Глава 65 ТРАНСПОРТНЕ ЕКСПЕДИРУВАННЯ

Стаття 929. Договір транспортного експедирування

1.  За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

2. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відносини по транспортно-експедиційному обслуговуванню, крім ЦК, регулюються нормами транспортних статутів (ст. 78 Статуту внутрішнього водного транспорту; ст.ст. 125-126 Статуту автомобільного транспорту).

У зв'язку з розвитком перевезень вантажів автомобільному транспорту часто передаються функції, пов'язані з початком або завершенням процесу перевезення вантажів Іншими видами транспорту. Автотранспортні підприємства або спеціально створені транспортно-експедиційні організації приймають на себе весь комплекс операцій по відправленню вантажів залізничним, водним та повітряним транспортом, одержанню від них вантажів і доставці їх одержувачам, проведенню розрахунків за перевезення тощо. Відносини цих організацій з клієнтурою та іншими транспортними підприємствами оформляються договорами про експедицію.

Експедиційні функції здійснюють також підприємства зв'язку. За договорами з видавництвами газет, журналів вони одержують періодичні видання від друкарень, обробляють, упаковують і відправляють їх за призначенням. Поштові підприємства виконують функції експедитора і тоді, коли вони приймають і доставляють клієнтурі -- громадянам та організаціям -- різні поштові відправлення: листи, посилки, бандеролі, грошові перекази, газети та журнали. Пересилання поштових відправлень неможливе без їх перевезення різними видами транспорту. Установи зв'язку укладають з перевізниками договори на перевезення пошти. Зокрема залізниці здійснюють поштові перевезення як у спеціальних вагонах Міністерства зв'язку, так і у вагонах залізниць, включаючи пасажирські, швидкі та поштово-багажні поїзди.

Клієнтом у такому договорі може бути як відправник, так і одержувач вантажу. Ним у договорі транспортної експедиції можуть виступати поряд із відправником і одержувачем вантажу також і інші особи: власник вантажу, перевізник та інші суб'єкти, інтереси яких пов'язані з перевезенням унаслідок наявності договірних відносин з відправником чи одержувачем вантажу.

Експедитором може бути юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, а також громадянин, який одержав статус підприємця. Якщо експедитор сам здійснює перевезення, то для здійснення експедиційної діяльності необхідне одержання ліцензії.

При виконанні обов'язків експедитора перевізником (ч. 2 ст. 986 ЦК) виникає складне і практично важливе питання про розмежування зобов'язань сторін, що випливають з договорів перевезення й експедиції. Можливі дві ситуації. По-перше, відносини експедиції і перевезення відокремлені і перевізник виступає експедитором відносно іншої особи (наприклад, перевідправлення вантажу за новим транспортним документом). По-друге, перевізник виконує функції експедитора в рамках укладеного ним договору перевезення, що буває частіше.

Договір експедиції може покладати на експедитора обов'язок укласти договір перевезення від імені клієнта чи від свого імені. На практиці функції експедитора найчастіше здійснює транспортна організація, що не є перевізником даного вантажу. Так, організації автомобільного транспорту забезпечують клієнту відправлення (одержання) вантажу залізничним, повітряним чи водним транспортом. Оскільки у такій ситуації експедитор не є перевізником, відносини між ним і клієнтом регулюються тільки договором експедиції.

Експедитор може діяти від імені клієнта або від свого імені. Якщо експедитор за умовами договору діє від імені відправника, то щодо відносин за договором експедиції застосовуються субсидіарно положення про договір доручення. У разі, якщо він діє від свого імені, застосовуються відповідні правила про договір комісії. При цьому відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких прийняв на себе експедитор, визначається законодавством про відповідний договір та умовами договору про експедирування. Отже, договір експедиції може містити елементи кількох видів договорів: перевезення, доручення, комісії, підряду, зберігання тощо.

У договорі про транспортне експедирування, укладеному між експедитором і клієнтом, експедитор по суті заміняє клієнта у відносинах із перевізником. У зв'язку з цим автотранспортні підприємства, що здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування клієнтури, користуються правами і несуть обов'язки та відповідальність, передбачені транспортними статутами для відправників та одержувачів вантажів.

Як додаткові послуги за договором експедиції можуть передбачатись: одержання потрібних для експорту або імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, перевірка кількості та стану вантажу, його навантаження і розвантаження, сплата мита, зборів та інших витрат, що покладаються на відправника, зберігання вантажу, його одержання у пункті призначення.

Крім ЦК, відносини експедиції можуть регулюватися іншими законами і правовими актами, що містять норми про договір транспортної експедиції, транспортними статутами і кодексами.

Стаття 930. Форма договору транспортного експедирування

1.  Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

2. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

Недотримання письмової форми договору транспортного експедирування не позбавляє сторони права надавати письмові й Інші докази (крім показань свідків) щодо укладення договору (ст. 218 ЦК). Такими іншими доказами може бути, зокрема, фактичне виконання договору експедитором цілком чи у частині.

