Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Наступним етапом після підготовки справи до розгляду є етап слухання справи. Він розпочинається з оголошення складу колегіального органа або у випадку, коли справа розглядається посадовою особою, то з представлення цієї особи. Стаття 216 встановлює, що адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення за наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - за наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету. Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України. Порядок розгляду справи є однаковим, як при розгляді її посадовою особою, так і при розгляді колегіальним органом. Більш детально порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення уповноваженим органом (посадовою особою) надається у відповідних положеннях.

Так, наприклад, у Положенні про адміністративні комісії визначено, що адміністративні комісії розглядають справи на засіданнях, що проводяться не менше двох разів на місяць. Справи розглядаються відкрито. З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення справи можуть розглядатися у виїзних засіданнях комісії. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді кожної справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією ведеться протокол, в якому зазначаються відомості, які перелічені у ст. 281 КпАП. Справа розглядається у 15 денний строк. Відповідальний секретар адміністративної комісії: 1) заводить на кожний протокол про адміністративне правопорушення окрему справу; 2) здійснює підготовку до розгляду справ про адміністративні правопорушення; 3) вирішує організаційні питання проведення засідань комісії; 4) веде у справах, що розглядаються комісією, протоколи засідань комісії; 5) разом з головою комісії підписує протокол і постанову комісії у справі про адміністративне правопорушення; 6) звертає до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення і контролює їх виконання; 7) веде діловодство комісії, облік розглянутих справ про адміністративні правопорушення, забезпечує схоронність цих справ.

При розгляді справи колегіальним органом голова колегіального органу, а під час його відсутності заступник голови:

1)      керує   роботою   колегіального   органу,   несе   відповідальність   за   виконання покладених на орган завдань;

2)  головує на засіданнях органу;

3)      забезпечує регулярне проведення засідань колегіального органу, визначає коло питань, що підлягають розгляду на черговому засіданні;

4)  вживає заходів щодо підвищення рівня правової культури і правової підготовки членів колегіального органу;

5)      підписує протокол і постанову колегіального органа у справі про адміністративне правопорушення.

Обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення є роз'яснення особам, що беруть участь у справі, їх прав та обов'язків та виконання інших вимог цієї статті. Під час заслуховування справи орган (посадова особа), що розглядає справу повинен з'ясувати обставини, що перелічені у ст. 280 КпАП шляхом ознайомлення з протоколом, матеріалами справи, заслуховування осіб, які беруть участь у справі, дослідження доказів, вирішення клопотань, а також заслуховування висновку прокурора, якщо він теж бере участь у справі.

Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

[У статтю 280 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 1117-ХІвід 16.10.85 p.]

[У статті 280 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІП від 05.04.2001 p.]

Від всебічності і об'єктивності з'ясування усіх обставин у справі залежить прийняття правильного рішення уповноваженим на те органом. При розгляді справи необхідно з'ясувати:

чи було вчинено адміністративне правопорушення. Визначення адміністративного правопорушення надається у ст. 9 КпАП. Діяння повинно містити усі ознаки складу правопорушення, за відсутності хоча б однієї вважається відсутнім склад у цілому. Також правопорушення повинно бути передбачено КпАП;

чи винна ця особа в його вчинені. З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку. Уважно, повно, об'єктивно, всебічно досліджуючи докази у справі, ознайомлюючись із матеріалами справи, орган (посадова особа) вирішує чи є особа винною у вчинені цього правопорушення;

чи підлягає особа відповідальності. Законом передбачені випадки, коли особа, хоча і вчинила адміністративне правопорушення, відповідальності не підлягає. Так відбувається, наприклад, коли правопорушення вчинила неосудна особа, або особа діяла у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони;

чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. До обставин, що пом'якшують відповідальність належать: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі. На відміну від обставин, що пом'якшують відповідальність, перелік обставин, що її обтяжують, є вичерпним і ніякі інші обставини такими визнаватися не можуть. Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1)      продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2)      повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3)      втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4)      вчинення правопорушення групою осіб;

5)  вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6)  вчинення  правопорушення  в  стані  сп'яніння.  Орган  (посадова  особа),  який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати цю обставину обтяжуючою;

чи заподіяно майнову шкоду. У результаті вчинення правопорушення громадянинові, підприємству, організації, установі може бути заподіяно майнову шкоду. Порядок вирішення цього питання регулюється ст. 40 КпАП та ст. 229, ст. 230 КпАП.

чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. Такими  підставами слід вважати доцільність застосувати захід громадського впливу до правопорушника з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника; та інші обставини, що впливають на правильне вирішення справи. Важливим   є  обов'язок   органу  (посадової  особи)   з'ясувати   причини  та  умови вчинення    правопорушення.    Це    необхідно    для    індивідуалізації    відповідальності правопорушника, для проведення профілактичних робіт задля попередження вчинення правопорушень у майбутньому, як цією особою, так і іншими, а також для дослідження науковцями    проблеми    вчинення    правопорушень.    Вивченням    причин    та    умов вчинення адміністративних правопорушень займається така наука, як адміністративна деліктологія.

Орган (посадова особа), який розглядає справу, повинен при з'ясуванні причин та умов вчинення правопорушення користуватися лише визначеними законом процесуальними засобами та у межах своєї компетенції (наприклад, особистий огляд, пояснення осіб, які беруть участь у справі та інші).

Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення

При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:

1)      дата і місце засідання;

2)      найменування і склад органу, який розглядає справу;

3)      зміст справи, що розглядається;

4)      відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;

5)      пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду;

6)      документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;

7)      відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

З метою фіксації обставин розглядуваної справи, а також ходу самого слухання справи колегіальним органом ведеться протокол засідання такого органу у справі про адміністративне правопорушення. Ця стаття надає перелік відомостей, які повинні бути занесені до протоколу. Ведеться протокол відповідальним секретарем. Протокол підписується головуючим та секретарем органу. Після слухання справи протокол підшивається до справи. У випадку, коли є якісь документи, що належать до відомостей, занесених у протокол, ці документи є невід'ємною частиною протоколу і підшиваються до справи разом із протоколом.

Коли справа розглядається посадовою особою одноособово, то протокол згідно із цією статтею не ведеться. Однак у журналі обліку адміністративних справ може робитися відмітка про присутність осіб, що беруть участь у справі.

Відповідальність за недодержання вимог цієї статті не передбачена.

Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень

Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

[Статтю 282 доповнено згідно із Законом України№ 2342-111 від 05.04.2001 p.]

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядає справу, повинен з'ясувати причини та умови вчинення правопорушення. З'ясувавши ці обставини, орган (посадова особа) вносить пропозицію до відповідного державного органа чи в орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі про усунення цих причин та умов. Така пропозиція повинна бути законною, реальною, відповідати наявним ситуаціям. Орган (посадова особа), який розглядає справу, згідно із ст. 6 КпАП повинен розробляти і здійснювати заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявляти й усувати причини та умови, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України. Тому орган (посадова особа), отримавши пропозицію щодо усунення певних причин та умов вчинення правопорушень, повинен зробити усе можливе для приведення пропозиції у виконання. Про вжиті заходи протягом місяця повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. Пропозиції щодо заходів, направлених на усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, можуть бути загальними та спеціальними. Перші формуються при аналізі розгляду декількох справ, узагальнюються певні причини та умови, робиться відповідний висновок. Інші стосуються конкретного правопорушення і направлені на запобігання вчинення саме такого адміністративного правопорушення. Відповідальність за невжиття заходів, необхідних для реалізації внесеної пропозиції, не передбачається.