§ 7. Фізична особа - підприємець

Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльнос­ті. Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК)^[16].

Право на здійснення підприємницької діяльності мають юридичні і фізичні особи, причому це стосується фізичних осіб тільки з повною цивільною дієздатністю за умови їх державної реєстрації в порядку, вста­новленому законом (ст. 50 ЦК). На сьогодні державна реєстрація фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі Закону України від 15 травня 2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців»^[17]. Якщо фізична особа почала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати останні на тій підставі, що вона не є підприємцем.

Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюється Конституцією та законом. Зокрема, ч. 2 ст. 42 Конституції передбачає: підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місце­вого самоврядування обмежується законом.

Стосовно предмета діяльності фізичних осіб — підприємців слід зауважити, що, по-перше, вони не можуть займатися видами підпри­ємницької діяльності, переліченими у ст. 4 Закону України «Про підприємництво»^[18], а також у деяких законах, які регулюють окремі види діяльності. Наприклад, страховою діяльністю — через те, що страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатко­вою відповідальністю, згідно із Законом України «Про господарські товариства» (ст. 2 Закону України «Про страхування»)^[19]; по-друге, для зайняття діяльністю з роздрібної торгівлі на території України, діяль­ністю з обміну готівкових валютних цінностей, а також діяльністю з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг необ­хідне отримання торгового патенту у порядку, закріпленому Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»^[20]; по-третє, зайняття окремими видами підприємницької діяльності до­пускається лише за умови отримання ліцензії згідно із Законом Укра­їни «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»^[21], на­приклад, діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 ЦК).

Створення (заснування) суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи, а також володіння корпоративним правом не є під­приємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодав­ством.

На підставі ст. 52 ЦК фізична особа — підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, крім того, на яке згідно із законом не може бути зверне­но стягнення. Це майно зазначене у Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, котрий є додатком до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р.^[22] До нього, зокрема, належать: носильні речі і пред­мети домашнього вжитку, необхідні боржникові та особам, які пере­бувають на його утриманні, у певній кількості; продукти харчування, потрібні для особистого споживання боржнику, членам його сім’ї та особам, котрі перебувають на його утриманні, — на три місяці; пали­во, потрібне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для готування їжі й обігрівання приміщення про­тягом шести місяців, тощо.

Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, не тільки усім своїм особистим майном, а й часткою у праві спільної сумісної влас­ності подружжя, що належатиме їй при його поділі (ч. 2 ст. 52 ЦК).

Як вже зазначалося, фізична особа - підприємець здійснює підпри­ємницьку діяльність на власний ризик, при цьому на її діяльність по­ширюються всі нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб. Тому до фізичної особи - підприємця у разі її непла­тоспроможності застосовується процедура банкрутства згідно із За­коном України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 р.^[23], хоча й з певними особливостями (статті 47, 48, 49 вказаного Закону).

Чинне законодавство закріплює процедуру управління майном, що використовується у підприємницькій діяльності фізичної особи - під­приємця. Якщо остання буде визнана безвісно відсутньою, недієздат­ною чи її цивільна дієздатність буде обмежена, або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки і піклування може при­значити управителя цього майна, з котрим укладається договір про управління ним, яким встановлюються права та обов’ язки управителя. Договір припиняється, якщо відпадуть обставини, на підставі яких він укладений. Контроль за діяльністю управителя майном здійснює орган опіки та піклування відповідно до правил про контроль за діяльністю опікуна і піклувальника (ст. 54 ЦК).

^[1] Див.: Харитонов, Є. О. Цивільні правовідносини [Текст] : навч. посіб. / Є. О. Ха­ритонов, О. І. Харитонова. - К. : Істина, 2008. - С. 60.

^[2] Відом. Верхов. Ради України. - 1997. - № 39. - Ст. 261.

^[3] Про авторські і суміжні права [Текст] : Закон України. П. 3 ст. 13 // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 13. - Ст. 64.

^[4] Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичних осіб - громадян України [Текст] : затв. Постановою Каб. Міністрів України від 11 лип. 2007 р. № 915 // Офіц. вісн. України. - 2007. - № 52. - Ст. 2115.

^[5] Далі поняття «правоздатність» вживається у значенні «цивільна правоздатність».