Порядок видачі довіреності визначається в ст.ст. 244-250 ЦК. У цих випадках можливе також комерційне представництво (ст. 243 ЦК).

Стаття 931. Плата за договором транспортного експедирування

1. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Договір транспортного експедирування вважається сплатним. Враховуючи цю норму, законодавець закріплює в даній статті право експедитора на отримання плати за надані послуги. Сторони в договорі встановлюють розмір плати самостійно, якщо інше не встановлено законом, яким можуть встановлюватися тарифи, максимальні ціни на послуги та т.п. В інших випадках можуть використовуватися встановленні експедитором тарифи і такси за виконання послуг за договором транспортного експедирування.

У випадку, коли плата за договором не визначена, клієнт зобов'язаний виплатити експедитору розумну плату (її обчислення може проводитися на підставі існуючих тарифів). Визначення «розумності» має умовний характер і може визначатися виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (додатково див. ст. 632 ЦК та коментар до неї).

Стаття 932. Виконання договору транспортного експедирування

1. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

2. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Стаття, що коментується, конкретизує, стосовно договору транспортної експедиції, загальні правила ЦК про допустимість покладання виконання на третю особу (ст. 528 ЦК) і відповідальності боржника за дії третіх осіб, на яких покладене виконання (ст. 618 ЦК). Правомочності експедитора на залучення третіх осіб є більш широкими, ніж в інших договорах, що відповідає особливостям договору експедиції, який виконується часто при перевезеннях на великі відстані в різних регіонах.

 

Стаття 933. Документи та інша інформація, що надаються експедиторові

1.  Клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

2. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти — вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію.

3. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі.

4. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Стаття, що коментується, передбачає обов'язок клієнта надати експедитору документи й іншу інформацію. Коло такої інформації, її зміст, а також порядок і терміни передачі експедитору повинні визначатися договором, що укладається сторонами. Повідомлення експедитора про виявлені недоліки отриманої від клієнта інформації повинно бути зроблене негайно, й експедитор несе несприятливі наслідки свого зволікання. Експедитор вправі не приступати до виконання своїх обов'язків при ненаданні йому інформації взагалі, або наданні її з недоліками, але за умови, що експедитор сповістив про це клієнта.

Порушення клієнтом обов'язку надати необхідну інформацію експедитору (ч. З ст. 933 ЦК) має місце як при ненаданні такої інформації чи наданні її з запізненням, так і при наданні неповної чи неправильної інформації. В усіх цих випадках клієнт зобов'язаний відшкодувати збитки експедитора, які він зазнав.

 

Стаття 934. Відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування

1. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

За загальним правилом відповідальність експедитора перед клієнтом визначається правилами гл. 51 ЦК і складається з обов'язку відшкодувати заподіяні збитки (ст. 611 ЦК). Однак розмір збитків, що відшкодовуються, може бути обмежений як законодавством, так і договором.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором про транспортно-експедиційне обслуговування сторони несуть майнову відповідальність. Вона визначається як загальними положеннями про зобов'язання, так і нормами транспортних статутів (кодексів), договорами між експедиторами та клієнтами, які укладаються на основі типових договорів (наприклад, типовий договір про централізоване завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, у порти (на пристані), аеропорти, виконання міжміських перевезень вантажів і транспортно-експедиційне обслуговування автотранспортними підприємствами та організаціями автомобільного транспорту загального користування).

Якщо порушення зобов'язання експедитора викликано діями перевізника, відповідальність експедитора підлягає правилам про відповідальність самого перевізника. Це може вести до обмеження відповідальності експедитора, наприклад, при простроченні доставки вантажу перевізником, коли останній сплачує тільки неустойку, але не відшкодує збитки.

Крім того, деякі експедитори обумовлюють у договорах межі своєї відповідальності.

Договором про експедицію, за умовами якого експедитор діє від свого імені, може бути передбачена відповідальність експедитора за неналежне виконання договорів перевезення, укладених ним з метою забезпечити доставку вантажу. Така відповідальність експедитора визначається за тими самими правилами, за якими перед ним відповідає той чи інший перевізник, якщо договором не передбачено підвищену відповідальність експедитора. Зокрема, експедитор відповідає перед клієнтом за неподання контейнера під завантаження, за невручення квитанції про приймання вантажу до перевезення або накладної після одержання вантажу від перевізника, за нестачу, пошкодження вантажу тощо. Клієнт несе відповідальність за невикористання поданих автомобілів чи контейнерів, за несвоєчасну оплату наданих послуг тощо.

Стаття 935. Відмова від договору транспортного експедирування

1. Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору.

Стаття, що коментується, як виняток із загального правила про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання (ст. 615 ЦК), надає таке право учасникам договору транспортної експедиції. Однак умовою реалізації такого права є попередження контрагента в розумний строк, що повинен визначатися з урахуванням всіх обставин конкретної справи. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору.