§ 2. Умови і порядок випуску та придбання цінних паперів суб'єктами господарювання

Особливості випуску цінних паперів в Україні залежно від форми випуску, крім перелічених вище нормативних актів, які характеризують сутність тих чи інших цінних паперів, встановлюються Законом України від 10 грудня 1997 року «Про Національну депозитарну систему та особ­ливості електронного обігу цінних паперів в Україні»⁴. Цінні папери можуть випускатися в документарній та бездокументарній формах. Форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів.

Випуск цінних паперів у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі емітент оформляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій.

Іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умо­вами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються новому власнику шляхом повного індосаменту. У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності пе­реходить до нового власника з моменту їх зарахування на його рахунок.

Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника також з моменту їх зарахування на рахунок останнього.

Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі — виписка з рахунку в цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надава­ти власнику цінних паперів.

Акції випускаються відкритими і закритими акціонерними товари­ствами.

Акції відкритого акціонерного товариства випускаються шляхом відкритої підписки при створенні акціонерного товариства та в інших, передбачених законом, випадках на підставі статей 29—36 Закону Укра­їни «Про господарські товариства», статей 6, 7 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».

Реєстрація випуску акцій та інформація про їх емісію відкритими акціонерними товариствами здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами, відповідно до повноважень, встановлених рішеннями цієї Комісії згідно з «Поло­женням про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про емісію акцій (07-01/98)», затвердженим у чинній редакції рішенням комісії № 18 від 9 лютого 2001 року¹.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку або тери­торіальні управління Комісії відповідно до повноважень здійснюють реєстрацію випусків акцій на підставі розподілу компетенції залежно від емітентів або умов випуску у відповідності з рішенням цієї Комісії «Про передачу повноважень з реєстрації випусків акцій до територіальних управлінь Комісії» № 149 від 29 вересня 2000 року².

Після реєстрації випуску цінних паперів емітенту видається сві­доцтво, яке є підставою для друкування бланків сертифікатів цінних па­перів, якщо цінні папери випускаються в документарній формі. У разі, коли цінні папери випускаються в бездокументарній формі, свідоцтво є підставою для оформлення глобального сертифікату до депозитарію. Реєстрація інформації про емісію цінних паперів є підставою для оформ­лення тимчасового глобального сертифіката до депозитарію.

Випуск акцій закритих акціонерних товариств регулюється «Поло­женням про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств», затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 167 від 11 червня 2002 року¹. У зв'язку з тим, що при створенні закритого акціонерного товариства всі акції розподіля­ються між засновниками, випуск акцій здійснюється без попередньої реєстрації та публікації інформації про випуск акцій, як це відбувається при випуску акцій відритих акціонерних товариств.

Емісія та обіг цінних паперів інститутів спільного інвестування, в тому числі інвестиційних сертифікатів, регулюються законодавством України з урахуванням особливостей, встановлених статтями 38—47 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та кор­поративні інвестиційні фонди)», «Положенням про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового (венчурного, недивер-сифікованого) інвестиційного фонду при їх приватному розміщенні», затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондо­вого ринку № 9 від 8 січня 2002 року², «Положенням про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційно­го фонду при їх розміщенні шляхом прилюдної пропозиції», затвердже­ним рішенням цієї Комісії № 10 від 8 січня 2002 року³.

Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає виключно компанія з управління активами, яка створила пайовий інвестиційний фонд. Пайовий інвестиційний фонд повинен бути зареєстрований у Єдино­му державному реєстрі інститутів спільного інвестування.

Після реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів компанії з управ­ління активами видається свідоцтво про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів, яке є підставою для друкування бланків інвестиційних сер­тифікатів (при документарній формі випуску) або оформлення в депози­тарії глобального сертифіката (при бездокументарній формі випуску).

Розміщення та викуп інвестиційних сертифікатів здійснюється ком­панією з управління активами безпосередньо або через торговців цінни­ми паперами інститутів спільного інвестування, з якими компанія з управління активами уклала відповідні договори.

Порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик визначається на підставі Закону України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самовря­дування в Україні»⁴, Указу Президента України від 18 червня 1998 року № 655/98 «Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що провадяться органами місцевого самоврядування»⁵. Чинними є також Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 207¹, Положення про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондово­го ринку № 414 від 7 жовтня 2003 року².

Порядок випуску, розміщення, обігу, погашення облігацій підпри­ємств визначається «Положенням про порядок випуску облігацій підприємств», затвердженим рішенням Державної комісії з цінних па­перів та фондового ринку № 322 від 17 липня 2003 року³.

Облігації підприємств можуть випускатися іменними і на пред'яв­ника, процентними і безпроцентними (цільовими або дисконтними), такими, що вільно обертаються, або з обмеженим колом обігу, звичай­ним та з додатковим забезпеченням.

Облігації на пред'явника можуть пропонуватися виключно для відкритого продажу.

Вимоги до документарної форми сертифікатів акцій та облігацій вста­новлені «Положенням про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випу­щених у документарній формі», затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 95 від 31 липня 1998 року⁴.

Обіг ощадних сертифікатів регулюється статтями 18—20 Закону Укра­їни «Про цінні папери і фондову біржу», іншими статтями цього Закону.

Порядок емісії та обігу ощадних сертифікатів регламентується «По­ложенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозит­них) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженим по­становою Національного банку України № 516 від 3 грудня 2003 року⁵.

Ощадні (депозитні) сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі. Вони можуть випускатися процентними, ку­понними або безкупонними, можуть бути номіновані як у національній, так і в іноземній валюті.

Емітентами ощадних (депозитних) сертифікатів можуть бути лише банки — юридичні особи.

Основні положення щодо обігу векселів визначені Законом України «Про обіг векселів в Україні».

Зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими век­селями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також установи та організації, які фінансуються за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим чи місцевих бюджетів, зобов'язу­ються та набувають права за переказними і простими векселями лише у випадках і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в без­готівковій формі.

Векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у поряд­ку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Платіж за втраченим векселем може бути здійснений за умови вста­новлення права власності на нього в порядку, визначеному законом.

Особливості здійснення банками операцій з векселями врегульовано в «Положенні про порядок здійснення операцій з векселями в націо­нальній валюті на території України», затвердженому постановою Прав­ління Національного банку України № 508 від 16 грудня 2002 року¹.

Обіг іпотечних сертифікатів. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», останні підлягають вільному обігу в Національній депозитарній системі України. Договір про обслуговування емісії іпотеч­них сертифікатів повинен відповідати Типовому договору про обслугову­вання емісії цінних паперів, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 1998 року № 87².

Емісія іпотечних сертифікатів здійснюється на підставі статей 16— 22 Закону України від 19 червня 2003 року «Про іпотечне кредитуван­ня, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифіка­ти»³, і передбачає такі особливості:

емітент може прийняти рішення про випуск сертифікатів після отримання відповідного дозволу на здійснення емісії сертифікатів;

інформація про випуск сертифікатів, а також випуск сертифікатів підлягають реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

§ 3. Державне регулювання ринку цінних паперів

Державне регулювання ринку цінних паперів полягає в здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагля­ду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживан­ням і порушенням у цій сфері (ст. 1 Закону України «Про державне ре­гулювання ринку цінних паперів в Україні»).

Воно здійснюється у формах, передбачених ст. 3 зазначеного Закону:

прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників рин­ку цінних паперів;

регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;

видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

заборона та зупинення на певний термін (до одного року) про­фесійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціаль­ного дозволу (ліцензії) на цю діяльність та притягнення до відповідаль­ності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про ви­пуск (емісію) цінних паперів;

контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриман­ням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних па­перів, контролюючим органам;

проведення інших заходів щодо державного регулювання і контро­лю за випуском та обігом цінних паперів.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи контролюють діяльність учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. З метою коорди­нації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада.

За порушення законодавства, що регулює ринок цінних паперів, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», накладає на юридичних осіб штрафи.

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.