19.3. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання

Згідно зі ст. 141 ГКУ до державного майна у сфері господа­рювання належать цілісні майнові комплекси державних під­приємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності та передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для викори­стання його в господарській діяльності. Держава через уповно­важені органи державної влади здійснює також права власника щодо об'єктів права власності українського народу, зазначених у ч. 1 ст. 148 ГКУ.

Відповідно до закону управління об'єктами державної влас­ності здійснюють Кабінет Міністрів України і за його уповнова­женням центральні та місцеві органи виконавчої влади. У перед­бачених законом випадках управління державним майном здійс­нюють також інші суб'єкти.

Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних тери­торіальних громад (комунальну власність). Передання об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом.

Не можуть бути об'єктами передання з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволя­ється здійснювати виключно державним підприємствам, устано­вам і організаціям.

Види майна, що може перебувати виключно в державній влас­ності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання забороняється, а також додаткові обмеження щодо розпоряджен­ня окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються за­коном.

19.4. Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання

Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фі­нансових результатів його господарської діяльності, що визна­чається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта гос­подарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господа­рювання визначається законодавством. Для цілей оподаткуван­ня законом може встановлюватися спеціальний порядок визна­чення доходу як об'єкта оподаткування.

Порядок використання прибутку суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган від­повідно до законодавства та установчих документів. Порядок використання прибутку державних підприємств встановлюється відповідно до закону.

Держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямків та обсягів використання прибутку через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону (ст. 142 ГКУ).

19.5. Підстави виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання

Майнові права і обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:

•    з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбаче­них законом, але таких, що йому не суперечать;

•    з актів органів державної влади та органів місцевого самовря­дування, їх посадових осіб у випадках, передбачених зако­ном;

•    внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборо­нених законом;

•    внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збе­реження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;

•    внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господар­ської діяльності;

•    з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення май­нових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом. Зазначений перелік регламентова­ний ст. 144 ГКУ.

Відповідно до ст. 145 ГКУ майновий стан суб'єкта господа­рювання визначається сукупністю належних йому майнових прав і зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Правовий режим майна суб'єкта господарювання змінюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений ГКУ та прийнятими відповідно до нього законами, крім випад­ків, якщо така зміна забороняється законом.

Правовий режим майна суб'єкта господарювання, засновано­го на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підпри­ємства відповідно до закону або здавання цілісного майнового комплексу підприємства чи комплексу його структурного підроз­ділу в оренду.

Законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб'єкта господарювання.

Суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтер­ського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаче­ними законодавством, здійснювати інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та установчих документів суб'єктів господарювання.

19.6. Приватизація державних та комунальних підприємств

Майно єдиного цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими комплексами і виокремлюються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного будів­ництва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів господарювання, можуть бути відчужені на ко­ристь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону.

Приватизація державних (комунальних) підприємств здійс­нюється не інакше як на виконання державної програми прива­тизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

Державні (комунальні) підприємства чи їх майно приватизу­ються в такі способи:

•    шляхом купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкурен­цію покупців;

•    шляхом викупу цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства, зданого в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом;

•    шляхом викупу майна державного (комунального) підприєм­ства в інших передбачених законом випадках.

Загальна дозвільна норма, яка регламентується ст. 146 ГКУ, полягає в тому, що кожний громадянин України має право на придбання державного майна у процесі приватизації в порядку, встановленому законом. Загальні умови і порядок здійснення приватизації державних (комунальних) підприємств або їх май­на визначаються законом. В окремих галузях народного госпо­дарства законом можуть бути визначені особливості приватиза­ції майна державних підприємств. У процесі приватизації держа­вного (комунального) підприємства права працівників підприєм­ства, що приватизується, гарантуються законом.