§ 3. Рішення суду про відновлення втраченого судового провадження

Відповідно до ч. 1 ст. 408 ЦПК розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження на підставі зібраних і перевірених матеріалів закінчується ухваленням рішення про відновлення втраче­ного провадження повністю або в частині. Як справедливо зазначало­ся в коментарі до ЦПК 1963 р., необхідність у поновленні всіх матері­алів втраченого судового провадження виникає досить рідко. Тому за звичаєм поновлюється частина провадження за розсудом суду першої або апеляційної інстанції, тобто основні судові документи (рішення, ухвали суду першої або апеляційної інстанції)^[11].

Судові рішення поновлюються з урахуванням внесених до них змін судами апеляційної чи касаційної інстанції. Якщо в будь-якій судовій інстанції мали місце ухвалення додаткового рішення (ст. 220 ЦПК), постановлення ухвали про виправлення описок та арифметичних по­милок у судовому рішенні (ст. 219 ЦПК) та про роз’ яснення рішення (ст. 221 ЦПК), то такі судові рішення також підлягають поновленню відповідним судом.

При вирішенні питання про поновлення втраченого судового про­вадження суд не повинен робити висновків щодо правильності твер­джень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог за­явника по суті раніше пред’явленого позову за втраченим судовим провадженням.

Якщо зібраних судом матеріалів достатньо для точного поновлен­ня судового рішення, пов’ язаного із втраченим судовим провадженням, то рішення або ухвала суду про закриття провадження, якщо вона при­ймалась судом по справі, підлягає поновленню обов’язково.

Частина друга ст. 408 ЦПК передбачає особливості мотивувальної частини рішення суду про задоволення заяви про відновлення прова­дження. Зокрема, у мотивувальній частині рішення суду про віднов­лення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наво­дяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

Що стосується змісту вступної та описової частин рішення, то воно, за загальним правилом, повинно відповідати вимогам ст. 215 ЦПК.

За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз’ яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за на­явності необхідних документів (ч. 3 ст. 408 ЦПК). Постановляючи ухвалу про закриття провадження з розгляду заяви, суд тим самим від­мовляє в поновленні втраченого судового провадження.

Слід зазначити, що в Додатку № 3 ЦПК 1963 р., на наш погляд, була більш вдалою позиція законодавця, оскільки у цьому випадку суд за­лишав заяву без розгляду, а це надавало заявникові можливість нового звернення до суду з позовом (заявою по справах окремого проваджен­ня) про захист своїх прав чи інтересів, або з такою самою заявою у разі, коли буде виявлено додаткові матеріали і можна буде довести обста­вини, які дозволять відновити втрачене судове провадження. Така позиція законодавця відповідала загальним правилам цивільного су­дочинства.

Вважаємо, що рішення суду про відновлення втраченого судового провадження, а також ухвала про відмову в поновленні втраченого судового провадження (п. 29 ч. 1 ст. 293 ЦПК) можуть бути оскаржені в загальному порядку, передбаченому цивільним процесуальним за­конодавством.

Для вирішення питання про відновлення втраченого судового про­вадження строк його зберігання не має значення. Відповідно до ч. 4 ст. 408 ЦПК заявник може звернутися до суду із заявою про відновлен­ня втраченого судового провадження у будь-який час, але до закінчен­ня строку пред’явлення виконавчих документів до виконання, якщо такий строк судом не поновлено.

Взагалі строк зберігання судових справ визначається залежно від категорії цивільної справи від 3 до 75 років, на підставі Переліку су­дових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазна­ченням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 11.02.2010 р. № 22.

За загальним правилом, заявники у справах про відновлення втра­ченого судового провадження звільняються від сплати судового збору, а також не несуть інші витрати, пов’язані з розглядом судової справи, тобто ці витрати відносять за рахунок держави (ст. 409 ЦПК).

Виняток із цього правила становлять випадки, коли заявники звер­таються до суду із завідомо неправдивою заявою, наприклад, якщо заявникові на момент звернення до суду було відомо про те, що судове провадження фактично не втрачено. За таких умов судові витрати від­шкодовуються заявником. Відповідно до п. 4 ст. 215 ЦПК про стягнен­ня судових витрат повинно бути вказано в резолютивній частині рі­шення про відмову в поновленні втраченого судового провадження. Однак при цьому суд повинен установити, що заявник навмисно надає суду неправдиву інформацію та усвідомлює це. Якщо такі обставини будуть встановлені, суд не закриває ухвалою розгляд заяви, а своїм рішенням відмовляє у задоволенні заяви про відновлення втраченого судового провадження.

^[1] Рішення Верховного Суду України. 2003 [Текст]. Щорічник. - К. : Верхов. Суд України, 2004. - С. 54.

^[2] Штефан, О. Порядок відновлення втраченого судового провадження [Текст] / О. Штефан // Юрид. Україна. - 2005. - № 5. - С. 74.

^[3] http://

^[4] Луспеник, Д. Д. Настільна книга професійного судді при розгляді цивільних справ (складання судових процесуальних документів за новим ЦПК України) [Текст] / Д. Д. Луспеник. - X. : Харків юрид., 2005. - С. 534.

^[5] Там само. - С. 536.

^[6] Див.: Тертишніков, В. І. Цивільний процесуальний кодекс України [Текст] : Науково-практичний коментар / В. І. Тертишніков. - Вид. 5-те, перероб. та допов. - Х. : ФІНН, 2010. - С. 482.

^[7] Цивільний процесуальний кодекс України [Текст] : Науково-практичний комен­тар : в 2 т. Т. 2 / за ред. д-ра юрид. наук С. Я. Фурси. - К., 2006. - С. 94-97.

^[8] Справа № 2-13/2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/10425679

^[9] Див.: Цивільний процесуальний кодекс України [Текст]: Науково-практичний коментар / за ред. В. В. Комарова. - Х. : Одіссей, 2001. - С. 418-419.

^[10] Бюлетень законодавства і юридичної практики України [Текст]. - 1995. - № 3 // Практика судів України в цивільних справах. Ч. 2. - К. : Юрінком, 1995. - С. 280-282.

^[11] Див.: Штефан О. Порядок відновлення втраченого судового провадження [Текст] /О. Штефан // Юрид. Україна. - 2005. - № 5. - С. 74.

Питання для самоконтролю

1. Якою є природа відновлення втраченого судового проваджен­ня?
2. Що служить підставами для відновлення втраченого судо­вого провадження?
3. Які вимоги ставляться до заяви про відновлення втраченого судового провадження?
4. Яким є порядок відкриття та розгляду справи про відновлен­ня втраченого судового провадження?
5. Якою є юридична сила рішення суду у справі про відновлен­ня втраченого судового провадження?