5.4. Міліція: завдання, структура і повноваження

Міліція в Україні — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції є такі:

• забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права, свободи і законні інтереси;
• запобігати правопорушенням і припиняти їх;
• охороняти і забезпечувати громадський порядок;
• виявляти і розкривати злочини, розшукувати осіб, які їх вчи­нили;
• забезпечувати безпеку дорожнього руху;
• захищати власність від злочинних посягань;
• виконувати адміністративні стягнення;
• брати участь у поданні соціальної та правової допомоги гро­мадянам, сприяти в межах своєї компетенції державним орга­нам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні по­кладених на них законом обов'язків.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням, гласності, позапартійності.

Правовою основою діяльності міліції є Конституція України, За­кон України "Про міліцію", інші законодавчі акти України, поста­нови Верховної Ради України, укази Президента України, постано­ви Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС України, За­гальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому законодавством порядку.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить у структуру МВС України і виконує адміністративну, профілактичну, оператив-но-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Міліція складається з таких підрозділів:

• кримінальної міліції;
• міліції громадської безпеки;
• транспортної міліції;
• державної автомобільної інспекції;
• міліції охорони;
• спеціальної міліції.

Кримінальна міліція, до складу якої входять підрозділи карного розшуку, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, боротьби з незаконним обігом наркотиків, Державної служби боротьби з еко­номічною злочинністю, веде боротьбу із загальнокримінальною та економічною злочинністю. З цією метою її працівники здійснюють оперативно-розшукові заходи, а в разі потреби виконують передба­чені законом процесуальні дії.

До складу міліції громадської безпеки входять служба охорони громадського порядку, патрульно-постова служба, реєстраційно-міграційна служба, дозвільна система органів внутрішніх справ, служба дільничних інспекторів міліції. На міліцію громадської без­пеки покладається забезпечення громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях, забезпечення реєстрації громадян, регулювання порядку виїзду за межі України громадян України та інших осіб, порядку в'їзду та перебування на території України іно­земних громадян, здійснення нагляду за дотриманням порядку при придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, її реалізацією, транспор­туванням та зберіганням боєприпасів, радіоактивних вибухонебез­печних та отруйних речовин.

Транспортна міліція забезпечує охорону громадського порядку та вантажів, що перевозяться залізничним, водним та повітряним транспортом, здійснює розкриття і розслідування злочинів, вчине­них на транспорті.

Державна автомобільна інспекція регулює рух транспорту та пішоходів на вулицях і шляхах, припиняє порушення правил дорож­нього руху, здійснює контроль за станом шляхів, вулиць, нагляд за технічним станом автомототранспортних засобів, веде облік дорож­ньо-транспортних пригод, розшук викрадених автомобілів.

Міліція охорони забезпечує охорону на договірних засадах майна громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також майна іноземних держав, міжнародних органі­зацій, іноземних громадян і осіб без громадянства, здійснює охоро­ну фізичних осіб.

Спеціальна міліція здійснює охорону громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське зна­чення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруд­нення, катастрофи. До підрозділів спеціальної міліції належать та­кож "Беркут", "Кобра" та ін.

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:

• забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;
• виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вжи­вати з цією метою оперативно-розшукові та профілактичні за­ходи, передбачені чинним законодавством;
• приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати щодо них рішення;
• здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, дізнання в межах, визначених кримінально-процесу­альним законодавством;
• припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах щодо них;
• виявляти причини й умови вчинення правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення;
• здійснювати профілактичну діяльність серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких воно встановлено, а також контроль за за­судженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбав­ленням волі;
• виконувати в межах своєї компетенції адміністративні стяг­нення;
• розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального по­карання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передба­чених законодавством;
• здійснювати криміналістичні дослідження за матеріалами опе-ративно-розшукової діяльності, забезпечувати у встановлено­му порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчих діях;
• виконувати прийняті в установленому законом порядку і в ме­жах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду; забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати реєстрацію та облік автомототранспортних за­собів, приймати іспити на право керування транспортними за­собами і видавати відповідні документи; запобігати забруднен­ню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогоспо­дарською технікою; здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті шляхів, вулиць, май­данів;
• давати відповідно до законодавства дозвіл на придбання, збе­рігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів і речовин, щодо збері­гання і використання яких встановлено спеціальні правила, а також дозвіл на відкриття об'єктів, де вони використовують­ся, контролювати додержання зазначених правил та функціо­нування цих об'єктів;
• контролювати додержання громадянами та службовими осо­бами встановлених законодавством правил паспортної систе­ми, в'їзду, виїзду, перебування в Україні та транзитного про­їзду її територією іноземних громадян і осіб без громадянства; повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів лікві­дації їх наслідків, врятування людей і подання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду; брати участь у карантинних заходах під час епідемій та епізоотій;
• сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій її місцевості;
• охороняти на договірних засадах майно громадян, колективне і державне майно, а також майно іноземних держав, міжнарод­них організацій, іноземних юридичних осіб та громадян, осіб без громадянства;
• забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих і заарештованих осіб і зданих у міліцію документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів для повернення їх законним власникам. Міліція несе відповідальність за збере­ження зданих цінностей і майна;
• охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під варту осіб;
• у встановленому порядку виявляти і повідомляти закладам охорони здоров'я про осіб, які становлять групу ризику захво­рювання на СНІД, і здійснювати за поданням закладу охоро­ни здоров'я з санкції прокурора привід цих осіб, а також інфікованих вірусом імунодефіциту людини, хворих на вене­ричні захворювання, хронічний алкоголізм і наркоманів, які вводять наркотичні засоби шляхом ін'єкцій, для обов'язково­го обстеження і лікування;
• здійснювати привід до відповідних державних органів або ус­танов згідно з чинним законодавством та з санкції прокурора громадян, які ухиляються від призову на військову службу; подавати в межах наданих прав допомогу народним депута­там, представникам державних органів і громадських об'єд­нань у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться про­тидія або загрожує небезпека з боку правопорушників; подавати в межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопору­шень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також непов­нолітнім, які залишились без опікування;
• забезпечувати у встановленому законодавством порядку безпе­ку осіб, узятих під захист, при надходженні від них заяви, звер­нення керівника відповідного державного органу чи отриман­ня оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здо­ров'ю, житлу чи майну;
• забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень місце­вих рад народних депутатів, прийнятих ними в межах своєї компетенції, з питань охорони громадського порядку і правил торгівлі у невстановлених місцях, правил утримання тварин у домашніх умовах, а також контролювати утримання в на­лежній чистоті територій дворів і прибудинкових територій у містах та інших населених пунктах;
• забезпечувати громадський порядок під час проведення масо­вих заходів комерційного характеру на кошти організацій або осіб, які їх здійснюють.

