§ 2. Державне регулювання відносин щодо забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції

Загальне   державне   регулювання   якості   та   безпеки   сільськогос­подарської   продукції   здійснюють   Кабінет   Міністрів   України,   Рада міністрів Автономної   Республіки   Крим та  центральні  органи  вико­навчої  влади   областей,   районів,   міст   Києва та  Севастополя.

Органами із спеціальною компетенцією в галузі державного регу­лювання якості та безпеки сільськогосподарської продукції під час її виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення є уповноважені центральні органи виконав­чої влади в галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів, стан­дартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, ка­рантину рослин, їхні органи в Автономній Республіці Крим, облас­тях,  районах,   містах  Києві та Севастополі у межах їхньої компетенції.

Зокрема, у складі Міністерства аграрної політики України фун­кціонує Державна інспекція з контролю якості сільськогосподар­ської продукції та моніторингу її ринку — урядовий орган держав­ного управління, який діє на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1429. Вона здійснює контроль якості сільськогосподарської продукції та сировини під час їх ви­робництва, збереження та реалізації, у тому числі при проведенні експортно-імпортних операцій. До її компетенції належить також здійснення моніторингу стану кількісного та якісного зберігання зерна і продуктів його переробки, бобових та олійних культур і си­ровини,   а також ринку  зернових  культур.

Функціями       державного   регулювання     якості     та      безпеки      сільськогос­подарської     продукції     є:

—   державне   нормування   показників якості та безпеки харчових продуктів,   продовольчої   сировини   і   супутніх   матеріалів;

— державна  реєстрація   спеціальних   харчових   продуктів;

— державна реєстрація   нормативних документів  на харчові  про­дукти,   продовольчу   сировину  і   супутні   матеріали;

— декларування   відповідності  харчових   продуктів,    продовольчої сировини  та   супутніх   матеріалів;

— сертифікація  харчових продуктів,   продовольчої сировини  і супутніх матеріалів,   запровадження систем контролю якості та безпе­ки  виробництва цих  продуктів,   сировини,   матеріалів;

— встановлення та додержання  порядку ввезення  в Україну хар­чових   дуктів,   продовольчої  сировини   і   супутніх  матеріалівп

— здійснення  контролю   за додержанням   порядку  ввезення хар­чових  продуктів,   продовольчої   сировини   і   супутніх  матеріалів.

Державне нормування показників якості та безпеки харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів провадиться встановленням норм цих показників у нормативно-правових актах, стандартах та інших нормативних документах на продукцію. Цю функцію здійсню є Міністерство охорони здоров'я України, затвер­джуючи санітарні норми або розробляючи технічні регламенти на продовольчу продукцію. Так, згідно зі ст. 18 Закону України від 2 березня 1995 р. "Про пестициди і агрохімікати" , сільськогоспо­дарська  сировина й  харчові продукти рослинного   і тваринного  походження, під час виробництва, зберігання і транспортування яких застосовувалися пестициди і агрохімікати, мають відповідати сані­тарно-гігієнічним вимогам, що підтверджуються сертифікатом від­повідності. Рішення про порядок використання сільськогосподар­ської сировини і харчових продуктів, які не відповідають санітар­но-гігієнічним вимогам, приймають органи Державного санітарно­го нагляду і державної ветеринарної медицини. Методики вимірювань показників безпеки харчових продуктів, продовольчої сирови­ни та супутніх матеріалів, а також засоби випробувань і вимірю­вальна техніка мають бути атестовані в установленому законодавс­твом   порядку.

Державна     реєстрація       спеціальних    харчових      продуктів здійснюєть­ся      веденням  Державного   реєстру   спеціальних  харчових   продуктів та  реєстру   висновків  державної   санітарно-епідеміологічної   експер­тизи   на   продовольчу   продукцію.   Державній   реєстрації   підлягають усі   спеціальні   та   нові   харчові   продукти.    Виробник  або   постачаль­ник  цих   продуктів   зобов'язаний   отримати   висновок державної   са­нітарно-еп ід є міологічної   експертизи  до   введення   в   обіг   харчового продукту,   продовольчої   сировини   та   супутніх   матеріалів.    Порядок здійснення   державної   реєстрації    спеціальних   харчових    продуктів, ведення    реєстру    висновків    державної    санітарно-епідеміологічної експертизи  та   надання   наявної   в  Державному  реєстрі   спеціальних харчових продуктів та реєстрі  висновків державної санітарно-епіде­міологічної   експертизи   інформації,   а також  оплати   витрат  на  про­ведення   зазначених  робіт   і   надання   послуг установлюються   Кабі­нетом   Міністрів   України.

