Печать
PDF

Глава 12 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Posted in Гражданское право - НПК Цивільний кодекс України (Є.О. Харитонов)

 

Глава 12 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

 

Стаття 177. Види об'єктів цивільних прав

1. Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Об'єктами цивільних прав є те, на що спрямовані права та обов'язки суб'єктів цивільних правовідносин. Коментована стаття містить перелік таких об'єктів: 1) речі, включаючи гроші і цінні папери, інше майно, майнові права; 2) результати робіт і послуги; 3) інформація; 4) результати інтелектуальної і творчої діяльності; 5) матеріальні та нематеріальні блага.

Аналіз ст. 177 ЦК засвідчує, що законодавець включив у неї перелік лише основних об'єктів цивільних прав. Такий перелік варто визнати відкритим, оскільки у кількість об'єктів може бути включене й «інше майно», а також результати інтелектуальної діяльності, не позначені прямо в зазначеній нормі.

Речі — це предмети матеріального зовнішнього світу, що знаходяться у твердому, рідкому, газоподібному чи іншому фізичному стані. З цього погляду електрична і теплова енергія розглядаються ЦК як речі (див. ст. 713-714). Головним призначенням речей є задоволення потреб суб'єктів цивільних прав.

Залежно від виду цивільне законодавство визначає правовий режим різних речей — припустимі способи придбання прав на них, обсяг і зміст цих прав, а також зобов'язальних прав і обов'язків, межі їхнього здійснення і т.д.

У гл. 13 ЦК зазначені основні види речей, а саме: нерухомі та рухомі речі, речі подільні та неподільні, речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками, речі споживні та неспоживні, головна річ і належність, складні речі, продукція, плоди та доходи.

Окрім уже вказаних видів речей побічно можна визначити ще кілька класифікацій, закріплених у ЦК.

Речі, створені працею людини, і речі, створені природою, тобто такі, що мають природне походження. Так, залежно від походження речі ЦК визначає підстави придбання права власності, правову природу договору (предметом договору контрактації може бути тільки сільськогосподарська продукція, вирощена (зроблена) виробником, а договору постачання — будь-які товари), правила оборотоздатності (див. коментар до ст. 178 ЦК).

ЦК розрізняє речі залежно від їхнього призначення і мети використання. Ці ознаки покладені ЦК як один із критеріїв для розмежування договору роздрібної купівлі-продажу і постачання, а також умови застосування правил про відшкодування шкоди, заподіяної товарами неналежної якості, і в інших випадках.

Поряд з речами ЦК відносить до об'єктів цивільних прав результати виконання робіт і надання послуг. Під роботами розуміються дії, спрямовані на досягнення матеріального результату, що може складатися в створенні речі, її переробці чи обробці, іншій якісній зміні, наприклад, ремонті. Причому результат роботи заздалегідь відомий і визначається особою, що замовила їхнє виконання, а от спосіб за загальним правилом визначається виконавцем.

Послуга на відміну від роботи — це дії чи діяльність, здійснювані за замовленням, що не мають матеріального результату (наприклад, діяльність зберігача, комісіонера, перевізника і т.п.). Варто мати на увазі, що деякі послуги можуть мати матеріальний результат, але цей результат невіддільний від самої дії чи діяльності.

Про інші об'єкти цивільних прав див.: гроші і валютні цінності (коментар до ст.ст. 192, 193 ЦК); цінні папери (коментар до гл. 14 ЦК); інформація (коментар до ст. 200 ЦК); результати творчої та інтелектуальної діяльності (коментар до ст. 201 ЦК); нематеріальні блага (коментар до книги другої ЦК).

Стаття 178. Оборотоздатність об'єктів цивільних прав

1.  Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

2. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Оборотоздатність об'єктів цивільних прав означає допустимість здійснення правочинів і інших дій, спрямованих на їхню передачу в межах цивільно-правових відносин. Залежно від цього всі об'єкти розділені на три групи: вільні в обороті, обмежені і вилучені з обороту.

За загальним правилом об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися (продаватися, даруватися, обмінюватися і т.п.) або переходити від однієї особи до іншої в порядку універсального правонаступництва без будь-яких заборон чи обмежень, або іншим способом. Винятки із цього правила можуть встановлюватися законом стосовно повного вилучення об'єктів з обороту у встановленому порядку для обмеження їхнього обороту.

Цивільне право розрізняє універсальне і сингулярне правонаступництво. При універсальному до правонаступника в результаті одного акта переходять як єдине ціле усі права та обов'язки власника права. Таке правонаступництво наявне у випадку спадкування, реорганізації юридичної особи (за винятком реорганізації однієї юридичної особи в іншу). При сингулярному правонаступництві до однієї особи переходять тільки окремі права й обов'язки іншої. У такому порядку переходять права й обов'язки внаслідок здійснення правочинів щодо відчуження майна, поступки прав і переведення боргу, передача майна в оренду і т.п.

Вилученими з цивільного обороту вважаються об'єкти, що не можуть бути предметом угод і іншим способом переходити від одного до іншого в межах цивільно-правових відносин. Такі об'єкти повинні бути прямо зазначені в законі.

Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» до об'єктів, вилучених з обороту, відносить особливо охоронювані природні території — державні природні заповідники, державні природні заказники, національні природні парки і т.д.

Обмеження оборотоздатності відповідно до ч. З коментованої статті полягає в тім, що окремі об'єкти можуть належати лише визначеним учасникам цивільного обороту або їхнє придбання і (чи) відчуження допускається тільки на підставі спеціальних дозволів. Види таких об'єктів визначаються в порядку, встановленому законом. Це означає, що в законі повинні передбачатися вихідні критерії належності об'єктів до обмежено оборотоздатних і вказуватися державні органи, уповноважені визначати конкретні їхні види.

Спеціальні правила оборотоздатності ч. З ст. 178 встановлює для таких об'єктів, як земля й інші природні ресурси, їхній оборот допускається в тому обсязі і мірі, що передбачена законодавством про землю та інші природні ресурси.

Відповідно до Закону про надра ділянки надр не можуть бути предметом купівлі-продажу, дарування, спадкування, внеску, застави чи відчужуватися в іншій формі. Вони можуть передаватися в користування тільки на підставі ліцензії для видобутку корисних копалин, будівництва й експлуатації підземних споруджень, геологічного вивчення й інших цілей. Без ліцензії дозволяється видобуток загально-поширених корисних копалин для власних потреб власниками, власниками земельних ділянок у межах цих ділянок.

Оборот водних об'єктів і лісу регулюється відповідно Земельним, Водним і Лісовим кодексами. Забороняється купівля-продаж, застава і здійснення інших угод, що можуть викликати відчуження ділянок, що як входять, так і не входять у лісовий фонд. Допускається передача ділянок лісу в користування на підставі договору і вирубного квитка (ордера чи лісового квитка), а водних об'єктів — ліцензії.

Також слід зауважити про те, що те, що знаходиться на земельних ділянках громадян і юридичних осіб, деревно-чагарникова рослинність, а також невеликі за площею і непротічні штучні водойми, що не мають гідравлічного зв'язку з іншими водними об'єктами, можуть відчужуватися ними за своїм розсудом (останнє — тільки разом із земельною ділянкою) і передаватися іншим способом.