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він обіймає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього гро­мадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосеред­нього їх виявлення зобов'язаний вжити заходів попередження і при­пинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги осо­бам, які їх потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в най­ближчий підрозділ міліції.

Для виконання покладених на неї обов'язків міліції надаються такі основні права:

• вимагати від громадян і службових осіб, які порушують гро­мадський порядок, припинення правопорушень і дій, що пере­шкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адмініст­ративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог за­стосовувати передбачені Законом України "Про міліцію" захо­ди примусу;
• перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;
• викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що перебувають в її провадженні;
• у разі ухиляння без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;
• виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість про­типравної поведінки;
• затримувати і тримати у спеціально відведених для цього при­міщеннях:
• осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, — на строки і в порядку, що передбачаються законом;
• осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під вар­ту, — на строк, встановлений органом попереднього розсліду­вання, прокурором, судом, але не більше десяти діб;
• осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці пи­тання не можуть бути вирішені на місці, — на строк до трьох годин, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясу­вання обставин правопорушення — до трьох діб з повідомлен­ням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з момен­ту затримання;
• неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опіку­вання, — на строк до передання законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, — до передання їх закон­ним представникам або направлення у приймальники-розпод-ільники, але не більше як на 8 годин;
• осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, — до розгляду справи народним суддею;
• осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, — до передання їх у спеціальні медичні заклади або для доставки до місця прожи­вання, аза відсутності таких — до їх витвереження;
• осіб, яких запідозрено у бродяжництві, —на строк до 30 діб з санкції прокурора;
• осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про на­правлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії, — на строк до трьох діб;
• військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, — до передання їх військовим патрулям, представникам військо­вої комендатури, військових частин або військових комісарі­атів;
• осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточую­чих, — до передання їх у лікувальні заклади, але не більше як на 24 години;
• складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи за­безпечення провадження у справах про адміністративні право­порушення;
• у передбачених Кодексом України про адміністративні право­порушення випадках накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, гро­мадських об'єднань або трудових колективів; здійснювати в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесу­ального законодавства;
• здійснювати на підставах і в порядку, що встановлені законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослуховування телефонних розмов з метою розкриття злочинів;
• здійснювати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочи­ну або за бродяжництво, узятих під варту, осіб, що звинувачу­ються у вчиненні злочину, а також осіб, підданих адміністра­тивному арешту;
• здійснювати кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень; вести профілактичний облік правопорушників, криміналістич­ний та оперативний облік в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію Законом України "Про міліцію";
• виконувати огляд поклажі, багажу та пасажирів цивільних по­вітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством; входити безперешкодно в будь-який час доби:
• на територію і у приміщення підприємств, установ та орга­нізацій, у тому числі митниці, і оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, при стихійному лихові та в інших надзвичайних об­ставинах;
• на земельні ділянки, у жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що за­грожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та в інших надзвичайних обставинах;
• до житла чи іншого володіння особи, яка перебуває під ад­міністративним наглядом, з метою перевірки виконання вста­новлених судом обмежень;
• перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших при­міщеннях громадян з їхньої згоди, а також на території і у при­міщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затри­мання осіб, які його вчинили;
• одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, уста­нов і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (у тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що перебувають у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську та­ємницю, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Зако­ном України "Про банки і банківську діяльність"; вносити відповідним державним органам, громадським об'єд­нанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов вчинення правопорушень; відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або за­бороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, гро­мадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей; організовувати в разі потреби медичний огляд водіїв, затриму­вати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також які не мають документів на право керування або користування транспорт­ними засобами, позбавляти водіїв у передбачених законодав­ством випадках права керування транспортними засобами; використовувати передбачені нормативними актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху, забороняти експлуатацію транспортних засобів, техніч­ний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи навколиш­нього середовища або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах; затримувати і доставляти у встановленому порядку транспортні засоби для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках; анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин при невиконанні ними встановлених правил користування і пово­дження з ними або при недоцільності їх подальшого зберіган­ня, вилучати в разі потреби зазначені предмети, опечатувати склади, бази і сховища, закривати стрілецькі тири і стенди, зброєремонтні та піротехнічні підприємства, магазини, що торгують зброєю і боєприпасами, до усунення порушень відпо­відних правил;
• анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення ліка­ря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворю­вання та в інших передбачених законодавством випадках; оглядати з участю адміністрації підприємств, установ, органі­зацій приміщення, де розміщуються зброя, боєприпаси, вибу­хові, наркотичні та сильнодіючі хімічні, отруйні та радіоак­тивні речовини і матеріали, з метою перевірки додержання правил поводження з ними;
• оглядати зброю та боєприпаси, що перебувають у громадян, а також місця їх зберігання;
• вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборо­нені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або пере­давати їх за призначенням у встановленому порядку; здійснювати за участю адміністрації підприємств, установ і організацій огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з метою перевірки охорони державного та колективного майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг населенню;
• вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ і організацій відомості та пояснення щодо фактів порушення законодавства, виконання докумен­тальних і натуральних перевірок, інвентаризацій і ревізій ви­робничої та фінансово-господарської діяльності; витребовува-ти і в разі потреби вилучати документи, зразки сировини й продукції, опечатувати каси, приміщення і місця зберігання до­кументів, грошей та товарно-матеріальних цінностей;
• використовувати безперешкодно транспортні засоби, що нале­жать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних органі­зацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію;
• користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і без­платно засобами зв'язку, що належать підприємствам, устано­вам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадя­нам, — за їх згодою;
• зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю;
• видавати в разі наявності небезпеки для життя і здоров'я осо­бам, узятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщен­ня про небезпеку.