державної     реєстрації      нормативних      документів      на      харчові     продук­ти,      продовольчу    сировину    і    супутні   матеріали здійснюється     в     уста-новленому порядку Державним  комітетом України  з   питань техніч­ного    регулювання    та    споживчої    політики   .    Держспоживстандарт визначає   порядок державної  реєстрації   нормативних документів   на виробництво харчових  продуктів,   продовольчої   сировини  і  супутніх матеріалів,    а  також   забезпечує   систематичну   публікацію   в   засобах масової  інформації реєстрів  зареєстрованих  в  Україні   нормативних документів   і   формування   національного   фонду  нормативних доку­ментів   .

Чинне законодавство забороняє використання та державну ре­єстрацію нормативних документів на харчові продукти, продоволь­чу сировину й супутні матеріали без установлення в них показни­ків безпеки. Для державної реєстрації нормативних документів ви­робник харчового продукту повинен мати технологічну інструкцію або інший документ з описом технологічного процесу виготовлен­ня,   а також перелік продовольчої сировини,   речовин  і  супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі виготовлення, із зазначенням даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті. Рецеп­тура  є   власністю   виробника.

Підтвердження відповідності харчових продуктів, продовольчої си­ровини, супутніх матеріалів та технологічного обладнання для їх ви­робництва здійснюється шляхом декларування такої відповідності або сертифікації. Сертифікації підлягає також система їх вироб­нтівта _н

У разі сертифікації харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали підлягають випробуванню на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів у випробувальних лабораторіях, акредитованих у встановленому законодавством порядку. Підтвердження відповід­ності (декларування відповідності та сертифікація) харчових про­дуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів та сертифіка­ція систем якості здійснюються за обов'язковими показниками якості та безпеки, встановленими нормативними документами та нормативно-правовими   актами.

Порядок ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої си­ровини і супутніх матеріалів визначається Кабінетом Міністрів Ук­раїни. До продовольчої продукції, що ввозиться на територію Ук­раїни, застосовуються вимоги щодо процедур контролю, експертиз, надання дозволів, встановлення санітарно-епідеміологічних норма­тивів, регламентів, аналогічно тим, що їх застосовують до відповід­ної продукції, виробленої в Україні. Отже, харчові продукти, про­довольча сировина та супутні матеріали, що їх ввозять на терито­рію нашої держави, мають відповідати вимогам безпеки для довкіл­ля, тварин та здоров'я, життя і майна людей, встановленим зако­назамежі       країни.

Продовольча продукція, що ввозиться в Україну і перебуває під митним контролем, але не дістала документального підтвердження якості та  безпеки,   повинна  бути  вивезена  за  межі  країни.

Контроль за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється митною службою України. Митне оформлення для вільного використання на території України імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів дозволяється за наявності: сертифі­ката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності; вис­новку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або свідоц­тва про державну реєстрацію спеціального харчового продукту, або гігієнічного сертифіката на плодоовочеву продукцію; ветеринарно­го свідоцтва на сировину та харчові продукти тваринного поход-ження; карантинного дозволу на харчові продукти і сировину рос­линного походження; маркування харчових продуктів і продоволь­чої  сировини   згідно   з   законодавством  України.

Державне регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх розроблення, виробництва, над­ходження    на    територію    України    в    режимі    імпорту,     зберігання,  транспортування, реалізації, використання, утилізації або знищен­ня складається з державного нагляду і контролю, що здійснюють­ся спеціально уповноваженими центральними органами виконав­чої   влади  та їхніми   органами   на   місцях.