортна субсидія, та якщо такий товар завдає або може завдати шкоди національному товаровиробникові, проводяться спеціальні антисубсидиційні розслідування, за результатами яких у разі наявності чи можливості заподіяння шкоди національному товаровиробнику субсидованим імпортом можуть застосовуватися компенсаційні заходи.
При цьому встановлюється, чи мало місце взагалі субсидування експорту. Вважається, що факт надання субсидії відбувся, якщо є фінансовий внесок державних органів або надається в будь-якій формі підтримка бюджетних надходжень чи підтримка цін, внаслідок чого надається пільга.
У процесі антисубсидиційного розслідування досліджуються факти наявності фінансового внеску державних органів і встановлюється, чи здійснює державний орган пряме переведення грошових сум (у формі дарування, дотації, позики та участі в акціонерному капіталі тощо) або бере зобов’язання щодо прямого переведення цих сум або грошових зобов’язань (гарантія тощо), а також чи відмовляється державний орган від справляння податків з доходів, що, як правило, підлягають справлянню, або вони не справляються (у разі встановлення податкових пільг, зокрема відстрочення сплати податку тощо).
Крім того, при проведенні антисубсидиційного розслідування мають значення факти забезпечення державними органами суб’єктів господарювання майном (у тому числі товарами) чи послугами, крім призначених для створення загальної інфраструктури, або купівлі майна (у тому числі товарів), а також чи бере участь державний орган у фінансуванні суб’єктів господарювання.
Залежно від наслідків для національного товаровиробника’ субсидії, які надаються державою, визнаються легітимними” тобто такими, що не дають підстави для застосування компенсаційних заходів, чи нелегітимними, такими, що дають підстави для застосування компенсаційних заходів.
Легітимними визнаються, зокрема, субсидії, що надаються для досліджень, які проводяться підприємствами або вищими навчальними чи дослідними закладами на підставі відповідного контракту, укладеного з іншими підприємствами, і якщо ці субсидії обмежуються виключно:
• витратами на заробітну плату персоналу (дослідників, техніків та інших осіб, які займаються виключно дослідною діяльністю);
• витратами на придбання інструментів, обладнання, а також витратами на плату за користування землею та будівлями, що використовуються виключно та постійно (за винятком, коли є уступка прав на будівлі на комерційній основі) у дослідній діяльності;
• витратами на консультаційні послуги, а також на послуги, що використовуються в дослідній діяльності, включаючи дослідження, технічні знання, патенти тощо, що купуються в інших організацій та осіб;
• додатковими накладними витратами безпосередньо на проведення дослідної діяльності;
• експлуатаційними витратами, зокрема витратами на придбання матеріалів, сировини, та іншими витратами безпосередньо на проведення дослідної діяльності.
Крім того, визнаються легітимними субсидії для регіонів, які перебувають у невигідному та несприятливому становищі, у межах території країни походження або країни експорту, що надаються відповідно до загальної програми регіонального розвитку. Вони є легітимними за умов, що:
• кожний регіон, що перебуває у невигідному та несприятливому становищі, буде географічне точно визначеною зоною з чітко окресленими економічними та адміністративними ознаками;
• регіон вважається таким, що перебуває у невигідному та несприятливому становищі, якщо неупереджені та дійсні критерії свідчать, що труднощі регіону залежать від обставин короткочасної дії.
Легітимною визнається також субсидія, що надається для сприяння адаптації (включаючи вдосконалення та розгортання) наявного обладнання до нових вимог щодо охорони довкілля, наслідком чого є значне перенапруження та фінансовий тягар для підприємств. Субсидія вважається легітимною за умов, що:
• буде одноразовим заходом, який не повторюється;
• буде обмежена сумою до 20% витрат на пристосування;
• не покриває витрат на відновлення та використання субсидованих капіталовкладень, які мають повністю компенсувати заінтересовані підприємства;
• безпосередньо пов’язується та надається пропорційно зниженню рівня шуму, обсягів диму, відходів виробивництва тощо, а також забрудненню довкілля, що передбачається підприємством, і не покриває економії,  яка може досягти розміру витрат виробництва;
• пропонується всім підприємствам, які можуть пристосувати нове обладнання та нові технології, методи, процеси виробництва.
При доведенні нелегітимності субсидії необхідно встановити, чи є ця субсидія специфічною для підприємства, галузі промисловості або групи підприємств чи групи галузей промисловості. Субсидія є специфічною, тобто нелегітимною, якщо державний орган, що надає субсидію, або законодавство, на підставі якого діє цей орган, недвозначно надає доступ до субсидії лише певним підприємствам, субсидії використовує обмежена кількість певних підприємств або певним підприємствам надаються непропорційно значні суми субсидій чи державний орган надає субсидії на власний розсуд.
Однозначно специфічними є субсидії, надання яких відповідно до законодавства або фактично залежить від результативності експортної операції, а також субсидії, надання яких виключно або як одна з інших умов залежить від переважного використання національних товарів.
Наявність лише факту надання субсидії підприємствам, що експортують товар, не є підставою для визначення експортної субсидії нелегітимною.
За результатами антисубсидиційного розслідування та у разі встановлення факту заподіяння субсидією шкоди національному товаровиробникові застосовуються компенсаційні заходи. Їх можуть застосовувати шляхом запровадження справляння попереднього або остаточного компенсаційного мита. Розмір ставки компенсаційного мита встановлюється відповідним рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Він визначається у відсотках до митної вартості товару, що є об’єктом антисубсидиційного розслідування, або за різницею між ціною товару, за якою його продаж не заподіює шкоди національному товаровиробникові та митною вартістю зазначеного товару.
Розмір ставки попереднього компенсаційного мита має не перевищувати попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії та бути нижчим за цю суму за умови, що ставка мита буде достатньою, щоб запобігти шкоді, завданій національному товаровиробникові.
Компенсаційні заходи застосовують тільки протягом строку та у розмірі, необхідних для усунення дії нелегітимної субсидії, що заподіює шкоду. Рішення про застосування компенсаційних заходів втрачає чинність через п’ять років від дати їх застосування або через п’ять років від дати винесення відповідними органами рішення про перегляд компенсаційних заходів, результатом якого було одночасне встановлення факту надання субсидії та заподіяння шкоди, у разі якщо під час цього перегляду не було зроблено висновків про те, що закінчення дії компенсаційних заходів сприятиме продовженню дії або поновленню субсидування та заподіянню шкоди.

 

Контрольні запитання для самоперевірки


1. Яким чином імпорт може спричинити шкоду національному товаровиробникові?
2. Що таке демпінг?
3. Що таке спеціальні розслідування?
4. Які органи проводять спеціальні розслідування?
5. Які можуть бути застосовані компенсаційні заходи?
6. Що таке демпінгова маржа?
7. Чому надання іноземною державою експортної субсидії певному товару може мати негативні наслідки для товаровиробників в Україні?
8. Яка різниця між легітимною та нелегітимною субсидією?