Стаття 154. Порушення правил тримання собак і котів

Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 154 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 154 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

З метою запобігання виникненню та поширенню зооантропонозних інфекцій серед людей місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування затверджують правила утримання тварин у домашніх умовах, виділяють і облаштовують на територіях населених пунктів місця для їх вигулювання, забезпечують відлов, тимчасове утримання та регулювання чисельності бродячих тварин. Так, відповідно до Правил утримання домашніх тварин громадянами, підприємствами та організаціями У м. Києві підприємства, установи, організації і громадяни-власники собак, котів і хижих тварин зобов'язані суворо дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і Правил утримання у м. Києві тварин громадянами, підприємствами, установами та організаціями з обов'язковим забезпеченням безпеки людей. При додержанні зазначених вимог Дозволяється утримувати:

а) собак, котів (загальною кількістю не більше трьох дорослих тварин) у квартирах, в яких проживає одна сім'я, а також у будинках, що належать громадянам на правах власності; у квартирах, де проживає кілька сімей, допускається утримання собаки або кота лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. До того ж не дозволяється утримувати собак і котів у місцях загального користування. Якщо кількість собак чи котів більша ніж 3 дорослі тварини, то власник тварин ставить на облік у КП «Центр ідентифікації тварин» свій розплідник або притулок (залежно від призначення);

б)  собак, котів і хижих тварин - у «зоокутках», «живих кутках», дитячих, освітніх, санаторно-курортних і оздоровчих закладах з дозволу КП «Центр ідентифікації тварин»    за    погодженням    з    санітарно-епідеміологічними    і    ветеринарними установами;

в)  собак - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території або в ізольованому приміщенні — на прив'язі або без неї;

г)  собак на підприємствах, в установах і організаціях: для охорони - на блоках, в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах або в розплідниках;

д)  собак без повідків і намордників: при оперативному використанні спеціальними організаціями,  собак  спеціального  призначення,  а також  під  час  муштри  на полюванні, на навчально-дресувальних майданчиках.

Підприємствам, організаціям, установам утримання собак, котів і хижих тварин допускається за погодженням з відповідною ветеринарною установою та за умови реєстрації в КП «Центр ідентифікації тварин» і укладання договору на їх утримання.

Утримання тварин у домашніх умовах в інших регіонах України регулюється правилами, затвердженими відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні правил тримання собак і котів.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу.

Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.