Глава 38. Правове регулювання інноваційної діяльності

Posted in Хозяйственное право - М.К. Галянтич Господарське право України

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

38.1. Інноваційна діяльність

Відносини, що виникають у процесі здійснення інноваційної діяльності, регулюються ГКУ та законодавчими актами України (ст. 332 "Законодавство про інноваційну діяльність" ГКУ).

Інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науко­во-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробни­цтво та інші сфери суспільного життя (ст. 325 ГКУ).

38.2. Інвестування інноваційної діяльності

Відповідно до ст. 326 ГКУ інвестиціями у сфері господарю­вання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти госпо­дарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту.

До форм інвестування інноваційної діяльності належать:

• державне (комунальне) інвестування, що здійснюється орга­нами державної влади або органами місцевого самоврядуван­ня за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;

•    комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами госпо­дарювання за рахунок власних або позичкових коштів з ме­тою розвитку бази підприємництва;

•    соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер;

•    іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридич­ними особами або іноземцями, а також іншими державами;

•    спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.

Загальні умови реалізації інвестицій в Україні визначаються законом.

 

38.3. Види інноваційної діяльності

У ст. 327 ГКУ визначається, що інноваційна діяльність пе­редбачає інвестування наукових досліджень і розробок, спрямо­ваних на здійснення якісних змін у стані продуктивних сил і прогресивних міжгалузевих структурних зрушень, розробки і впровадження нових видів продукції та технологій.

Інноваційна діяльність здійснюється за такими напрямками:

•    наукові дослідження і розробки, спрямовані на створення об'єк­тів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;

•    розробка, освоєння, випуск і поширення принципово нових видів техніки і технології;

•    розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих техноло­гій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища;

•    технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будів­ництво нових підприємств, що здійснюються вперше як про­мислове освоєння виробництва нової продукції або впрова­дження нової технології.

Інвестування відтворення основних фондів і приросту мате­ріально-виробничих запасів здійснюється як капітальні вкладен­ня.

 

38.4. Державне регулювання і державні гарантії інноваційної діяльності

Держава регулює інноваційну діяльність шляхом:

•  визначення інноваційної діяльності як необхідної складової інвестиційної та структурно-галузевої політики;

•    формування і забезпечення реалізації інноваційних програм та цільових проектів;

•    створення економічних, правових та організаційних умов для забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності;

•    створення та сприяння розвиткові інфраструктури інновацій­ної діяльності.

Держава здійснює контроль за інноваційною діяльністю су­б'єктів господарювання та інших учасників господарських від­носин, її відповідністю вимогам законодавства і державним інно­ваційним програмам. Законом можуть бути передбачені галузі або об'єкти інноваційної діяльності, в яких обмежується чи за­бороняється використання іноземних інвестицій (ст. 328 ГКУ).

Державні гарантії інноваційної діяльності

Відповідно до ст. 329 ГКУ держава гарантує суб'єктам ін­новаційної діяльності:

•    підтримку інноваційних програм і проектів, спрямованих на реалізацію економічної та соціальної політики держави;

•    підтримку створення та розвитку суб'єктів інфраструктури інноваційної діяльності;

•    охорону та захист прав інтелектуальної власності, захист від недобросовісної конкуренції у сфері інноваційної діяльності;

•    вільний доступ до інформації про пріоритети державної еко­номічної та соціальної політики, про інноваційні потреби та результати науково-технічної діяльності, крім випадків, пе­редбачених законом;

•    підтримку щодо підготовки, перепідготовки та підвищення ква­ліфікації кадрів у сфері здійснення інноваційної діяльності.

Відповідно до ст. 330 ГКУ інноваційні проекти, що інвесту­ються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бю­джетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов'яз­ковій державній експертизі відповідно до законодавства. Іннова­ційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підля­гають обов'язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.

У разі необхідності експертиза окремих інноваційних проек­тів, що мають важливе народногосподарське значення, може здій­снюватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

 

Договір на створення і передачу науково-технічної продукції

У ст. 331 ГКУ зазначається, що за договором на створення і передання науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати обумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські робо­ти (НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані ро­боти (продукцію)і оплатити їх.

Предметом договору на передання науково-технічної продук­ції може бути модифікована науково-технічна продукція.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, ство­рення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для здійс­нення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання (науко­во-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, уста­нов, організацій тощо).

Договір може укладатися на виконання всього комплексу ро­біт — від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супрово­дження (обслуговування).

Якщо науково-технічна продукція є результатом ініціатив­них робіт, договір укладається на її передання, включаючи на­дання послуг на її впровадження та освоєння.

Договори на створення і передання науково-технічної продук­ції для державних потреб та за участю іноземних суб'єктів гос­подарювання укладаються і виконуються в порядку, встановле­ному Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.