§ 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі

За загальним правилом цивільного судочинства судове засідання із розгляду цивільних справ повинно закінчуватися ухваленням судо­вого рішення, в якому суд повинен дати відповідь на заявлені вимоги позивача і заперечення відповідача.

Однак у практиці розгляду і вирішення цивільних справ виникає чимало випадків, коли при розгляді справи по суті виявляються такі обставини, які відповідно до вимог закону не дають можливості суду ухвалити по справі рішення, а тягнуть за собою різні ускладнення про­цесу. Одними із таких ускладнень можуть бути відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді.

Метою відкладення розгляду справи або перерви в її розгляді є за­безпечення умов для розгляду і вирішення її по суті. Підставами таких процесуальних дій можуть служити обставини, що перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, однак вони можуть бути усунені судом або особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання.

Підстави відкладення розгляду справи визначені цивільним про­цесуальним законом (статті 169, 170 ЦПК), і перелік їх є вичерпним. Аналіз процесуальних норм, які передбачають підстави відкладення розгляду справи, дозволяє зробити висновок про те, що ці підстави можуть мати обов’ язковий чи факультативний характер. Суд зобов’язаний відкласти розгляд справи у разі: неявки в судове засідан­ня однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у спра­ві, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які бе­руть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або не­повідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності; неможливості розгляду справи у зв’язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучен­ня до участі у справі інших осіб.

Суд може відкласти розгляд справи, якщо: визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала осо­бисті пояснення; не з’ явився представник у судове засідання без поваж­них причин або не повідомив суд про причини неявки, а сторона заяви­ла обґрунтоване обставинами справи клопотання про відкладення роз­гляду справи; сторона залишить зал судового засідання; в судове засі­дання не з’ явився свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.

За наявності факультативних підстав вжиття такої процесуальної дії, як відкладення розгляду справи, залежить від судового розсуду з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі.

Суд відкладає розгляд справи у межах строків розгляду справи, зазначених ст. 157 ЦПК (ст. 169 ЦПК).

Оголосити перерву в розгляді справи суд може у разі неможливос­ті продовження розгляду справи у зв’язку з необхідністю надання нових доказів. У даному випадку перерва оголошується на час, необ­хідний для надання цих доказів. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 162 ЦПК суд оголошує перерву в розгляді цивільної справи для вирішення питання про притягнення особи до відповідальності за прояв непо­ваги до суду. Суд також оголошує перерву з метою заміни видаленого із залу судового засідання перекладача (ч. 2 ст. 92 ЦПК).

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її роз­гляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Тих учасників цивільного процесу, які не з’явилися або яких суд залучає вперше до участі в про­цесі, викликають у судове засідання на призначений день.

У разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді суд на прохання особи, яка є учасникам цивільного процесу, вручає їй судову повістку безпосередньо в суді.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку. У разі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залу­чено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання (ст. 191 ЦПК).

Зупинення провадження у справі — це перерва в судовому роз­гляді на невизначений строк у випадках, прямо вказаних у законі. Зу­пинення провадження у справі викликається обставинами, які пере­шкоджають розгляду справи по суті, але не можуть бути усунуті ні судом, ні сторонами, тобто вони не залежать від їх волі.

Зупинення провадження в справі істотно відрізняється від відкла­дення розгляду справи та перерви в її розгляді. Розгляд справи відкла­дається для вчинення судом або сторонами певних процесуальний дій. Із зупиненням провадження у справі припиняється вчинення будь-яких процесуальних дій по даній справі, за незначними винятками (напри­клад, дій по забезпеченню доказів). Якщо при відкладенні розгляду справи суд обов’язково вказує день і час нового розгляду справи, то при зупиненні провадження такого строку не вказується. Поновлення провадження можливе лише при настанні умов, які передбачені зако­ном. Відрізняються ці інститути і за своїми наслідками. Якщо відкла­дення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді не впливає на перебіг строків позовної давності, то з моменту зупинення прова­дження у справі зупиняється і перебіг строку позовної давності.

Процесуальне законодавство передбачає два види зупинення про­вадження в справі: обов’ язкове — за наявності однієї з підстав, перед­бачених законом, і факультативне — на розсуд суду, але також за на­явності підстав, вказаних у законі.

Відповідно до ст. 201 ЦПК суд зобов’язаний зупинити проваджен­ня у справі у таких випадках: смерті або оголошення в установленому законом порядку фізичної особи померлою, яка була стороною у спра­ві, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; злит­тя, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була сто­роною у справі; перебування позивача або відповідача у складі Зброй­них Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан; неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адмі­ністративного судочинства; для призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи; звернення із судовим дору­ченням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Стаття 218 ЦПК передбачає факультативні підстави для зупинення провадження по справі, коли суд вирішує це питання залежно від кон­кретних обставин справи. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання, якщо сторона веде свою справу особисто, без залучення представника; за­хворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виклю­чає можливість явки до суду протягом тривалого часу, якщо сторона веде свою справу особисто, без залучення представника; перебування сторони у тривалому службовому відрядженні, якщо сторона веде свою справу особисто, без залучення представника; розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; призначення судом експертизи; направлення судового доручення щодо збирання доказів в разі необхідності за межами територіальної підсудності суду, який розглядає справу.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскар­жена.

Перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає. Провадження у справі віднов­люється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупи­нення. Після відновлення провадження суд викликає сторін та інших осіб, які беруть участь у справі на загальних підставах (ст. 204 ЦПК).