ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Після набуття Україною незалежності в нашій державі було прийнято значну кількість нормативних актів, в тому числі кодексів, призначених регулювати різні види суспільних відносин.

Проте не буде, мабуть, перебільшенням стверджувати, що новий Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. займає серед них особливе місце. Це пояснюється тим, що він належить до числа тих засадних законодавчих актів, які призначені визначати основи становища приватної особи, її взаємини з державою, тобто є підґрунтям громадянського суспільства.

Визначаючи засади правового регулювання цивільних відносин в умовах суттєвих суспільних та економічних перетворень у суспільстві, Цивільний кодекс займає провідне місце поміж інших актів, призначених регулювати становище приватної особи, торговельний обіг, господарську діяльність тощо.

З врахуванням завдань, які має вирішувати Цивільний кодекс, він грунтується на принципово новій — приватноправовій — концепції регулювання особистих немайнових та майнових відносин, що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відносячись до новаторських законодавчих актів, Цивільний кодекс 2003 р. містить значну кількість норм, що регулюють відносини, котрі не входили до сфери дії радянського цивільного права, — наприклад, участь держави у цивільних відносинах; становище господарських товариств; право на користування земельною ділянкою; права на чужі речі; інтелектуальна власність; зобов'язання, що виникають внаслідок створення небезпеки, ведення справ іншої особи без її доручення, рятування життя і здоров'я фізичних осіб; договори лізингу, ренти, франчайзінга, факторингу та ін. Значною є і кількість новел, що стосуються тих чи інших аспектів окремих інститутів цивільного права.

Оскільки новий Цивільний кодекс України містить значну кількість нових положень як концептуального характеру, так і щодо окремих інститутів, норм тощо, виникає необхідність тлумачення цих новел, з'ясування їх сутності та особливостей змісту в нових умовах. Мету допомогти широкому юридичному загалу в ознайомленні з новелами цивільного законодавства і має цей коментар, підготовлений викладачами Одеської національної юридичної академії, за участю викладачів Хмельницького інституту регіонального управління та права, провідних фахівців у галузі права інтелектуальної власності — професорів О. А Підопригори та О.О. Підопригори, суддів, нотаріусів, адвокатів та інших спеціалістів.

Можна сподіватися, що коментар до Цивільного кодексу України стане у нагоді практикуючим юристам, науковцям та викладачам-правознавцям, студентам юридичних вищих навчальних закладів, усім, кого цікавлять різноманітні практичні аспекти здійснення та захисту цивільних прав у нашій державі.

Народний депутат України, Президент Одеської національної юридичної академії, доктор юридичних наук, професор

С.В. Ківалов