Правове положення, умови та зміст договорів енергопоста­чання регламентуються ст. 275 ГКУ, де, зокрема, зазначається: за договором енергопостачання енергопостачальне підприємст­во (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі — енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримува­тися передбаченого договором режиму її використання, а та­кож забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного облад­нання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлен­ня договору енергопостачання забороняється.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або тех­нічних умовах.

Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що вини­кають при укладенні такого договору, врегульовуються відповід­но до вимог ГКУ.

Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і ко­мунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (ко­мунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Господарський кодекс України визначає правові категорії, кіль­кість і якість енергії, строки, ціни та порядок розрахунків за договором енергопостачання. У ст. 276 ГКУ зазначається, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Якщо енергія виділяється в рахунок замов­лення на державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливос­тей у енергопостачальника.

Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору.

Строки постачання енергії встановлюються сторонами в дого­ворі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритміч­ного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліко­вим періодом енергопостачання є декада з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максималь­них та мінімальних навантажень.

Кількість енергії, недоодержаної в попередні періоди з вини енергопостачальника, підлягає поповненню на вимогу абонента. Якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв'язку зі сприятливими погодними умовами, по­повнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть за­стосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що здійснюється за фактично відпущену енергію.

Якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за саль­до взаємно одержаної енергії.

Відповідні правила користування енергією регламентовані ст. 277 ГКУ.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил ко­ристування енергією відповідного виду, що затверджуються Ка­бінетом Міністрів України.

Правилами можуть бути передбачені типові договори поста­чання окремих видів енергії.

Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому разі суб-абоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і ма­ють права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Абонент зобов'язаний повідомити перелік субабонентів енер-гопостачальнику, який має право контролювати енергомережі і прилади субабонентів та контролювати додержання субабонен-тами правил користування енергією.

Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

34.5. Правове регулювання біржової торгівлі

У ст. 278—282 ГКУ встановлено поняття товарної біржі та біржової діяльності, права і обов'язки товарної біржі та правила біржових торгів, правові умови створення та діяльності товар­них бірж, а також основні правила здійснення торговельно-бір­жової діяльності та прийнятими відповідно до ГКУ законами й іншими нормативно-правовими актами.

Торговельно-біржова діяльність має на меті організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам госпо­дарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною господарською організацією — товарною біржею.

Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги при укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує това­рообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа є юридичною особою, що діє на засадах само­врядування і господарської самостійності, має відокремлене май­но, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднан­ня заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та кому­нальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, всту­пних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється відповідно до вимог ст. 58 ГКУ (державна реєстрація суб'єктів господарю­вання).

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Згідно зі ст. 279 ГКУ товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публіч­ного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринко­вих) цін.

Права і обов'язки товарної біржі

Товарна біржа має право:

•    встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язко­ві для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та бір­жового арбітражу;

•    встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

•    встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

•    створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

•    засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торго­вельних угодах;

•    розробляти з урахуванням державних стандартів власні стан­дарти і типові контракти;

•    укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

•    видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;

•    вирішувати інші передбачені законом питання.

Згідно зі ст. 280 ГКУ товарна біржа зобов'язана:

•    створювати умови для біржової торгівлі;

•    регулювати біржові операції;

•    регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

•    надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформа­ційні та інші послуги;

•    забезпечувати збирання, обробку і розповсюдження інформа­ції, що стосується кон'юнктури ринку.

У ст. 281 ГКУ встановлюється, що правила біржової торгів­лі розробляються відповідно до законодавства і є основним доку­ментом, який регламентує порядок здійснення біржових опера­цій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих пи­тань. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними збо­рами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Біржовими є торги, що публічно і гласно проводяться в тор­говельних залах біржі за участю членів біржі за товарами, допу­щеними до реалізації на біржі в порядку, встановленому прави­лами біржової торгівлі.

Біржові операції можуть здійснювати тільки члени біржі або брокери — громадяни, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони пред­ставляють, щодо здійснення біржових операцій.

Припинення товарної біржі відбувається за рішенням загаль­них зборів членів біржі, а також за рішенням суду у випадках, передбачених законом (ст. 282 ГКУ).