^[6] Див.: Ромовська, З. В. Цивільна правоздатність громадян [Текст] / З. В. Ромовсь- ка // Кодифікація приватного (цивільного) права України / за ред. А. Довгерта. - К. : Укр. центр правн. студій, 2000. - С. 127; Українське цивільне право: Загальна частина. [Текст] : акад. курс : підручник. - К. : Атіка, 2005. - С. 243-244.

^[7] Веберс, Я. Р. Основньїе проблеми правосубьектности граждан в советском гражданском и семейном праве [Текст] : автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук / Я. Р Веберс. - М., 1974. - С. 15; Корнеев, С. М. / С. М. Корнеев // Гражданское право : 2 т. : учебник ; отв. ред. Е. А. Суханов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Изд. БЕК, 2002. - Т. 1. - С. 119; Цивільне право України : підручник : у 2 кн. - Кн. 1 / О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін. ; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К. : Юрінком Інтер, 2002. - С. 89; Корнеев, С. М. [Текст] / С. М. Корнев, А. Е. Шерстобитов // Граж­данское право : в 4 т. - Т. 1. Общая часть : учебник / отв. ред. Е. А. Суханов. - 3-е изд. перераб. и доп. - М. : Волтерс Клувер, 2004. - С. 151; Харитонов, Є. О. Цивільні правовідносини [Текст] : навч. посіб. / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова. - К. : Істина, 2008. - С. 60; Харитонов, Е. О. Гражданское право Украиньї [Текст] : учебник / Е. О. Харитонов, А. В. Старцев, Е. И. Харитонова. - Изд. 4. - Харьков : ООО «Одиссей», 2008. - С. 126.

^[8] Братусь, С. Н. Курс советского гражданского права. Субьектьі гражданского права [Текст] / С. Н. Братусь. - М. : Госюриздат - 1950. - С. 6.

^[9] Див.: Гражданское право Украиньї [Текст] : учебник / под ред. А. А. Пушкина,В. М. Самойленко. - Харьков : Основа, 1996. - Ч. 1. - С. 89.

^[10] Див.: Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України [Текст] : у 2 т. / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - 2-ге вид., перероб.і допов. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - Т. 1. - С. 80.

^[11] Див.: Гражданское право [Текст] : учебник / под ред. Ю. К. Толстого,

А. П. Сергеева. - М. : ТЕИС, 1996. - Ч. 1. - С. 97.

^[12] Див.: Підопригора, О. А. Основи римського цивільного права [Текст] : навч. посіб. / О. А. Підопригора. - К. : Вища шк., 1990. - С. 68.

^[13] Правила опіки та піклування [Текст] : затв. наказом Держ. ком. України у справах сім’ ї та молоді, Мін-ва охорони здоров’ я України, Мін-ва освіти України, Мін-ва праці та соц. політики України від 26 трав. 1999 р. № 34/166/131/88 // Бюл. Мін-ва юстиції України - 2000. - № 1-2. - С. 19-31.

^[14] Відом. Верхов. Ради України. - 2010. - № 38. - Ст. 509.

^[15] Офіц. вісн. України. - 2010. - № 101. - Ст. 3649.

^[16] Відом. Верхов. Ради України.- 2003.- № 18.- Ст. 144.

^[17] Відом. Верхов. Ради України. - 2003. - № 32. - Ст. 263.

^[18] Там само. - 1991. - № 14. - Ст. 168.

^[19] Там само. - 2002. - № 7. - Ст. 50.

^[20] Там само. - 1996. - № 20. - Ст. 82.

^[21] Там само. - 2000. - № 36. - Ст. 299.

^[22] Відом. Верхов. Ради України. - 1999. - № 24. - Ст. 207.

^[23] Там само. - 1992. - № 31. - Ст. 440. На сьогодні діє у редакції Закону від 7 берез.2002  р.

Питання для самоконтролю

1. Як здійснюється індивідуалізація фізичної особи?
2. Зміст правоздатності фізичної особи та її межі.
3. Види цивільної дієздатності фізичних осіб.
4. Дієздатність малолітніх осіб.
5. Обсяг дієздатності неповнолітніх осіб.
6. Підстави настання повної дієздатності неповнолітньої особи.
7. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
8. Підстави, порядок і наслідки визнання фізичної особи недіє­здатною.
9. Хто може бути опікуном та піклувальником?
10. Поняття          місця проживання фізичної особи.
11. 11. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошен­ня її померлою.
12. Які акти цивільного стану підлягають державній реєстрації?
13. Правовий статус фізичної особи - підприємця.