У ст. 12-15, 15-1 розд. ІІІ Закону України "Про міліцію" визна­чається порядок застосування працівниками міліції заходів фізично­го впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї та передбачаються гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про міліцію" застосуван­ню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї має передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обста­вини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя мо­жуть застосовуватися лише тоді, коли виникла безпосередня загро­за життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спе­ціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками ва­гітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів примусу працівник міліції рапортом доводить до відома безпосереднього на­чальника.

Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки за­стосування зброї працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві.

Перевищення повноважень щодо застосування сили, у тому числі спеціальних засобів і зброї, спричинює відповідальність, встановлену законодавством.

Заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, працівники міліції мають право застосовувати для припинення пра­вопорушень, подолання протидії їх законним вимогам, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків.

Спеціальні засоби, що застосовуються при охороні громадського порядку, поділяються на такі:

• індивідуального захисту — шоломи, бронежилети, проти­ударні та броньові щити;
• активної оборони — гумові кийки, наручники, ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами, балончики та пісто­лети із сльозоточивим газом;
• забезпечення спеціальних операцій — ранцеві апарати типу "Облако", світлошумова граната "Зоря" та світлошумовий пристрій "Пламя", патрони з гумовими кулями "Волна-р", во­домети, бронемашини та інші транспортні засоби, пристрої для примусового зупинення автотранспорту типу "Ёж-М", пристрої для відкривання приміщень, захоплених правопоруш­никами (малогабаритні підривні пристрої "Ключ", Импульс").

При охороні громадського порядку можуть використовуватись також службові собаки.

Спеціальні засоби та службові собаки працівники міліції засто­совують у таких випадках:

• для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;
• для припинення масових заворушень і групових порушень гро­мадського порядку;
• для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транс­портні засоби незалежно від їх належності або звільнення в разі захоплення;
• для затримання і доставки в міліцію або інше службове при­міщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для кон­воювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, узя­тих під варту, якщо зазначені особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;
• для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населе­них пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоро­в'я людей;
• для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки з охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю;
• для звільнення заручників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його зас­тосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про міліцію" працівники міліції як надзвичайний захід мають право застосовувати вогнепаль­ну зброю в таких випадках:

• для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здо­ров'ю, а також звільнення заручників;
• для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;
• для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі при­міщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також їх звільнення у разі захоплення;
• для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого зло­чину і яка намагається втекти;
• для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує зас­тосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;
• для зупинення транспортного засобу шляхом його пошкоджен­ня, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоро­в'ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при великому скупченні людей, якщо від цього можуть пост­раждати сторонні особи.

У ст. 15-1 Закону України "Про міліції" передбачаються певні га­рантії особистої безпеки озброєного працівника міліції:

• працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і при­вести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка скла­лася, можуть виникнути підстави для її застосування;
• при затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопору­шень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб пра­цівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування;
• спроба особи, яку затримує працівник міліції з вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, або доторкнутись до зброї, дають пра­цівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.