Припинення діяльності суб'єкта господарювання відповідно до Господарського кодексу України

Припинення юридичної особи відповідно до Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.   59  ГКУ при­пинення діяльності суб'єкта госпо­дарювання  здійснюється  шляхом його реорганізації (злиття,  приєд­нання,  поділу,  виокремлення,  пе­ретворення) або ліквідації за рішен­ням власника (власників) чи упов­новажених ним (ними)  органів,   а також  інших  осіб —  засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а в передбачених за­конодавством випадках — за рішен­ням суду.

У разі злиття суб'єктів господа­рювання всі майнові права та обо­в'язки коленого з них переходять до суб'єкта господарювання, утво­реного внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кіль­кох суб'єктів господарювання до ін­шого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних су­б'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господа­рювання всі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних ча­стках до коленого з нових суб'єктів господарювання, утворених внас­лідок поділу.

У разі виокремлення одного або кількох нових  суб'єктів господарю­вання до коленого з них переходять за роздільним актом (балансом) у від­повідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного су­б'єкта господарювання на інший до новоутвореного суб'єкта господарю­вання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання лікві­дується:

•   з ініціативи осіб;

•   у зв'язку із спливом строку,  на який він створювався,  або в разі досягнення мети його створення;

•   у разі визнання його в установ­леному порядку банкрутом,  крім випадків,  передбачених законом;

•   у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбаче­них законом.

Скасування державної реєстра­ції  позбавляє  суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з дер­жавного реєстру. Суб'єкт господа­рювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєст­ру запису про припинення його діяль­ності. Такий запис вноситься піс­ля затвердження ліквідаційного ба­лансу відповідно до вимог ГКУ

Відповідно до ст. 104 ЦКУ юри­дична особа припиняється в резуль­таті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридич­ним особам — правонаступникам у результаті злиття,  приєднання,  по­ділу,  виокремлення,  перетворення або ліквідації. Юридична особа є такою, що при­пинилась, з дня внесення її до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи у процесі відновлення її плато­спроможності або банкрутства вста­новлюється законом. У ст. 106 ЦКУ регламентовано, що злиття, приєд­нання, поділ, виокремлення та пе­ретворення юридичної особи здійсню­ються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, упов­новаженого на це установчими до­кументами, а в передбачених зако­ном випадках — за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбаче­но одержання згоди відповідних ор­ганів державної влади на припинен­ня юридичної особи шляхом злит­тя або приєднання.

Відповідно ст. 107 ЦКУ креди­тор юридичної особи, що припиня­ється, може вимагати від неї припи­нення або дострокового виконання зобов'язання. Після спливу строку для пред'явлення вимог кредитора­ми та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передаваль­ний акт (у разі злиття, приєднання чи перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які повинні містити положення про правонаступ-ництво щодо всіх зобов'язань юри­дичної особи, що припиняються, стосовно всіх її кредиторів та борж­ників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

рацію,  за місцем державної реєст­рації юридичної особи, що припи­няється,  а також до органу, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юри­дичної особи правонаступника.