науково-виробничі об'єднання, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, де створюються та/або використовуються технології;

фізичні особи, які беруть участь у створенні, трансфері та впровадженні технологій, надають інформаційні, фінансові та інші послуги на всіх стадіях просування технологій та їх складових на ринок;

юридичні та фізичні особи, які є постачальниками складових технологій, що використовуються під час застосування технологій, які пропонуються до трансферу;

юридичні та фізичні особи, що надають технічні послуги, пов'язані із застосуванням технологій;

технологічні брокери;

— визначає основні засади державного регулювання у сфері трансферу технологій (ст. 6):

мету державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій

(ст. 11): забезпечення розвитку національного промислового і науково-технічного потенціалу, його ефективне використання для вирішення завдань соціально-економічного розвитку держави та забезпечення технологічності виробництва вітчизняної продукції з урахуванням світового досвіду, можливих соціально-економічних, технологічних і екологічних наслідків від застосування технологій та їх складових, сприяння розвитку виробництва, в якому використовуються новітні вітчизняні технології;

органи, що здійснюють державне регулювання, їх завдання та повноваження:

А) основні завдання уповноваженого органу - МОН України (забезпечення реалізації державної політики у сфері трансферу технологій; участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики, пов'язаної з набуттям і передачею прав на технології та/або їх складові, створені з використанням коштів загального фонду Державного бюджету України, сприяє розвитку вітчизняних технологій, виробництву вітчизняної конкурентоспроможної продукції) та повноваження цього органу, який відповідно до покладених на нього завдань:

подає Кабінету Міністрів України пропозиції до проектів державних програм технологічного оновлення галузей промисловості стосовно набуття або передачі прав на технології та/або їх складові;

створює міжгалузевий перелік вітчизняних та іноземних технологій, організовує розповсюдження інформації про технології, які можуть бути використані для технологічного оновлення вітчизняних підприємств;

узгоджує з реальними потребами виробників продукції програми наукових досліджень, проектних і конструкторських робіт, пов'язаних зі створенням складових технологій, враховуючи суспільні та державні потреби в такій продукції;

• здійснює відбір на конкурсних засадах пропозицій з розроблення нових конкурентноздатних технологій та їх складових для створення нових і модернізації існуючих виробництв та забезпечує їх фінансову підтримку;

• формує державний реєстр технологій, зокрема створених за державні ко-віти, а також технологій, що пропонуються для внесення до цього реєстру суб'єктами трансферу технологій (власниками технологій);

• проводить державну експертизу та державну реєстрацію договорів з трансферу технологій, веде державний реєстр відповідних договорів;

• під час проведення державної експертизи технологій та їх складових здійснює перевірку дотримання прав та технології та їх складові;

• на замовлення суб'єктів трансферу технологій може здійснювати виконання робіт, спрямованих на підбір потенційних контрагентів для трансферу технологій;

• здійснює заходи щодо недопущення недобросовісної конкуренції, контрафакції і несанкціонованого розповсюдження технологій та конфіденційної інформації, поширення технологій подвійного призначення без дозволу власника майнових прав;

• за клопотанням центральних органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук, підприємств, установ і організацій, технологічних парків та інших інноваційних структур забезпечує надання консультаційно-методичної допомоги з питань укладання договорів про трансфер технологій;

• підтримує розвиток інфраструктури у сфері трансферу технологій і стимулює залучення інвестицій;

• виконує інші функції, передбачені законом.

Б) повноваження центральних органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук у сфері трансферу технологій, у складі яких перебувають науково-виробничі об'єднання, підприємства, установи і організації, технологічні парки, які можуть створювати та/або використовувати технології та їх складові (ст. 7):

розробляють галузеві комплексні програми технологічного оновлення підприємств та забезпечують їх виконання;

сприяють створенню імпортозамінних технологій та їх складових;

забезпечують формування баз даних про технології та їх складові, що створені за державні кошти установами, організаціями і підприємствами, які входять до сфери їх управління, забезпечують доступ до них осіб, заінтересованих у використанні певних технологій та їх складових;

беруть участь у формуванні галузевих реєстрів технологій та їх складових, подають клопотання про внесення певних технологій та/або їх складових до державного реєстру технологій;

забезпечують додержання вимог міжнародних договорів України щодо запобігання техногенному ризику, поширенню потенційно небезпечних технологій та стосовно екологічної безпеки технологій;

сприяють залученню інвестицій до виконання програм технологічного оновлення підприємств;

готують та подають уповноваженому органу пропозиції щодо найбільш ефективних шляхів використання і/або трансферу технологій та їх складових, у першу чергу вітчизняного походження;

забезпечують захист прав та об'єкти права інтелектуальної власності, які є складовими технологій, беруть участь у підготовці договорів про трансфер технологій;

забезпечують своєчасне подання до уповноваженого органу звітів про патентно-кон'юнктурні, наукові дослідження, конструкторські, проектні, випробні роботи, пов'язані зі створенням і використанням технологій та їх складових, патентуванням та ліцензуванням;

здійснюють контроль за передачею майнових прав та технології та їх складові, що створені за державні кошти, науково-виробничим об'єднанням і підприємствам, до сфери діяльності яких належить використання цих технологій, за виплатою ними винагороди авторам складових технологій відповідно до укладеного з ними договору;

здійснюють контроль за веденням обліку складових технологій у складі майна науково-виробничих об'єднань, підприємств, установ і організацій, яким передані права на їх використання, у тому числі нематеріальних активів, які є такими об'єктами;

виконують інші функції, встановлені законодавством, у межах своєї компетенції.

В) повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (уразі їх створення) рад у сфері трансферу технологій (ст. 8), які у межах своєї компетенції:

розробляють проекти регіональних і місцевих програм технологічного переоснащення підприємств, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, та подають їх та затвердження Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним і районним радам;

створюють сприятливі умови для розробки та використання відповідних технологій;

сприяють створенню регіональних баз даних про технології та їх складові, забезпечують розповсюдження інформації про технологічні потреби регіону;

беруть участь у міжнародному технологічному співробітництві, сприяють залученню іноземних інвестицій для технологічного переоснащення підприємств регіону;

у межах передбачених коштів відповідного бюджету фінансують дослідження та розробки з розв'язання проблем технологічного переоснащення підприємств регіону.

Засоби державного регулювання діяльності щодо трансферу технологій: і. Державна експертиза технологій (ст. 12): І) проводиться стосовно технологій або технологій і обладнання, що використовується для їх застосування, для яких суб'єктами трансферу технологій передбачається отримання субсидій, визначених Законом ПТТ, а також стосовно технологій або технологій та обладнання, які плануються для використання в Україні за рахунок державних коштів, якщо сума їх закупівлі дорівнює або перевищує розмір суми, визначеної для відповідних процедур закупівель Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"; 2) метою проведення державної експертизи є визначення економічної доцільності та корисності для держави і суспільства впровадження технологій та обладнання з урахуванням можливих екологічних і соціально-економічних наслідків від їх застосування; 3) під час проведення державної експертизи обов'язково визначається: технічний рівень і новизна технологій та обладнаний; орієнтовна ціна технологій та обладнання чи розмір плати за їх використання; конкурентоспроможність технологій та продукції, яка буде виготовлена із застосуванням цих технологій; патентна чистота технологій, їх складових; відповідність технологій нормам техногенної та екологічної безпеки, технічного регулювання, міжнародним і національним стандартам; 4) підчас державної експертизи технологій, щодо обладнання, яке передбачається передати для використання на території України, встановлюється їх відповідність таким вимогам: спрямованість та виробництво нової продукції або та вдосконалення якості існуючої; забезпечення технологічності виробництва продукції, зниження його витрати ості, енерго- та матеріаломісткості; забезпечення використання місцевих матеріальних та людських ресурсів; відсутність в Україні таких технологій вітчизняного походження; 5) проведення державної експертизи технологій та їх складових і визнання проектів, спрямованих на їх використання, інноваційними дає підстави для занесення таких проектів до Державного реєстру інноваційних проектів та їх реалізації відповідно до законів України "Про інноваційну діяльність" і "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні";

Державна реєстрація договорі/ про трансфер технологій (ст. 13): за результатами державної експертизи технологій або технологій і обладнання приймається рішення про державну реєстрацію договорів про їх трансфер або про відмову в реєстрації (може бути оскаржено в суді); рішення про реєстрацію є підставою для занесення договорів про трансфер технологій до державного реєстру, що здійснюється уповноваженим органом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

Патентно-кон'юнктурні досягнення у сфері трансферу технологій (ст. 14), які проводяться (відповідно до державних стандартів і затверджених уповноваженим органом методик) при розробленні науково-технічних прогнозів розвитку технологій та їх складових, при їх створенні, визначенні доцільності набуття і/або передачі прав на них, при підготовці до виробництва продукції з їх застосуванням;

А. Державна акредитація фізичних та юридичних осіб на право здійснення посередницької діяльності у сфері трансферу технологій (ст. 15): фізичні особи для здійснення на постійній та/або професійній основі посередницької діяльності у сфері трансферу технологій (технологічні брокери) та юридичні особи, установчим документом яких передбачено таку діяльність та до штатного розпису яких входить щонайменше один технологічний брокер, повинні пройти відповідну державну акредитацію й отримати свідоцтво про акредитацію (Порядок проведення державної акредитації, форма свідоцтва про акредитацію визначаються Кабінетом Міністрів України).

