§ 3. Передумови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт

Створення об'єкта капітального будівництва має кілька етапів. Пе­ред тим як розпочати будівництво, слід виконати підготовчі роботи, до яких належать:

підготовка вихідних даних на проектування;

розроблення та узгодження проекту;

виконання робочої документації для будівництва тощо.

Вихідні дані на проектування складаються на підставі затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунк­тів, а також відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. До вихідних даних належать: 1) архітектур­но-планувальне завдання — документ, який містить комплекс місто­будівних та архітектурних вимог проектування і будівництва об'єкта і надається органами містобудування та архітектури на вимогу замовни­ка; 2) завдання на проектування — документ, у якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури (будівництва), його основ­них параметрів, вартості та організації його будівництва і який скла­дається відповідно до архітектурно-планувального завдання, технічних умов; 3) технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будів­ництва (надаються відповідними підприємствами, установами та ор­ганізаціями на вимогу заявника)¹.

Технічні умови — це комплекс умов та вимог до інженерного забез­печення об'єкта архітектури (будівництва), які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло, енерго-, газопостачання, телефонізації, пожежної безпеки, а та­кож особливих умов із зазначенням їх місця приєднання до відповідних інженерних мереж.

Виконання технічних умов є обов'язковим для всіх замовників, про­ектувальників та будівельників².

Однією з передумов або підготовчим етапом капітального будів­ництва є розроблення, узгодження та виконання робочої документації для будівництва, що, як правило, здійснюється за договором підряду на про­ведення проектних та досліджувальних робіт. За цим договором підряд­ник зобов'язується розробити за завданням замовника обумовлені дого­вором проектні роботи та (або) виконати досліджувальні роботи, а замов­ник зобов'язується передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, прийняти роботу й оплатити її (це положення випливає зі змісту статей 324 ГК України та статей 887, 888 ЦКУкраїни).

Проект об'єкта капітального будівництва (архітектури) розробляється під керівництвом або за обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат і під час будівництва здійснює авторський нагляд відповідно до законодавства та договору із замовником³.

Договір на виконання досліджувальних робіт може бути самостій­ним договором. Його предметом є, по-перше, дослідження ґрунту, підземних вод (проведення інженерно-геологічних робіт), по-друге, проведення геодезичних робіт (зйомка на місці майбутнього будів­ництва). Ці дослідження полягають у вивченні топографічних і гео­логічних умов місця забудови — рельєфу місцевості і характеру ґрунту гідрологічних і метеорологічних особливостей цієї місцевості. Досліджу-вальні роботи мають важливе значення. Недбале або неповне їх вико­нання може призвести до необхідності додаткових витрат.

Розробка проектної документації — це складання проекту будови і робочої документації, а також зведеного кошторису. Складання проек­ту має на меті виявити і встановити основні проектні рішення, які за­безпечували б можливість ефективного використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів як у будівництві, так і в процесі експлуа­тації об'єкта, що проектується, а також визначити його основні техніко-економічні показники.

При розробці робочої документації уточнюються і деталізуються передбачені проектом рішення тією мірою, якою це необхідно для здійснення будівельно-монтажних робіт.

Перед затвердженням проекту у випадках, зазначених Кабінетом Міністрів України, проводиться його експертиза чи відповідна ком­плексна експертиза (ч. 3 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність»).

Відповідно до пп. З, 4 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний «надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором», а також «брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторис­ної документації з уповноваженими органами державної влади та орга­нами місцевого самоврядування».

Робоча документація для будівництва об'єкта виконується відпо­відно до державних стандартів, норм і правил на підставі затверджено­го проекту. Підрядна організація повинна передати замовнику технічну документацію та результати пошукових робіт.

Підрядник за договором на виконання проектних та досліджу­вальних робіт несе відповідальність за неналежне складання техніч­ної документації та виконання досліджувальних робіт, включаючи не­доліки, виявлені в ході будівництва, а також в процесі експлуатації об'єкта, спорудженого на основі технічної документації та досліджу­вальних робіт.

У свою чергу, замовник повинен внести плату за виконані роботи, використовувати технічну документацію, отриману від підрядника, а в разі зміни вихідних даних для проведення проектних та досліджуваль­них робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника, відшко­дувати йому додаткові витрати.

§ 4. Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві

Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві визначають такі нормативні акти, як Закон України «Про архітектурну діяльність» (в ст. 32 якого мовиться, що порушення зако­нодавства про архітектурну діяльність тягне дисциплінарну, адміністра­тивну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із за­конами України); ЦК і ГК України; Правила про договори підряду на капітальне будівництво¹, Закон України від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (кон­тракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів»² (який містить правові засади відповідальності за порушення у сфері будівництва, що здійснюється за рахунок державних коштів і спрямований на посилен­ня договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання державних коштів) та ін.

До суб'єктів господарських відносин у галузі капітального будів­ництва в разі вчинення ними певних правопорушень ст. 322 ГК України передбачає відповідальність у вигляді: відшкодування збитків і штраф­них санкцій. У ній сказано: «За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сто­рона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збит­ки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її май­на, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Недоліки, виявлені при прий­нятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. Уразі порушення строків усунення не­доліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором».

Важливе значення має позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ч. 3 ст. 322 ГК України), яка визначається з дня прийняття роботи за­мовником і становить:

один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття робо­ти, — два роки;

три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття ро­боти, — десять років;

тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

Відповідальність за порушення умов договору підряду на капіталь­не будівництво об'єкта, що здійснюється за рахунок коштів Державно­го бюджету України, республіканського бюджету Автономної Рес­публіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, передбачена Законом від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів». Він визначає, що майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустой­ки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкоджен­ня майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пе­нею), з винної сторони (ст. 3).

Так, у разі порушення з вини підрядника строків завершення вико­нання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів), передбачених договором, підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт (ст. 4). За порушення з вини замовника строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи він сплачує підряднику за кожний день прострочен­ня неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми прострочено­го платежу. Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом тридцяти календарних днів після закінчення встановленого строку пла­тежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніше десяти календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на дев'яносто календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням до­говору в частині, не покритій неустойкою (пенею) (ст. 5).