39.3. Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами. Фондова біржа

Посередницькою діяльністю у сфері випуску та обігу цінних паперів є підприємницька діяльність суб'єктів господарювання (далі — торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом.

Торговці цінними паперами мають право здійснювати такі види посередницької діяльності:

•    виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації в інший спосіб;

•    купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;

•    купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Законом можуть передбачатися також інші види посередни­цької діяльності з цінними паперами (діяльність з управління цінними паперами тощо) (ст. 356 ГКУ).

У ст. 357 ГКУ зазначається, що здійснення посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів допускається на основі ліцензії, що видається в порядку, встановленому зако­нодавством. Суб'єкти виключної посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів можуть здійснювати окремі види діяльності, пов'язані з обігом цінних паперів (надання консуль­тацій власникам цінних паперів тощо).

Ліцензію на здійснення будь-якого виду посередницької ді­яльності у сфері випуску та обігу цінних паперів не може одер­жати торговець цінними паперами, який безпосередньо або опо­середковано володіє майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом.

Торговець цінними паперами, який має ліцензію на здійснен­ня будь-якого виду посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо або опосередковано володіти майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом.

Згідно зі ст. 358 ГКУ торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:

•    цінними паперами власного випуску;

•    акціями емітента, у якого він безпосередньо або опосередковано володіє майном у розмірі понад 5 % статутного фонду.

Укладення угод щодо цінних паперів

У разі прийняття доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати осо­бі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів.

Торговець цінними паперами зобов'язаний надавати фондо­вій біржі інформацію про всі укладені ним угоди з цінними папе­рами у строки і порядку, визначені правилами фондової біржі. Спеціальні вимоги до укладення угод щодо цінних паперів встанов­люються законом. Особливості ведення бухгалтерського обліку, операцій з цінними паперами визначаються відповідно до закону (ст. 359 ГКУ).

Фондова біржа

Як зазначено у ст. 360 ГКУ, для забезпечення організації функ­ціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа — акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цін­них паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до ГКУ, інших законів, а також ста­туту і правил фондової біржі.

Фондова біржа створюється засновниками — торговцями цін­ними паперами в порядку, встановленому законом.

Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на орга­нізацію укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінни­ми паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

Фондова біржа набирає статусу юридичної особи з дня її дер­жавної реєстрації відповідно до закону.

Діяльність фондової біржі припиняється за умови, якщо кіль­кість її членів протягом встановленого законом строку залиша­ється меншою, ніж мінімальна кількість, визначена законом. Діяльність фондової біржі припиняється в порядку, встановле­ному для припинення діяльності господарських товариств, якщо інше не передбачено законом (ст. 361 ГКУ).

39.4. Аудит і аудиторська діяльність

Аудиторською визнається діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Аудиторська діяльність регулюється ГКУ, законом про аудитор­ську діяльність та іншими прийнятими відповідно до них норма­тивно-правовими актами (ст. 362 ГКУ).

Аудит — це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первин­них документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення досто­вірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності зако­нодавству та встановленим нормативам.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), ауди­торськими організаціями, які уповноважені суб'єктами господа­рювання на його здійснення.

Аудит може здійснюватись з ініціативи суб'єктів господарю­вання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язко­вий аудит) (ст. 363 ГКУ).

Відповідно до ст. 364 ГКУ аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на здійс­нення аудиторської діяльності на території України.

Аудитор має право об'єднатися з іншими аудиторами у спілку з дотриманням вимог законодавства.

Аудиторською організацією є господарська організація, ство­рена відповідно до вимог закону.

Умови та порядок здійснення аудиторської діяльності, права та обов'язки аудиторів і аудиторських організацій визначаються законом, іншими нормативно-правовими актами.

Аудиторська палата України — самоврядний орган, що здій­снює сертифікацію суб'єктів, які мають намір займатись ауди­торською діяльністю, затверджує програми підготовки аудито­рів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організа­цій та аудиторів.

Правовий статус і порядок діяльності Аудиторської палати України визначаються законом про аудиторську діяльність та іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.