Договірні відносини у сфері трансферу технологій, правовою формою щодо опосередкування відносин щодо трансферу технологій між їх учасниками є договір. Новим різновидом останніх є договір про трансфер технологій, поняття, види, умови укладення якого визначаються Законом ПТТ:

- види договорів про трансфер технологій (ст. 17 Закону ПТТ):

про поставку промислової технології (укладається з метою набуття знань, досвіду та придбання технологічного обладнання);

технічно-промислової кооперації (укладається з метою набуття знань та одержання послуг для виробництва промислової продукції, напівфабрикатів, обладнання і комплектуючих, що відповідають умовам застосування технології, та інших складових, необхідних для її застосування);

про надання технічних послуг (щодо надання послуг з планування, розроблення програми досліджень і проектів, а також здійснення або надання спеціальних послуг, потрібних для виробництва певної продукції);

інжинірингу - про виконання робіт і надання послуг, у тому числі складання технічного завдання, проведення допроектних робіт, зокрема техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт, пов'язаних з будівництвом виробничих, складських та інших приміщень, що використовуються у технологічному процесі

виробництва продукції, проведення наукових досліджень, розроблення проектних пропозицій, технічної і конструкторської документації стосовно технологій та їх складових, падання консультацій і здійснення авторського нагляду під час монтажу складових технологій та пусконалагоджувальних робіт, надання консультацій економічного, фінансового чи іншого характеру, пов'язаних із застосуванням технологій та із зазначеними роботами і послугами);

про створення спільних підприємств - у разі часткової передачі майнових прав на технології та їх складові;

про надання в оренду або лізинг складових технологій, обладнання;

комерційної концесії (франчайзингу);

- допоміжні договори, що можуть укладатися разом з договором про трансфер технологій, зокрема щодо:

гарантій осіб, які передають технології та їх складові, стосовно можливості досягнення економічних показників і виробництва продукції із застосуванням цих технологій та складових;

проведення комплексу інженерних, екологічних або інших робіт, необхідних для застосування технологій та їх складових;

обслуговування обладнання.

- умови укладання договорів про трансфер технологій (ст. 16 Закону ПТТ): 1) істотні умови договору про трансфер технологій:

перелік складових технологій, що передаються (з визначенням їх функціональних властивостей і гарантованих показників);

ціна технологій чи розмір плати за їх використання;

строки, місце та спосіб передачі об'єктів технологій;

умови передачі технічних знань, необхідних для монтажу, експлуатації та забезпечення функціонування обладнання, придбання чи оренди, монтажу і використання машин, обладнання, комплектуючих та матеріалів;

ліцензія та її умови на використання технологій та їх складових;

територіальні обмеження (заборона використовувати передані за договором технологію, її складові на території, не передбаченій у договорі);

обмеження галузі застосування технологій та їх складових;

порядок падання субліцензій та складові технології третім особам (у разі потреби включення третіх осіб у технологічний процес виробництва продукції), крім випадків передачі прав та використання знаків для товарів і послуг, комерційних (фірмових) найменувань, з визначенням обмежень права та використання технології та її складових, включаючи обмеження кола осіб, яким дозволено використовувати складові технологій і мати доступ до інформації про них;

умови передачі прав на ноу-хау, техніко-економічні обґрунтування, плани, інструкції, специфікації, креслення та інші інформаційні матеріали про технології та їх складові, які необхідні для ефективного їх використання, включаючи обмеження, пов'язані з умовами збереження конфіденційності інформації про технології та їх складові під час їх використання;

умови проведення робіт з удосконалення технологій та їх складових і порядок надання сторонами інформації про ці вдосконалення;

умови надання консультацій та послуг з проектування, асистування та навчання кадрів, які забезпечують реалізацію технологій, і управлінського персоналу особи, якій передаються права на технологію та її складові;

розмір, порядок та умови виплати винагороди за використання технологій, а також вид виплат (разові платежі - паушальні, періодичні відрахування - роялті або інші види виплат);

умови страхування технології"! та їх складових;

відповідальність сторін за порушення умов договору;

порядок вирішення спірних питань стосовно виконання умов договору;

порядок компенсації витрат, пов'язаних із трансфером технологій, включаючи пристосування технологій та їх складових до умов підприємства, установи, організації, де вони використовуватимуться, навчання персоналу;

умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди;

обмеження, що стосуються діяльності сторін у разі закінчення строку дії договору, його розірвання або виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

2) обмеження щодо укладення договорів про трансфер технологій (ст. 18 Закону ПТТ), зокрема, не допускається укладення договорів про трансфер технологій, які передбачають:

а) здійснення виплат, що значно перевищують ціпу технології та її складових;

встановлення зобов'язань щодо придбання в особи, яка передає технологію та/або її складові, сировини, напівфабрикатів, обладнання та його комплектуючих,

що не застосовуються під час виробництва відповідної продукції;

б) встановлення зобов'язань щодо переважного продажу продукції, виготовленої із застосуванням технології, покупцям, визначеним особою, яка передає цю

технологію, та використання визначеного нею персоналу;

в) право особи, яка передає технологію, визначати ціну продажу або реекспорту продукції, виготовленої із застосуванням цієї технології;

г) встановлення необгрунтованих обмежень обсягу виробництва продукції;

д) встановлення обмежень, які суперечать законодавству, стосовно використання майнових прав на технології та їх складові;

е) заборону використання аналогічних або більш досконалих технологій та їх

складових;

є) заборону або обмеження експорту продукції, виготовленої із застосуванням технологій;

ж) встановлення зобов'язань щодо використання запатентованого об'єкта

права інтелектуальної власності, який не використовується у процесі застосування технологій.